У Києві, в п’ятницю, 28 листопада, о 13:30, відбулася прес-конференція щодо ситуації, яка склалася в прикордонних областях України за останні півроку, після початку неоголошеної війни Росії в Україні. Правозахисники та лідери волонтерського руху обговорили проблеми військовослужбовців, членів їхніх родин і вимушених переселенців та розповіли про реальний стан справ стосовно забезпечення військових.
У Києві, в п’ятницю, 28 листопада, о 13:30, відбулася прес-конференція щодо ситуації, яка склалася в прикордонних областях України за останні півроку, після початку неоголошеної війни Росії в Україні. Правозахисники та лідери волонтерського руху обговорили проблеми військовослужбовців, членів їхніх родин і вимушених переселенців та розповіли про реальний стан справ стосовно забезпечення військових.
Військова агресія зумовила чимало проблем, з якими перш за все зіткнулися військовослужбовці, їхні сім’ї та вимушені переселенці. На допомогу їм органи влади спрямували свої зусилля, проте часто вони є невчасними та непослідовними. Тому безліч питань з матеріальної, соціальної та медичної підтримки взяли на себе волонтери. Однак, окрім вирішення цих проблем, переселенці та військовослужбовці гостро потребують постійної оперативної безоплатної правової допомоги.
Так, з червня 2014 року і донині юристи Центрів правової інформації та консультацій за підтримки Міжнародного Фонду «Відродження» надають безоплатну правову допомогу мобілізованим, їхнім сім’ям та вимушеним переселенцям у Херсонській, Одеській та Чернігівській областях. Ведуть особисті прийоми, організовують виїзні консультації, надають он-лайн консультації на порталі «Правовий простір» та в телефонному режимі.
Наталя Бімбірайте, керівник Інформаційного ресурсного центру «Правовий Простір», директор з розвитку Херсонського обласного фонду милосердя та здоров’я та координатор Херсонського волонтерського Центру допомоги військовим розповіла, як народився волонтерський рух в області й про потребу у новітніх підходах до забезпечення війська: «Якщо говорити про підтримку армії, то я вважаю, що волонтерським рухам необхідно встановлювати тісні контакти з державними органами. Адже забезпечення армії — це все-таки завдання держави, а не волонтерів. Завдання громадянина — вчасно платити податки. Зараз у кожній прикордонній області конче необхідна мобільна структура, до якої мають увійти представники обладміністрацій, силових структур (МВС, СБУ, військова прокуратура) та хоча би двоє-троє представників від волонтерського руху, які матимуть можливість і повноваження перевіряти реальний стан забезпечення військових підрозділів, потреби, скарги про зловживання. За нашими даними, в зоні АТО бракує медикаментів, теплих речей, спальників, якісних бронежилетів тощо. Минуло півроку, але в Херсонській області влада тільки робить перші кроки у налагодженні співпраці з волонтерами. А керівники силових відомств в області відсторонюються… Тим часом Міноборони звітує про готовність армії до зими, а насправді військові підрозділи на південних кордонах до цих пір вдягають волонтери. Щодня надходять заявки від військових з кордонів та родичів бійців АТО, а також скарги на те, що деякі великі військові чини, приміром, продають амуніцію та на інші зловживання.»
Внаслідок анексії Криму та проведення АТО на Сході України, в Одеській, Херсонській та Чернігівській областях за півроку опинилася значна кількість тимчасово переміщених осіб. У цих регіонах станом на 25 листопада 2014 року лише офіційно зареєстровано близько 35-ти тисяч вимушених переселенців, більшість яких прибули з Донецької та Луганської областей. Зважаючи на той факт, що не всі переселенці звертаються за реєстрацією, кількість переміщених осіб в Одеській, Херсонській та Чернігівській областях може сягати 50-ти тисяч осіб.
«Питання забезпечення переселенців житлом та харчуванням все більше загострюється. Державі знадобилося більше шести місяців, щоб прийняти Закон «Про забезпечення прав та свобод внутрішньо переміщених осіб». Дуже важливо, щоб цей Закон не став декларацією про наміри, бо для того, щоб він запрацював, потрібно невідкладно прийняти цілу низку підзаконних актів та вирішити питання про фінансування програм допомоги. У першу чергу, це забезпечення переселенців житлом, адаптація їх в нових громадах та вирішення першочергових матеріальних питань. Від державних установ ми очікуємо, що вони перебудують свою роботу, щоби створити максимально комфортні умови для людей, котрі до них звертаються», – заявила Наталія Козаренко, керівник приймальні Херсонського обласного Фонду милосердя та здоров’я.
Мобілізовані зазвичай звертаються з питаннями на кшталт процедури звільнення з роботи й забезпечення збереження робочого місця після демобілізації, виплати кредитів та відсотків по кредитах, виплати аліментів, оплати праці (подекуди отримують набагато меншу суму коштів, ніж обіцялося при мобілізації), оформлення документів для отримання одноразової грошової допомоги у зв’язку з пораненням та загибеллю, отримання статусу учасника бойових дій, забезпечення технічними засобами та засобами особистого захисту.
«Як виявилося в процесі роботи, багато хто з мобілізованих не обізнаний у законодавстві та обіцянках влади, адже «пообіцяти – не означає надати чи вирішити», і на сьогодні, на жаль, цей процес є неконтрольованим. Однак найбільша проблема – це обмеженість доступу до отримання будь-якої інформації для мобілізованих осіб, у тому числі й правової. Саме тому представники ЧГКЗПЛ сфокусували роботу на просвітницьких кампаніях, налагодженні діалогу з державними структурами, а також наданні безоплатної правової допомоги мобілізованим особам та членам їх сімей для можливості захисту їх прав», – наголосила Наталія Піддубна, керівник Чернігівського громадського комітету захисту прав людини.
Спікери сформулювали ряд пропозицій щодо виходу з кризової ситуації. Зокрема пропонується:
• прийняти нормативні акти, які б гарантували однаковий рівень соціального захисту для всіх учасників АТО, незалежно від підпорядкування частин, у яких вони перебувають;
• внести зміни до державного бюджету, які забезпечать отримання дійсно безоплатної якісної медичної допомоги всім потерпілим під час АТО; створити умови для залучення міжнародних фондів;
• найближчим часом прийняти всі підзаконні акти, необхідні для реалізації положень Закону України «Про забезпечення прав та свобод внутрішньо переміщених осіб».
Під час прес-конференції учасники представили документальні підтвердження виступів спікерів, зокрема фото та кадри з документального фільму «Південний кордон», знятого у травні 2014 року в Херсонській області про роботу Херсонського центру допомоги військовим. У фільмі йдеться про антитерористичну операцію, стан української армії та рух громадських активістів, котрі об’єдналися заради спільної мети – перемоги України.
За матеріалами СПР
