Після повномасштабного вторгнення росії, здавалось, тема довкілля відійде на маргінес, поступившись новинам про війну.
Однак, ще на початку великої війни, у 2022 році, ми фіксували значну увагу до цієї теми, попри заповненість інформаційного простору переважно новинами з фронту. Тому ми хотіли прослідкувати як проблематика довкілля відображається в інформпросторі України в умовах повномасштабної війни і провели медіамоніторингове дослідження присутності тем, повʼязаних із проблематиками довкілля, в українському інформаційному просторі. Подібне дослідження проводилось і в 2021 році, Агенцією медіамоніторингу та контент-аналізу «ЕЛ.БІ.АЙ.».
Нове дослідження, проведене «ЕЛ.БІ.АЙ.» у 2023 році на замовлення Ініціативи з розвитку екологічної політики й адвокації в Україні (EPAIU), фіксує, що присутність довкіллєвої тематики в медіапросторі України продовжує зростати. Це виражається у збільшенні частки медіаполя та постійній присутності теми на шпальтах провідних онлайн-видань.
Про це також свідчать дані опитування КМІС у травні 2022 року, згідно з яким 55% респондентів підтвердили, що отримують інформацію про вплив війни на довкілля зі ЗМІ. Отже, резонування теми постійно присутнє в інформаційній адженді аудиторії.
Дослідження включало як роботу з медіавиданнями та ЗМІ, так і аналіз присутності теми в соцмережах (Facebook, Instagram), месенджерах (Telegram) та пошукових запитах українців через Google.
Ключові спостереження дослідження:
- Дослідження показує, що повномасштабна війна змістила фокус довкіллєвої тематики на шкоду, завдану навколишньому середовищу внаслідок військової агресії росії в Україні. Це є одним з основних чинників збільшеного резонансу, але й свідчить про значне зменшення в медіапросторі інших тем, не пов’язаних із повномасштабною агресією росії. Зокрема, висвітлення локальних екологічних проблем або подій стає справжнім викликом на фоні ядерної загрози чи підриву Каховської ГЕС.
- Щораз вища увага до потенційних загроз сприяє поширенню неправдивих або маніпулятивних даних. Це може призвести до панічних настроїв. Важливо враховувати інформаційну відповідальність та бути максимально об’єктивними в матеріалах сенситивних тематик, як-от радіаційна загроза, руйнування джерел електрогенерації, забруднення водойм тощо.
- Підвищений резонанс ускладнює комунікацію. Сенситивність загроз, що тісно пов’язані з довкіллям, миттєво створюють медіахвилю та насичують інфополе однаковими за змістом публікаціями. Це додає труднощів при відстежуванні або медійному просуванні інших важливих тем з метою отримання уваги ЦА. Зокрема йдеться про обговорення законопроєктів, а також про публікації експертів або екоактивістів з нішевих екологічних явищ.
- Дослідження також показує, що більшість українців вважають слова “довкілля” та “екологія” синонімічними. Авторки порівняли динаміку пошукових запитів за словами “довкілля” та “екологія” і побачили, що хоч з середини 2022 року термін “довкілля” переважає в пошукових запитах, крива за словом “екологія” повторює рух кривої за словом “довкілля”, що може свідчити про паралельний пошук за цими двома термінами.
Дослідження проведене Агенцією медіамоніторингу та контент-аналізу «ЕЛ.БІ.АЙ.» на замовлення Ініціативи з розвитку екологічної політики й адвокації в Україні (EPAIU), що здійснюється Міжнародним фондом “Відродження” за підтримки Швеції.
