Експерти переконані, що новий Кримінальний процесуальний кодекс не запрацює без реформування прокуратури
Новий Кримінальний процесуальний кодекс не запрацює без реформування прокуратури згідно з європейськими стандартами. Про це заявили учасники міжнародної конференції “Реформування прокуратури: європейські стандарти та зарубіжний досвід”, яка відбулася 17 травня в Києві. Захід організував Центр політико-правових реформ спільно з програмою OPDAT Департаменту юстиції США та програмою “Верховенство права” Міжнародного фонду “Відродження”.
Як зазначив директор Центру політико-правових реформ Ігор Коліушко, згідно з результатами опитувань, більшість українців вважають правоохоронців, суддів і прокурорів корумпованими й такими, які виконують замовлення окремих політиків або бізнесменів, замість того, щоб захищати права та свободи громадян. За його словами, судам і прокуратурі довіряє менш ніж третина населення України. Він також зауважив, що належне функціонування нового Кримінального процесуального кодексу можливе в разі подолання корупції в системі правосуддя та спільної боротьби влади, опозиції та громадянського суспільства проти цього явища.
Як заявив Посол США в Україні Джон Тефт, прокуратура та суди мають бути незалежними від жодного зовнішнього тиску – незалежно від того, чи це стосується політиків, чи представників бізнесу. Тож головний напрям реформування прокуратури в Україні, на думку Посла, – це забезпечення незалежності прокурорів і суддів. “Громадяни мають бути впевнені у незалежності правосуддя. Підозрювані у скоєнні злочину мають бути впевнені в об’єктивності розслідування, а злочинці – у справедливості покарання, незалежно від їхнього соціального стану чи політичної приналежності. У свою чергу, прокурори й судді мають бути впевнені у своїй захищеності та у відсутності будь-якого тиску на них. Це ті засади правосуддя у США, яких має досягти українське правосуддя внаслідок реформування”, – зазначив американський дипломат.
Радник Президента України Андрій Портнов наголосив: ухвалення нового Кримінального процесуального кодексу – серйозний крок України в реформуванні системи правосуддя. Попереду, за його словами, тривала робота над іншими законодавчими актами, які дадуть можливість кодексу функціонувати належним чином і дадуть змогу подолати корупцію у правосудді.
За словами Андрія Портнова, на розгляд Верховної Ради винесено кілька відповідних законопроектів. “Ми плануємо, щоб Верховна Рада ухвалила закон України про адвокатуру та закон “Про внесення змін до закону “Про Вищу раду юстиції”, який спрямовано на те, щоб зменшити можливості впливу на правосуддя. Цей закон передбачає, що прокурори – члени Вищої ради юстиції позбавляються права ініціювати перевірки суддів, перевіряти їх і вносити пропозиції на звільнення суддів. Також полегшується процедура обрання суддів у парламенті”, – сказав він.
Заступник Генерального прокурора Григорій Середа відзначив, що, на думку прокуратури, у контексті захисту прав і свобод українських громадян, зокрема підприємців, від надмірного державного впливу будь-яка прокурорська перевірка не може розпочатися без винесення мотивованої постанови. “Ми пропонуємо відмовитися від низки актів реагування у правозахисній діяльності, які найбільше викликають спротив і зауваження з боку європейських експертів. Ми не пропонуватимемо такого документу реагування, як припис. Ми готові також відмовитися від протесту, від постанови про притягнення до дисциплінарної відповідальності та пропонуватимемо ввести єдиний уніфікований документ прокурорського реагування у правозахисній сфері – подання”, – сказав посадовець.
У свою чергу, експерт Центру політико-правових реформ Олександр Банчук нагадав про європейські стандарти в системі судочинства та правосуддя, які необхідно врахувати при розробці відповідних українських законів. “Це реалізація європейських стандартів, визначених Радою Європи. Ми маємо, серед іншого, зробити кваліфікаційний добір кандидатів на посади прокурорів відкритим, щоб він враховував компетентність осіб. Ми повинні прирівняти статус прокурорів до статусу суддів, відкрити й відповідно зробити якіснішою дисциплінарну процедуру. Тобто щоб були та працювали незалежні дисциплінарні органи, щоб до них включали представників інших юридичних професій”, – зазначив експерт.
Центр політико-правових реформ
(044) 278 03 17
centre@pravo.org.ua
***
Мета програми “Верховенство права” – підтримати ініціативи громадянського суспільства, спрямовані на захист прав людини й основоположних свобод, сприяти підвищенню правової свідомості та громадської активності на центральному та місцевому рівнях.
