Право на житло ромів із Радванки

Роми є 5-ю за чисельністю етнічною групою Закарпаття. В Ужгороді ромська громада, традиційно, проживає у мікрорайонах «Шахта» та «Радванка». Проте вже багато років мешканці мають проблеми із документами, що засвідчують право власності. Зараз пиитання про захист власності мешканців багатоквартирного будинку на Радванці вже вирішуватимуть на міському рівні. Роми чекали на це понад 15 років.

Роми є 5-ю за чисельністю етнічною групою Закарпаття. В Ужгороді ромська громада, традиційно, проживає у мікрорайонах «Шахта» та «Радванка». Проте вже багато років  мешканці мають проблеми із документами, що засвідчують право власності. Зараз питання про захист власності мешканців багатоквартирного будинку на Радванці вже вирішуватимуть на міському рівні. Роми чекали на це понад 15 років. Домогтися такого кроку від влади Ужгорода людям допомогли юристи Карпатського агентства з прав людини «Вестед».

Микола Яцков, юрист КАПЛ «Вестед» Микола Яцков, який понад 2 роки опікується цією справою, пояснює: «Рішення виконкому, проект який 7 липня 2016 року було опубліковано на сайті Ужгородської міськради, аналогів у практиці органів самоврядування не має. Та й ситуація, що склалася з мешканцями Ужанської, 85, є нетиповою. Практично всі користувачі 32-х квартир є незаконними господарями житла протягом багатьох років за мовчазної згоди виконавчих органів міської ради».

Варто зазначити, що у 2-поверховому будинку на вулиці Ужанській, 85, розташованому в Радванці – найбільшому ромському поселенні Ужгорода – мешкають 32 ромські родини. Всі вони живуть тут без будь-яких правових документів, що засвідчують легальність їх перебування у квартирах.

«Тільки в однієї з сімей є на руках договір найму житлового приміщення. Однак жодна не має і не може мати ордерів на вселення та укладених договорів найму із місцевим ЖРЕРом», – говорить Микола Яцков і пояснює: «Заселення відбулося не на підставі рішення виконкому – 1999 року розпорядженням міського голови Ужгорода всі квартири було надано у користування  постраждалим від повені ромським сім’ям».

Відтоді понад 300 ромів «зависли в повітрі» без будь-яких елементарних прав на управління та розпорядження своїм майном. При тому, що всі ці роки люди добросовісно та відкрито володіють квартирами, забезпечують благоустрій території та вивіз сміття, в міру можливостей підтримують справний стан будинку.

Ключова проблема ромської спільноти – це перевага звичаєвого права над національним законодавством. Але у конкретному випадку проблема виникла через «добрі наміри» місцевої влади, яка фактична позбавила мешканців можливості самостійного володіння, користування та розпорядження (управління) власним будинком, – переконаний юрист. 

Допомогти людям легалізувати своє право власності на житло у березні 2015 року взялися правозахисники КАПЛ «Вестед» у партнерстві з громадською організацією «Романі черхень».

У свою чергу жителі будинку у березні 2016-го направили до міської влади петицію з проханням розв’язати проблему. «Ми звертаємося до міськради вирішити наше питання раз і назавжди. Більшість людей чесно живуть у будинку з 1999 року», – зазначив тоді Ролан Газі, лідер ініціативної групи мешканців Ужанської, 85

Одним із реальних варіантів легалізації майнових прав понад 300 ромів було ухвалення політичного рішення міськрадою (виконкомом) про видачу ордерів та укладання договорів найму з мешканцями Ужанської, 85.

І ось нарешті проект такого рішення опублікований.  За кілька тижнів його мають затвердити.

Це рішення є проміжним, адже передбачає тільки згоду на укладання договорів. Однак в подальшому родини зможуть нарешті узаконити своє житло, як це ще у 90-х зробили більшість громадян України.

Микола Яцков переконаний, що рішення виконкому створить передумови для повернення у законне русло взаємовідносин між власником будинку – Ужгородською міськрадою – та фактичними користувачами квартир у цьому будинку. Для того, щоб родина фізично отримала договір найму житла на руки, їй доведеться зібрати пакет довідок та звернутися через ЦНАП до виконкому. Кожна сім’я зможе отримати такий договір в індивідуальному порядку. Як наслідок, кожен щасливий власник договору найму за бажання може звертатися до міськради щодо приватизації житла за належною процедурою.

Юристи сподіваються на політичну волю депутатів і прийняття проекту рішення, що стане значною правовою перемогою для ромської громади і прогнозують: надалі роми за бажанням зможуть згуртуватися в ОСББ та самостійно шукати інвестиції у власний будинок.

Повний текст проекту рішення Ужгородської міськради – тут.

Довідка
Проект виконується Карпатським агентством прав людини «Вестед» у партнерстві із Закарпатським обласним ромським об’єднанням «Романі черхень» за підтримки Ромської програмної ініціативи Міжнародного фонду «Відродження».

Автор: Олена Орлова