30 листопада у Києві відбувся круглий стіл «Поглиблення співпраці між Україною та ЄС: ключові виклики для парламенту та уряду». Під час заходу було презентовано аналітичний звіт «Чому Європа має значення? «Європеїзація» законодавчого процесу та парламентських практик в Україні».
30 листопада у Києві відбувся круглий стіл «Поглиблення співпраці між Україною та ЄС: ключові виклики для парламенту та уряду». Під час заходу було презентовано англомовний аналітичний звіт «Чому Європа має значення? «Європеїзація» законодавчого процесу та парламентських практик в Україні».
Організатори круглого столу: парламентський Комітет з питань Європейської інтеграції та Лабораторія законодавчих ініціатив у партнерстві з двома провідними європейськими аналітичними центрами – Центром європейських реформ (Centre for European Reforms, Великобританія) та Фундацією міжнародних відносин та зовнішнього діалогу (FRIDE, Іспанія). Проект здійснюється за підтримки Європейської програми Міжнародного фонду «Відродження».
Голова ради Лабораторії законодавчих ініціатив Ігор Когут, розпочинаючи роботу круглого столу, наголосив на тому, що питання європейської інтеграції повинно стати загальним контекстом для політичної та, зокрема, законодавчої діяльності. Наразі, як зауважив експерт, цим питанням займається виключно Комітет Верховної Ради України з питань європейської інтеграції. У той час як, на думку І. Когута, варто було б вказувати у пояснювальних записках до законопроектів, наскільки вони відповідають законодавству ЄС. Метою дослідження, окремі аспекти якого уже було презентовано у Лондоні та Мадриді, за словами І. Когута, є акцентування уваги на тому, наскільки залученим є український парламент до переговорів з Європейським Союзом, зокрема, щодо Угоди про асоціацію, всеосяжну зону вільної торгівлі тощо.
Як відзначив експерт, документ не варто сприймати суто у технічному аспекті, адже він насамперед відображає те, який вплив мають європейські цінності на законодавчі процедури в Україні. Водночас, як підкреслив І. Когут, йдеться не лише про європеїзацію процедур, а перш за все про політичну культуру, адже парламент повинен презентувати максимум суспільства, і політичні партії повинні бути інструментами цього представництва.
Народний депутат України, Голова Комітету Верховної Ради України з питань європейської інтеграції Борис Тарасюк констатував відсутність інтересу та брак уваги депутатського корпусу до питань європейської інтеграції. Так, у роботі круглого столу брав участь лише 1 народний депутат (Б. Тарасюк). За словами Б. Тарасюка, лише Комітет ВРУ з питань європейської інтеграції розглядає усі законопроекти на предмет їхньої відповідності до acquis communautaire ЄС. Окрім того, документи також перевіряються на відповідність зобов’язанням України як члена СОТ та Ради Європи. Разом з тим, як зауважив народний депутат, після того, як Комітет приймає рекомендацію чи прийняти за основу, чи відхилити той чи інший законопроект, його повноваження зупиняються. Окрім того, під час другого читання законопроект може бути настільки змінено, що він мало нагадуватиме перший варіант та повністю суперечитиме праву ЄС. Так, за словами Б. Тарасюка, Комітет вже не перший рік намагається внести зміни до регламенту ВРУ, проте зіштовхується з супротивом окремих фракцій. Народний депутат також нагадав про важливі події останнього тижня в контексті відносин України та Євросоюзу, зокрема надання Україні Плану дій щодо лібералізації візового режиму (під час саміту Україна-ЄС, 22 листопада 2010 року), а також прийняття Європейським Парламентом резолюції щодо України (25 листопада 2010 року). Так, як відзначив Б. Тарасюк, резолюція Європарламенту підтверджує право України подавати заявку на вступ до ЄС, проте містить також і багато критичних зауважень щодо “серйозних відкатів” у сфері захисту прав людини. На думку, Голови Комітету ВРУ з питань європейської інтеграції, експертне середовище повинне проаналізувати детально цю ситуацію та надати свої рекомендації. Комітет, в свою чергу, за словами Б. Тарасюка, через 2 тижні проведе парламентські слухання, присвячені результатам саміту Україна-ЄС.
