1 жовтня у Peremoga Space відбулась презентація дослідження “Довкіллєва проблематика в публічному інформаційному просторі України”. Саме дослідження провели команда моніторингової агенції “ЕЛ.БІ.АЙ” та Громадська організація “Міжнародний інститут міждисциплінарних інноваційних досліджень”.
Дослідження проводилось на замовлення Міжнародного фонду “Відродження” в межах ініціативи з розвитку екологічної політики та адвокації (EPAIU) та за фінансування і сприяння Швеції.
Презентацію провели:
- Оксана Маличкович, керуюча партнерка Агенції медіамоніторингу та контент-аналізу «ЕЛ.БІ.АЙ.», керівниця дослідження «Довкіллєва проблематика в публічному інформаційному просторі України»
- Світлана Делеган, директорка ГО «Міжнародний інститут міждисциплінарних інноваційних досліджень», доцент кафедри екології та охорони навколишнього середовища хімічного факультету ДВНЗ «Ужгородський національний університет», експертка дослідницької групи.
“Завдяки цьому дослідженню ми сподівались, що зможемо привернути увагу громадськості до екологічних проблем та зрозуміти, як можна наростити кількість екологічно свідомих людей, які впливають на прийняття рішень у сфері екологічних проблем. Це не лише люди, що сидять у “високих кабінетах”, це також і ми з вами – пересічні громадяни, які виходять на марші і подають свій голос.”, – сказала у вступному слові Тетяна Кухаренко, менеджерка програми фонду Демократична практика і керівниця ініціативи EPAIU.
Завданням презентації було з’ясувати:
- чи відбулися кількісні і якісні зміни у висвітленні екологічної проблематики в публічному інформаційному просторі України за 2019-2021 роки?
- які теми і формати матеріалів на екологічну тематику користувалися найбільшою увагою шукачів інформації?
- які види інформаційних ресурсів (платформ) користувалися найбільшим попитом читачів і глядачів?
- що служило джерелом інформації для написання опублікованих матеріалів, інформація з яких експертних/інформаційних платформ перепощувалася найбільше? тощо.
Медіаполе дослідження складалося з трьох компонентів: ЗМІ (українські онлайн-видання, друковані видання, блоки новин на ТБ та радіо), соціальні мережі та Google Trands. Щодо ЗМІ, автори дослідження запропонували розділяти публікації за якістю викладу матеріалу:
- Відмінно – матеріал викладено ґрунтовно, представлені різні точки зору, є посилання на авторитетні першоджерела, думка експертів/журналістів/авторів окреслює проблематику, наводить аргументи проте не нав’язує висновків чи рішень.
- Добре – збалансована подача, відсутність першоджерел або ж відсутність посилання на дослідження чи експертів, вказано назву та інституцію проте без деталізації даних. Переважно це новини про факт події.
- Задовільно – фокус на факті чи позиції без окреслення ситуації загалом, що не дозволяє аудиторії отримати повну інформацію.
- Незадовільно – неправдива, або ж маніпулятивна інформація, відсутність доказової бази
У вибірку соцмереж увійшли публікації з Facebook, Instagram, Telegram, Youtube, Twitter та TikTok. Втім, основною соціальною мережею став саме Фейсбук, адже цій платформі належить 98% поширення тематики. Моніторинг публікацій здійснювався за основними ключовими словами: екологія, навколишнє середовище, довкілля.
Для дослідження Google трендів було обрано 5 пріоритетних тем пошуку: переробка відходів, лісові пожежі, посухи, забруднення води й повітря та глобальне потепління і зміна клімату.
Окрім презентації самого дослідження, Оксана Маличкович та Оксана Бабійчук, старша аналітикиня ЕЛ.БІ.АЙ, розповіли детальніше про Google тренди. Що українці шукали найбільше, як формували свої запити та про що це говорить в контексті розвитку екологічної свідомості.
Завантажити повну версію дослідження можна тут, або на сайті “ЕЛ.БІ.АЙ”.
