Іноді саме школярі першими помічають проблеми громади, релоковані люди здатні зберігати громаду без території, а найбільшим бар’єром для руху вперед стає не байдужість суспільства, а невміння донести свій досвід і важливість змін. Це деякі з висновків, якими поділилися грантери першої когорти Конкурсу малих грантів «Імпульсу» через рік після старту проєктів.
У першій хвилі конкурсу експертна рада обрала 16 команд, які отримали до 1,5 мільйони гривень на тематичні проєкти з раннього відновлення і стійкості постраждалих від війни громад. Упродовж року громадські організації працювали з питаннями участі жителів у процесах відновлення, локальної безпеки, містобудування, екології та управління відходами, енергоефективності, охорони здоров’я та підтримки внутрішньо переміщених осіб і родин військових.
Ініціативи впроваджувалися в Сумській, Київській, Миколаївській, Чернігівській, Херсонській, Дніпропетровській, Харківській, Одеській, Запорізькій та Донецькій областях. Для команд участь в проєкті стала можливістю масштабувати ідеї, протестувати нові підходи до співпраці з громадами та напрацювати рішення, які можна застосовувати у роботі зі схожими викликами. Також невіддільним компонентом участі в «Імпульсі» був пошук нових партнерств, навчання і розвиток власної організаційної спроможності.
Сьогодні більшість цих проєктів уже завершені. Тож Міжнародний фонд «Відродження» і Фонд Східна Європа, що реалізують проєкт «Імпульс» за підтримки Новрегії і Швеції, зустрілися із громадськими організаціями на підсумковій зустрічі. Ми обговорити результати, вплив напрацювань на подальший розвиток громад і висновки, які можуть допомогти громадському сектору переосмислити підходи до відновлення громад і роботи з жителями.
Що зрозуміли грантери «Імпульсу» за рік роботи
Один із таких висновків стосується ролі молоді у розвитку громад. Олександр Підгорний, голова правління ГО «Чернігівський Центр Прав Людини», згадує: під час обговорення розвитку села Киїнка старшокласники запропонували облаштувати тротуари на дорогах, де авто становлять небезпеку для пішоходів. До цього на проблему роками ніхто не звертав уваги.
«Голова не казав про це, дорослі не казали. А діти кажуть: тут немає тротуару, тут збивають машини», — розказує Підгорний. Саме тому, на його думку, сьогодні критично важливо зберігати молодь у громадах і давати їй можливість впливати на рішення.
У межах проєкту організація працювала над залученням жителів до формування пріоритетів відновлення Киїнської громади на Чернігівщині. Під час публічних консультацій мешканці разом із громадськими організаціями та місцевою владою напрацьовували оновлені пріоритети розвитку — від безпеки й безбар’єрності до підтримки ветеранів, молодіжних просторів та енергетичної стійкості громади. Також було створено простір для регулярної взаємодії і діалогу.
Для команди ГО «Нуль відходів Запоріжжя» одним із головних відкриттів проєкту стала співпраця з громадами за межами власного міста. Восени 2025 року в Запоріжжі в межах проєкту організація провела перший сезон дослідження морфологічного складу побутових відходів. Проте перед цим члени ГО мали пройти навчання, і саме воно показало, наскільки багато в різних громадах є людей, готових долучатися до спільних екологічних змін.
«Ми звикли в Запоріжжі, що якщо ти когось особисто не знаєш, то нічого не працює. Але коли почали працювати з іншими громадами, побачили, наскільки багато є активних людей — і в маленьких громадах, і у великих містах — які реально хочуть щось робити разом. Раніше ми переважно працювали тільки у своєму місті, а тепер зрозуміли, що не треба будувати стіну між собою та іншими», — поділилася представниця ГО «Нуль відходів Запоріжжя».
Ця організація входить в альянс «Міста Нуль Відходів в Україні» разом із іншим тематичним грантером першої хвилі «Імпульсу» ГО «Нуль відходів Харків». Цей тематичний грантер «Імпульсу» разом із Дергачівською громадою запустив пілот із централізованого компостування органічних відходів. У громаді встановили систему збору органіки, окремий маршрут вивезення та компостувальний майданчик, а отриманий компост використовувати для озеленення міста. Команда також проводить інформаційну кампанію, екопросвітницькі заходи та залучає місцевих жителів до формування нової системи управління відходами.
За словами екологині та голови ГО «Нуль відходів Харків» Анни Прокаєвої, проєкт має показати, що навіть невеликі громади можуть впроваджувати складні екологічні рішення та ставати прикладом для інших міст.
Окремо учасники говорили про виклики комунікації у роботі з ветеранами, військовими та родинами, які постраждали від війни. Катерина Мʼясникова, голова Національної асоціації медіа, згадувала: на старті багато громадських організацій приходять із відчуттям, що суспільство їх не чує й не розуміє. Втім, у процесі роботи команди дійшла іншого висновку — проблема часто полягає не у відсутності емпатії, а у складності пояснити власний досвід людям, які цього досвіду не мають.
«Проблема в «проклятті знання»: якщо я знаю, що мені болить, мені здається, що це очевидно для всіх. Але часто ми очікуємо розуміння без справжньої розмови. І поки ми не навчимося пояснювати свій досвід, навіть найважливіші речі залишатимуться непочутими», — наголосила голова організації.
