17 березня 2010 року у Комітеті з питань європейської інтеграції Верховної Ради України відбулась конференція «Відносини Україна – Молдова: придністровський чинник порядку денного», –– організатором якої є «Група стратегічних та безпекових студій».
Конференція стала фінальним заходом Проекту «Придністровська проблема: погляд з України» (2008-2010 рр.), підтриманого Міжнародним фондом «Відродження», який проводить «Група стратегічних та безпекових студій» за сприянням Комітету Верховної Ради України з питань європейської інтеграції.
Учасники Конференції, серед яких народні депутати, представники міністерств та відомств України, експерти та журналісти, представники дипломатичного корпусу дали оцінку нинішнім відносинам України та Молдови і оцінку їх перспектив у різних сферах та з’ясували сучасні проблеми переговорного процесу щодо врегулювання Придністровського конфлікту та державної реінтеграції Молдови, оцінили роль України у переговорному процесі та ефективність існуючого переговорного формату «5+2».
Присутній на конференції Спецпредставник України з питань придністровського врегулювання В. Крижанівський зокрема зазначив, що, перспективи врегулювання придністровського конфлікту стали більш чіткими з приходом до влади в Молдові нових політичних сил, які з більшою гнучкістю вестимуть переговори. Він також покладає значні надії на успішність чергового раунду неформальних переговорів у форматі 5+2, який запланований на травень ц.р. у Астані.
Водночас, Голова Комітету з питань європейської інтеграції Б. Тарасюк висловив занепокоєння через передвиборчі заклики нинішнього Президента України В. Януковича щодо визнання сепаратистів у Абхазії і Південній Осетії. Б. Тарасюк вважає, що такий підхід суперечить інтересам регіональної безпеки і сподівається, що заяви В. Януковича були лишень передвиборчою риторикою.
В ході Конференції було також презентовано публікацію «Придністровська проблема: погляд з України», підготовлену в рамках однойменного Проекту спільними зусиллями експертів Групи стратегічних та безпекових студій, Інституту євроатлантичного співробітництва та Інституту демократії імені Пилипа Орлика.
Проведене дослідження засвідчило, що врегулювання Придністровського конфлікту має супроводжуватися порозумінням політичних еліт, а також комплексними заходами, спрямованими на примирення правобережжя і лівобережжя Дністра. Придністровська проблема не може слугувати засобом для отримання електоральних дивідендів, або використовуватися для відстоювання власних бізнес-інтересів чи в якості розмінної монети на переговорах із ЄС чи Росією. Результативною з точки зору реінтеграційного потенціалу стала б робота із налагодження контактів між українцями Правобережної Молдови та Придністровського регіону. Щоправда, при цьому слід враховувати те, що у Придністровському регіоні українські громади «спрямовують» власний етнокультурний розвиток у націоналістичне русло, що руйнує консолідованість молдовських українців лівого і правого берегів Дністра. Понад те, склався дивовижний парадокс, який полягає в тому, що «український націоналізм» в придністровському регіоні Молдови використовується для досягнення цілей політики сепаратизму «ПМР» і російської зовнішньої політики у Східній Європі. Подолати цю проблему можна було б зосередившись на підтримці проектів, що сприяли б об’єднанню українців Молдови. Не можна лишати поза увагою і питань українсько-молдовського кордону, зокрема на його Придністровській ділянці.
Щодо недоліків функціонування режиму українсько-молдовського кордону, то вони криються у сплетінні сепаратистського (придністровського) і контрабандного чинників. Відтак, важливе значення для належного забезпечення функціонування кордону має політична воля української і молдовської сторін щодо завершення процесу демаркації кордону; подолання проблеми недостатності його матеріально-технічного оснащення; подолання дефіциту якості організації режимів митного і прикордонного контролю.
До окремого блоку питань, вирішення яких є вагомою, якщо не ключовою передумовою врегулювання Придністровського конфлікту, є вирішення проблеми перебування у Придністров’ї російських військ та озброєнь. “Безстатусні” військові формування на лівому березі Дністра несуть не лише потенційну загрозу для сусідніх держав (України), але й загрозу правам людини та правам (включно з фундаментальним правом на життя) громадян України.
Рекомендації за результатами конференції та дослідження були передані представникам профільних комітетів Верховної Ради України та органів державної влади.
Дослідження «Придністровська проблема: погляд з України»:
Фото – сайт Верховної Ради України
