28 квітня 2015 року в Українському кризовому медіа центрі відбулася презентація результатів незалежного моніторингу доступу тимчасових переселенців до освіти.
28 квітня 2015 року в Українському кризовому медіа центрі відбулася презентація результатів незалежного моніторингу доступу тимчасових переселенців до освіти. Моніторинг проведено вісьмома громадськими організаціями за період другої половини 2014 – першої половини 2015 років. Вибірка дослідження охопила Волинську, Дніпропетровську, Одеську, Сумську, Запорізьку, Харківську, Херсонську, Луганську області та м. Київ. Організатор прес-конференції Міжнародний фонд «Відродження» у партнерстві з «Чугуївською правозахисною групою», «Громадською ініціативою Луганщини», «Кримської правозахисної ініціативи» та ГО «Трибун».
Моніторинг доступу тимчасових переселенців до освіти був проведений в 9 областях України. Важливим елементом проведеного моніторингу є той факт, що дослідження були проведені там, де зафіксована найбільша чисельність тимчасово переміщених осіб (Харківська область), середня кількість ВПО (Запорізька, Київська області, м. Київ), і регіони з найменшою кількістю ВПО (Волинська область).
В межах моніторингу проводився збір та аналіз офіційних даних органів влади, надсилання та аналіз відповідей на інформаційні запити до органів влади, проводилося анкетування, глибинні інтерв’ю та фокус-групи.
Доповідачі на прес-конференції:
- Юрій Чумак, експерт Чугуївської міськрайонної громадської організації «Чугуївська правозахисна група»;
- Тетяна Кіріллова, голова організації «Громадська ініціатива Луганщини»;
- Людмила Скворцова, голова Правління Громадської організації «Кримська правозахисна ініціатива»;
- Катерина Яценко, експерт громадської організації «Трибун».
За результатами моніторингу презентовано наступні висновки по дошкільній та середній освіті: починаючи з весни 2014 р. був ефективно відпрацьований весь необхідний і можливий нормативно-управлінський алгоритм реагування на екстрену ситуацію із забезпеченням прав на навчання дітей ВПО. Зокрема, МОН України був розпочатий (та триває досі) процес розробки нормативно-правового та методичного забезпечення діяльності закладів дошкільної та шкільної освіти. У загальній складності МОН України підготував і розіслав більше ніж 40 наказів і листів організаційного та методичного характеру в регіональні органи управління освітою. Дослідження показали, що незважаючи на поточні проблеми недостатнього бюджетного фінансування закладів дошкільної та шкільної освіти, питання включення дітей з сімей ВПО дошкільного та шкільного віку в навчально-виховний процес вирішувалися оперативно, без будь-яких бюрократичних чи інших перешкод.
Ні в одному з досліджень не виявлено суттєвих проблем, пов’язаних з дискримінацією або порушенням прав дітей ВПО у навчально-виховній сфері. Феноменальним проявом професійного потенціалу та громадянської свідомості співробітників системи освіти в Україні став прецедент в реалізації принципу «позитивної дискримінації», по відношенню до дітей ВПО дошкільного віку (переважного зарахування дітей ВПО в дитячі садки). Підтримку яку отримали сім’ї ВПО у вирішенні питань освіти, в першу чергу здійснювалася за рахунок локальних ресурсів (вчителів, батьківських комітетів та шкільних адміністрацій). У деяких випадках, опитувані згадували допомогу з боку волонтерських організацій.
Найбільше навантаження через наплив дітей ВПО відчувають навчальні установи великих міст (Харкова, Запоріжжя, Дніпропетровська, Києва). Якщо установи освіти не будуть забезпечені додатковим бюджетним ресурсом, існує ризики виникнення соціального невдоволення серед місцевих жителів. Проблемою для дитячих садків та шкіл залишається постійне переміщення переселенців, які повертаються додому у разі стабілізації воєнної ситуації і приїжджають знову, часто не повідомляючи про це органи освіти і навчальні заклади, де оформлені їхні діти.
Учасники прес-конференції визначили наступні висновки по моніторингу доступу тимчасових переселенців до вищої освіти: станом на лютий 2015 року у 101 вищому навчальному закладі Дніпропетровської, Запорізької, Київської, Одеської, Харківської областей та м. Київ навчається 9367 колишніх студентів із вищих навчальних закладів зони АТО. 5521 колишній студент Донецької і Луганської областей здобувають освіту за кошти державного бюджету, а 3846 – платять власні кошти або навчаються коштом юридичних осіб. 5753 студенти поселені у гуртожитках, а решта проживають у своїх родичів, знайомих та на орендованих квартирах.
Дослідження показали, що психологічні проблеми, пов’язані з руйнуванням колишнього звичного способу життя в рідному місті, раптовий розрив соціальних зв’язків зі своїми родичами, друзями, невизначеність свого майбутнього, занепокоєння за своїх родичів, які залишилися, пригнічують студентів з родин ВПО однаковою мірою як проблеми матеріального характеру (проживання, харчування, витрати на навчання і т.д.). Результати дослідження вказують на несвоєчасність та фрагментарність процесу розробки актуальних НПА,які регулюють статут студентів з тимчасово окупованих територій.Варто зазначити про подеколи неефективне інформування про нові правила та процедури серед студентів ВПО. Наприклад, 16 грудня 2014 був виданий наказ МОН України № 1474 «Щодо обсягу державного замовлення», а також листом від 16.12.2014 № 1 / 9-639, де роз’яснено питання процедури переведення студентів, оформлення документації та здійснення заходів, спрямованих на безумовне виконання вимог чинного законодавства. Однак, в наказі сказано, що такі особи мають подати заяви на переведення до 19.12.2014 р. Переважно накази розміщуються тільки на сайтах МОН України та ВРУ(за спостереженнями експертів, що проводили моніторинг), що в умовах тотальної інформаційної блокади на тимчасово окупованих територіях є недостатнім.
Наприклад, згідно з результатами моніторингу, з опитаних студентів тільки 39% зверталася на гарячу лінію МОН України, при цьому що 17% відзначили неякісну роботу гарячої лінії, 12% взагалі не отримали відповіді, 8% отримали недостатню інформацію по заданому питанню. Значною проблемою для студентів ВПО є академічна різниця. У ході моніторингу опитані студенти акцентували питання академічної різниці, як проблему. Необхідність ліквідації академічної різниці, яка в окремому випадку становила до 38 предметів одночасно із навчання.
Звіт за результатами громадського моніторингу
Контакти: Софія Голота, менеджер програмної ініціативи МФ «Відродження», 050 412 22 53, golota@irf.kiev.ua