У межах проєкту «Додай гучності — від голосу до дії. Посилення громад через адвокацію та медіа» команда НАМ працювала з шістьма громадськими організаціями із Сумської, Одеської та Київської областей. Разом із експертами учасники вчилися перетворювати локальні ініціативи на адвокаційні кампанії, працювати з цільовими аудиторіями та вибудовувати партнерства з медіа, щоб складні соціальні теми ставали зрозумілими й помітними для ширшої аудиторії.
Для представників релокованих громад одним із ключових висновків стало переосмислення самого поняття громади. Представниця ГО «Кризовий медіа-центр “Сіверський Донець”» говорила про те, що громада продовжує існувати навіть після втрати фізичного простору — доти, доки між людьми залишаються горизонтальні зв’язки.
У межах проєкту команда створила інтерактивну мапу самоорганізації Сіверськодонецької громади у вимушеному переміщенні. Вона об’єднала дані про місця проживання мешканців, релоковані бізнеси, громадські ініціативи та локальні осередки активності. Мапа стала не лише способом зафіксувати розпорошену громаду, а й практичним інструментом для відновлення зв’язків між людьми, пошуку партнерств і координації спільної роботи.
На думку ГО «Урбанізація», одним із ключових висновків є необхідність у зміні мислення жителів громади. Йдеться про перехід від ролі пасивного споживача до розуміння власної здатності впливати на громаду та брати відповідальність за середовище навколо себе.
«Найважливіша зміна, яка зараз має відбуватися, особливо для молоді й покоління, яке буде розбудовувати країну, — це зміна мислення. Зміна мислення від “я тільки споживач” до “я людина, яка може створювати”. Ми дуже сильно відчули це протягом року роботи. Навіть під час війни, коли багато проєктів і напрямів завмирають, ми маємо продовжувати щось робити, бо після війни цього боргу буде тільки більше. І те, що ми реально можемо робити вже зараз, — це змінювати мислення людей через освіту та практику» , – наголосила представниця організації Кіра Зіганшина. У межах проєкту Urban Lab команда працювала над залученням молоді до осмислення міського простору, урбаністики та участі у розвитку громад.
У Благодійному фонді «Місія Харків» говорили про інший важливий висновок: маленьких проєктів не існує, якщо команда чітко розуміє, для кого і навіщо вона працює. У межах проєкту «Голос спільноти: стрес, онкологія та право на здоров’я» команда досліджувала, як хронічний стрес війни впливає на онкопацієнтів у прифронтових громадах Харківської та Сумської областей. Організація проводила опитування пацієнтів, фокус-групи з лікарями та аналізувала системні бар’єри у доступі до діагностики й лікування.
За результатами дослідження команда підготувала аналітичний звіт і практичні рекомендації для системи охорони здоров’я, а також провела інформаційні сесії у громадах і круглі столи за участі медичної спільноти, влади та жителів.
Для команди благодійного фонду «Об’єднання», який досліджував ризики у Херсоні та Чорнобаївській громаді, одним із важливих результатів проєкту стали не лише самі напрацювання, а й досвід інституційного розвитку і навчання.
У межах проєкту команда разом із жителями та фокус-групами змогла визначити близько 50 ризиків — від безпекових і соціально-економічних до психологічних та управлінських. Серед них: нестача укриттів, проблеми з доступом до медицини, ризики корупції під час відбудови, психологічне виснаження населення та майбутні конфлікти всередині громад.
Паралельно організація проходила навчання й консультації з інституційної підтримки в межах «Імпульсу». За словами учасників, це допомогло команді подивитися на власну роботу ширше й помітити напрямки, які раніше залишалися поза увагою.
«Стільки тренінгів і семінарів у розрізі інституційної підтримки ми давно не отримували. Іноді це було навіть забагато, але насправді дуже корисно. Ми для себе підсвітили теми, які продовжуємо розвивати далі, бо раніше просто не дивилися в той бік, у який треба було», — зазначила виконавча директорка фонду Анастасія Гришко.
Ознайомтеся із результатами інших проєктів першої хвилі тематичних грантів «Імпульсу»:
— ініціатива ГО «Проти корупції» про залучення мешканців Березнегуватської громади до процесів відновлення;
— передпроєктне обговорення житлового кварталу для ВПО з Бахмута від ГО «Фортеця Бахмут»;
— адаптація стратегій стійкості для громад у Кам’янському від Ro3kvit Urban Coalition for Ukraine;
— проєкт Touch for Recovery Українського інституту міжнародної політики, присвячений питанням відновлення та євроінтеграції;
— ініціатива ГО «Інформаційний центр “Майдан Моніторинг”», присвячена аналізу ризиків і підготовці трьох громад Харківщини до якісного відновлення.
— проєкт Ukraine Support Team із підготовки документації для енергоефективного відновлення Іванівської громади на Чернігівщині;
— проєкт «Інститут розвитку суспільних інновацій» щодо стратегій локальної ревіталізації громад Одещини;
Якщо у вас є власна ідея проєкту для відновлення та посилення стійкості громад, запрошуємо вас долучитися до спільноти грантерів «Імпульсу». Подайте заявку на пʼяту і останню хвилю Конкурсу малих грантів для ОГС, які готові працювати у 15 найбільш постраждалих від війни регіонах України.
