28 листопада на Форумі «Донеччина 2025. Погляд у майбутнє: збереження людського капіталу та інституцій через громадську участь» обговорили ключові питання розвитку громадської участі та збереження людського потенціалу в Донецькій області. Форум став першим із семи регіональних Конференції стійкості, які пройдуть у межах проєкту «Імпульс». Заходи такого масштабу для області не проводилися з 2021 року, зазначають організатори форуму, громадська організація Асоціація «Відродження та розвиток».
Повідомляється, що захід зібрав понад 170 учасників наживо, серед яких волонтери та представники громадських і благодійних організацій. Ще близько 1500 людей долучилися онлайн.
Форум відкрив голова Донецької обласної державної адміністрації, начальник обласної військової адміністрації, Вадим Філашкін. У своєму зверненні він наголосив на важливості підтримки людей, які продовжують працювати в регіоні в умовах тривалої війни: «Сила Донеччини – це люди, і наша мета – підтримати їх у такий складний час. Багато представників благодійних, міжнародних організацій, волонтерів загинули. Найбільше життів у всіх прифронтових областях втратила саме Донеччина. І наше завдання – підтримати тих, хто залишився. Тому сьогодні ми зібралися на цьому форумі».
Олексій Орловський, директор програми «Демократія і належне врядування» Міжнародного фонду «Відродження», наголосив на важливості проведення заходів такого формату для обговорення актуальних викликів і пошуку рішень для раннього відновлення. А також нагадав, що захід відбувся в межах проєкту «Імпульс», що реалізується Міжнародним фондом «Відродження» та Фондом Східна Європа за підтримки Норвегії (Norad) та Швеції (Sida).
Людиноцентричний підхід як запорука належного врядування та повоєнного відновлення
Перша панель форуму була присвячена обговоренню людиноцентричного підходу до відновлення. Представники влади, громадського сектору та експертного середовища зійшлися на тому, що людяність, згуртованість і підтримка регіональної ідентичності є важливими передумовами відновлення Донеччини.
Вадим Філашкін, голова Донецької обласної державної адміністрації — начальник обласної військової адміністрації, наголосив на значенні людиноцентричного підходу для регіону. За його словами, Донеччина втратила найбільшу кількість людей серед прифронтових областей, тому згуртованість і скоординована робота всіх інституцій залишаються критично важливими. Він також повідомив, що від початку повномасштабної війни були запущені державні програми підтримки населення та ініціативи для розвитку молоді, яка в майбутньому відіграватиме важливу роль у відновленні області.
Сергій Добряк, начальник Покровської міської військової адміністрації, зазначив, що пріоритетом роботи адміністрації є захист життя мешканців, зокрема організація евакуації дітей. Він розповів про практики щодо компенсацій за знищене майно та про заходи з евакуації жителів, які демонструють орієнтацію громади на підтримку людей у кризових умовах.
Наталія Киркач, радниця голови Донецької обласної державної адміністрації з питань забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, звернула увагу на те, що регіон має тривалий досвід протистояння викликам, який може бути корисним для інших областей. Вона закликала до відкритості й посилення співпраці між усіма залученими сторонами.
Олексій Орловський, директор програми «Демократія та належне врядування» Міжнародного фонду «Відродження», зазначив, що подібні форуми відбуватимуться також в інших регіонах, зокрема на Одещині та Сумщині. Він наголосив на важливості підтримки зв’язку з людьми, які походять з Донеччини, але нині перебувають поза її межами, адже така спільність допомагає зберігати регіональну ідентичність.
Місце і роль громадськості у формуванні державної стратегії щодо Донеччини
Питання збереження людського потенціалу та планування майбутнього регіону тісно пов’язані з тим, як нині працює громадський сектор і які виклики переживає Донецька область. Цим темам була присвячена друга панельна дискусія.
Наталія Чукова, начальниця управління забезпечення взаємодії з органами місцевого самоврядування Донецької обласної державної адміністрації, зазначила, що в Україні діє цільова державна програма розвитку громадянського суспільства, а область розробила власну регіональну програму. Вона наголосила на важливості спільного прийняття рішень, орієнтованих на конкретні результати.
Андрій Грудкін, виконавчий директор громадської спілки «Коаліція на лінії зіткнення», звернув увагу на роль комунікації: «На мою думку, комунікація для облдержадміністрації та для переміщених органів управління територіальними громадами має стати не засобом, а метою. Щоб весь наш людський капітал був видимий як ресурс. Щоб формування кадрового резерву не формувалось у формальний спосіб. Щоб була розгорнута база для формування резерву кадрових органів із числа земляків».
Валерія Круподеря, проєктна менеджерка гарячої лінії «Східний варіант», окреслила ситуацію на тимчасово окупованих територіях: «Ситуація на тимчасово окупованих територіях катастрофічна… Ми запустили чат-бот, щоб розуміти, що потрібно людям. Працюємо разом з іншими організаціями, щоб забезпечувати інформацію, підтримку та евакуацію».
Окремою частиною форуму стало відзначення волонтерів, які працюють у громадах Донеччини. Їм вручили нагороди «Волонтер Донеччини 2025» як подяку за допомогу жителям регіону й розвиток локальних ініціатив.
Локальна ідентичність Донеччини
Спікери зосередили увагу на тому, що культура та просвітництво відіграють важливу роль у збереженні локальної ідентичності, формуванні відповідального громадянина та підтриманні розуміння спільних цінностей.
Олександр Хара, член Ради громадських об’єднань національних спільнот меншин України при Державній службі етнополітики та свободи слова, зазначив, що захист прав меншин є необхідною умовою для вступу України до Європейського Союзу. За його словами, українцям це притаманно й робота в цьому напрямі важлива насамперед для самих українців.
Михайло Снопенко, заступник начальника управління відділу молодіжної політики, сім’ї та національно-патріотичного виховання Донецької обласної державної адміністрації, звернув увагу на складність поняття ідентичності. Він пояснив, що умовно її можна поділити на українську та громадянську: українська ідентичність охоплює історію, культуру, мову й пам’ять; громадянська пов’язана з усвідомленням себе частиною української нації та розумінням прав і обов’язків.
Вікторія Точена, начальниця управління культури і туризму Донецької обласної державної адміністрації, розповіла про досвід збереження локальної ідентичності в регіоні після 2014 року. Вона зазначила, що незалежно від національності мешканці Донеччини відчувають себе українцями, а культурні інституції працюють над формуванням громадян, які усвідомлюють свою приналежність і цінності.
Окремо було представлено Каталог громадських організацій Донецької області. Це ресурс, який систематизує інформацію про найбільш активні організації регіону, що підтримують мешканців та продовжують реалізовувати ініціативи в умовах війни. Каталог створений для підвищення видимості громадського сектору, полегшення взаємодії та розвитку партнерств. Наразі він містить інформацію більш ніж про 50 організацій і буде поповнюватися надалі.
Ця подія ще раз нагадала, що сила – у взаємодії, підтримці та готовності діяти разом. Саме так народжується стійкість, віра у майбутнє та здатність рухатися вперед попри всі труднощі.
Матеріал підготовлений ГО «Асоціація “Відродження та розвиток“» у межах Проєкту «Імпульс», що реалізовується Міжнародним фондом «Відродження» та Фондом Східна Європа за фінансування Норвегії (Norad) та Швеції (Sida). Зміст матеріалу не обовʼязково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження», Фонду Східна Європа, Уряду Норвегії та Уряду Швеції.
