В річницю втечі В. Януковича громадська організація Transparency International Україна підняла тему публічного декларування статків як дієвого методу запобігання політичній корупції. На прикладі аналізу декларацій кандидатів на посаду директора Антикорупційного бюро активісти продемонстрували як знаходити очевидні корупційні ризики
В річницю втечі В. Януковича громадська організація Transparency International Україна підняла тему публічного декларування статків як дієвого методу запобігання політичній корупції. На прикладі аналізу декларацій кандидатів на посаду директора Антикорупційного бюро активісти продемонстрували як знаходити очевидні корупційні ризики. В результаті медіа-акції «Чорна п’ятниця прийшла по декларації» ТІ Україна виявила, що добровільно і заздалегідь надавати дані про декларації влада не готова. Тому було оголошено про другий раунд національної моніторингової кампанії «Декларації без декорацій».
Не всі кандидати на посаду директора Національного Антикорупційного бюро відповідають вимогам закону. Серед кандидатів є особи з подвійним громадянством, держслужбовці, які применшують свої доходи та переписують майно на членів родини. Деякі кандидати на посаду головного антикорупціонера країни взагалі не вміють правильно заповнювати декларацію. Такі дані озвучили під час прес-конференції 23 лютого експерти громадської організації Transparency International Україна. «Сьогодні починаються співбесіди на посаду директора Антикорупційного бюро. Якщо вже на рівні декларацій кандидатів виникають питання про сумнівне минуле претендентів, то яким буде директор структури, що має рішуче бороти корупцію в країні? Всі питання про корупційні ризики, які ми виявили під час аналізу декларацій, будуть направлені в комісію. І якщо комісія додасть питання від громадськості та поцікавиться у кандидатів про дружин-мільйонерок, проживання на вулиці через відсутність будь-якого житла або можливу причетність до корупційних схем – ми будемо свідками дійсно прозорого процесу», – впевнений Андрій Марусов, голова Правління ТІ Україна.
П’ятірка кандидатів на посаду директора НАБ які мають «скелети у шафі» (можуть мати сумнівне минуле, про що свідчить інформація з відкритих джерел):
- Анатолій Матіос, Головний військовий прокурор
Під час Революції Гідності перебував на посаді заступника керівника Головного контрольного управління Адміністрації Президента України Віктора Януковича (листопад 2011 – лютий 2014 р.).
Його заробіток більш, ніж у сто тридцять разів менший за заробіток дружини (264,4 тис. проти 34,7 млн. грн.). Це дуже нагадує звичайну для чиновників практику переведення статків на членів родини.
- Кирило Куликов, помічник-консультант народного депутата України В.В.Кличка
Керівник Бюро Інтерполу в Україні; народний депутат від «Наша Україна – Народна Самооборона» у 2007-2012 рр.
Депутат-«тушка» (напередодні арешту Ю.Луценка покинув опозицію та приєднався до проурядового «Єдиного центру»). Лобіював законодавче забезпечення корупційної схеми з оцінкою майна. Голосував за призначення В.Пшонки генеральним прокурором України. Роз’їжджав з міліцейською «ксивою», щоб уникнути перевірок ДАЇ. ЗМІ пов’язують з російським «лужніковським» угрупуванням.
- Юрій Трегубов, «тимчасово не працює» з грудня 2012 р.
Син помічниці Ю.Тимошенко Ольги Трегубової, зробив кар’єру прокурора у Дніпропетровську.
Будучи народним депутатом від Блоку Ю.Тимошенко у 2007-2012 рр., дуже полюбляв літати за бюджетний кошт. Так, у першому кварталі 2011 р. «налітав» на 38,8 тис. при обмеженні у 6,7 тис. грн.
- Юрій Сухов, адвокат з 2010 р.
Колишній податковий міліціонер, чиновник Держкомнацрелігій та Рахункової палати, Урядовий уповноважений з питань антикорупційної політики (2009-2010), член ВО «Батьківщина».
У 2014 р. заробив лише 5734 грн. («інші види доходів»), дружина – більше 111 тис.грн.
У 2009 році «Українська правда» звинувачувала його у сумнівних зв’язках із одеськими ділками-контрабандистами.
- Василь Вовк, начальник Головного слідчого управління СБУ
Випускник Вищої школи КДБ, з 1988 року перебував на керівних посадах у Державній митній службі та СБУ.
Як мінімум, він є заручником сумнівних «компромісів», які доводилося робити впродовж майже 30 років служби «в органах».