Директор правових питань Лабораторії законодавчих ініціатив Денис Ковриженко, презентуючи аналітичний звіт «Європеїзація» законодавчого процесу та парламентських практик в Україні», зауважив, що автори намагалися уникати питань, пов’язаних з політикою і дипломатією та намагалися проаналізувати вплив так званого європейського аргументу і тенденцій, що спостерігаються в Європейському Союзі, на законодавчу практику України. Так, перший розділ, за словами експерта, досліджує ті процеси, які спостерігаються на “європейських аренах”, зокрема пасивні та активні обмеження компетенції законодавчих органів країн Євросоюзу. Пасивні зумовлені досить широкою компетенцією ЄС, в той час як активні – накладанням Європейським Союзом певних зобов’язань на національні органи щодо прийняття окремих законодавчих актів, проведення реформ тощо. Так, зокрема, як підкреслив Д. Ковриженко, частка законодавчих актів, які ухвалюються національними парламентами та тим чи іншим чином пов’язані із членством країни у Євросоюзі, коливається від 12 до 20%. Така звуженість компетенції, як зауважив експерт, компенсується більш ефективним здійсненням контрольних повноважень за діяльністю урядових адміністрацій. Показовою в даному контексті, на думку Д. Ковриженка, є Великобританія. Ще однією тенденцією є уніфікація законодавчого процесу, пов’язана насамперед з впровадження певної термінології, а також європеїзація на інституційно-процедурному рівні – створення профільних комітетів з питань європейської інтеграції тощо.
Щодо впливу цих чинників на український парламент, то, за словами експерта, простежити його вкрай важко, оскільки потрібно відокремлювати також і вплив Ради Європи, ОБСЄ тощо. Водночас, вплив “європейського аргументу” можна окреслити під час формування інституційної бази для здійснення парламентського контролю, хоч цей механізм, як зауважив Д. Ковриженко, працює в Україні значно менш ефективніше. Більш вагомо ж вплив відображається у впровадженні процедурних механізмів адаптації – створення парламентського комітету з питань європейської інтеграції, апеляція у пояснювальних записках до законопроектів до досвіду та актів Європейського Союзу тощо. Серед сфер, щодо яких найбільше спостерігаються відповідні тенденції експерт назвав, зокрема, транспорт та зв’язок, охорона здоров’я, регуляторна політика, фінансовий та банківський сектор, найменшого впливу “європейського аргументу” зазнають законопроекти, що перебувають на розгляді комітету ВРУ з питань регламенту. Серед сфер, які необхідно реформувати Д. Ковриженко, зокрема, назвав парламентський контроль, який в Україні є недостатньо ефективним. Д. Ковриженко також акцентував увагу на необхідності вдосконалювати інституційні та процедурні механізми.
Томаш Валашек, Директор з питань зовнішньої політики та безпеки, Center for European Reform, у свою чергу, наголосив на тому, що є певні мінімальні вимоги, необхідні для європеїзації країни. Однією з таких вимог, за словами Т. Валашека, є наявність необхідних повноважень та фінансування в Комітету з питань європейської інтеграції, чого в Україні поки не спостерігається. На думку експерта, найважливіше зрозуміти, що основною ціллю вдосконалення законодавчого процесу є не конкуренція з іншими європейськими країнами, подання заявки чи членство в Європейському Союзі, а насамперед формування певної політичної культури.
Як зауважив Т. Валашек, процес створення відповідного законодавства є надзвичайно важливим для визначення європейської ідентичності України. Окрім того, на думку експерта, нове законодавче середовище визначатиме долю України на багато десятиліть. І хоч, як відзначив Т. Валашек, ще далеко не всі країни ЄС пройшли цей безкінечний шлях, і парламентський процес є лише одним із вимірів, Україні необхідно зробити свій вибір на користь європеїзації, оскільки це буде корисно насамперед для України та українців. Голова правління Центру політико-правових реформ Ігор Коліушко додав, що питання європеїзації – це насамперед питання цінностей та національної ідеї. На думку експерта, сьогодні в Україні конкурують 2 національні ідеї – проєвропейська, яка передбачає повагу до прав людини, засудження злочинів усіх тоталітарних режимів, інтеграцію до Європейського Союзу, євроатлантичну систему безпеки, повагу до цінностей, заснованих на християнській моралі, та пострадянська, основними аспектами якої є обслуговування державою інтересів панівних груп, виправдання злочинів своїх тоталітарних режимів, прагнення відтворення СРСР, військова та інша залежність від Росії, неповага до історії тощо. Європеїзація парламентської діяльності, за словами І. Коліушка, передбачає забезпечення поваги до принципу верховенства права, обмеження сваволі держави за допомогою законодавства, виконання зобов’язань перед Радою Європи та орієнтація на стандарти ЄС.
Джерело: Європейський простір