Ні держслужбовці, ні владні інститути поки що не готові чесно та завчасно звітувати перед народом. Про це, зокрема, засвідчили результати медіа-кампанії «Чорна п’ятниця прийшла по декларації» під час якої головні посадовці країни (Президент, Прем’єр-міністр, Генеральний прокурор, Голова Нацбанку, Секретар РНБО, судді та всі міністри) отримали від ТІ Україна інформаційні запити з проханням надати відомості про їх майнові декларації за 2014 рік. Героїв не виявилося – декларації активістам не надав ніхто, адже закон дозволяє їх подавати до 1 квітня. Але якщо 12 органів влади надали хоч якусь офіційну відповідь на інформаційний запит (Адміністрація Президента, Секретаріат КМУ, Конституційний суд, Верховний суд, Вищий господарчий суд, Вищий спеціалізований суд з розгляду цивільних і кримінальних справ, МЗС, Мінекономіки, МВС, Міносвіти, Мінінформполітики, Мінюст), то інші 13 – прямо порушили норму закону «Про доступ до інформації» і проігнорували звернення громадян. Зовсім ніякої відповіді не надали РНБО, ВАСУ, Генпрокуратура, Нацбанк та 9 міністерств
Мета цієї акції, як розповіла Ольга Тимченко, керівник департаменту комунікації ТІ Україна, полягала в тому аби актуалізувати тему політичної корупції, продемонструвати, що громадянське суспільство пильнує та нагадати владі про її обов’язок публічно декларувати статки: «Для викорінення корупціонерів із влади достатньо лише використовувати механізм публічного декларування так, як він прописаний у законі. Ми діємо одразу на два фронти: тиснемо на владу аби у неї виробився «рефлекс звітування» перед суспільством та мотивуємо людей використовувати декларації посадовців для виявлення корупційних ризиків».
Аби стимулювати та тримати під громадським контролем культуру публічного звітування, Transparency International Україна оголосила про початок другого раунду моніторингової кампанії «Декларації без декорацій», під час якої декларації високопосадовців місцевого та центрального рівня, голів судів, міністрів, голів державних служб, обласних державних адміністрацій, міських голів обласних центрів, а також усіх їхніх заступників.
Будуть перевірені 5 компонентів стилю життя – офіційні доходи службовця, його хобі, подорожі та відпустки, навчання службовця та членів його сім’ї, власність: рухоме й нерухоме майно будуть зібрані, проаналізовані та опубліковані на сайті www.anticorruption.in.ua. «За результатами минулорічної моніторингової кампанії було виявлено понад 60 корупціонерів і їх не було покарано через недосконалість старого закону, – розповів Анатолій Стоян, координатор національної моніторингової кампанії «Декларації без декорацій», – Саме тому ми зосередилися на розробці та просуванні нового закону, який жорсткіше регулює механізм декларування та поняття конфлікту інтересів. За цим законом надання недостовірних даних у деклараціях держслужбовців може розцінюватися як незаконне збагачення та каратися позбавленням волі на строк до двох років. Крім того вперше державний орган передбачає моніторинг способу життя публічних службовців. Саме ТІ Україна з партнерами першими перевірила стиль життя посадовців за власною методологією».
Перші результати моніторингу «Декларації без декорацій» будуть представлені не пізніше травня 2015 року і міститимуть аналіз декларацій держслужбовців І-ІІ категорії центральних органів влади за 2014 рік.
Нагадаємо: За законом усі державні службовці України зобов’язані до 1 квітня кожного року оприлюднювати свої декларації з переліком прибутків, майна та одноразових витрат, що перевищують 80 тисяч грн. За новим законом «Про запобігання корупції», який було ухвалено 14 жовтня 2014 року під тиском громадськості, декларації службовців будуть збиратися у відкритому електронному Єдиному державному реєстрі. Зважаючи на те, що такий реєстр запрацює не раніше 2016 року, ТІ Україна заявляє, що проконтролює, аби в перехідний період звітування державних службовців перед народом відбулося належним чином.
Протягом 2013-2014 рр Transparency International Україна під час національної моніторингової кампанії «Декларації без декорацій» зібрала на одному сайті та порівняла з реальним стилем життя понад 400 декларацій держслужбовців. За результатами кампанії було виявлено понад 60 корупціонерів.
Захід здійснюється за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» та Фонду сприяння демократії Посольства США в Україні.
Контакти: Ольга Тимченко, керівник департаменту комунікації, Transparency International Україна, +38 044 360-52-42, tymchenko@ti-ukraine.org
