Результати моніторингу державних закупівель на регіональному й місцевому рівнях
Найбільшими проблемами у сфері державних закупівель в Україні є підпорогові закупівлі, закритість інформації про держзакупівлі, неготовність замовників до електронних аукціонів, “змовні” тендери, невідповідність законодавства сучасним реаліям. Про це 26 лютого в Києві заявили учасники круглого столу, який провів Центр політичних студій та аналітики (ЦПСА) за підтримки програми “Громадянське суспільство та належне врядування” Міжнародного фонду “Відродження”, “Pact Inc.” і Фонду Східна Європа.
Під час заходу експерти представити результати моніторингу державних закупівель на регіональному й місцевому рівнях. Предметом моніторингу були держзакупівлі 98 органів влади. Загальний обсяг закупівель, який було досліджено, становить 550 млн. грн. У процесі дослідження експерти надіслали близько 1300 інформаційних запитів і декілька десятків скарг до Генпрокуратури, відділень Антимонопольного комітету, обладміністрацій тощо.
За підсумками моніторингу експерти виявили системні порушення по всій Україні. За словами директора ЦПСА Віктора Тарана, найпоширенішими проблемами, що суттєво впливають на ефективність, прозорість і конкурентність державних торгів, є низький професійний рівень замовників та обтяжливі для бізнесу умови участі в державних торгах.
Для виходу з цієї ситуації експерти ЦПСА розробили низку пропозицій:
на довгострокову перспективу
– підвищити професійний рівень держслужбовців шляхом поступового формування корпусу фахівців із держзакупівель у кожному органі влади;
– значно спростити процедури участі в державних закупівлях, причому таке спрощення має стосуватися як “паперових”, так і електронних процедур (доцільним, на думку експертів, може бути надання кваліфікаційних документів переможцем торгів, а не кожним учасником);
на короткострокову перспективу
– у постанову Кабінету Міністрів “Про Порядок оприлюднення в мережі Інтернет інформації про діяльність органів виконавчої влади” внести зміни, які б чітко зобов’язали органи виконавчої влади оприлюднювати на власних веб-сайтах річні плани закупівель, оголошення про початок закупівлі, звіт про її результати, посилання на актуальні ключові нормативні акти, порядок оскарження дій замовника;
– на перехідному етапі зобов’язати центральні органи влади оприлюднювати щорічний реєстр усіх їхніх закупівель – як вищих, так і нижчих за пороги, встановлені законом про здійснення державних закупівель (така норма вже існувала декілька років тому);
– у наказі Міністерства економічного розвитку й торгівлі “Про затвердження форм документів у сфері державних закупівель” чітко зазначити, що замовники зобов’язані оприлюднювати інформацію про заплановані підпорогові закупівлі (включно з їхньою очікуваною вартістю) разом із річним планом закупівель;
на середньострокову перспективу
– на перехідному етапі зобов’язати підприємства оприлюднювати всі результати закупівель – як за бюджетні, так і за власні кошти (ЦПСА підтримує законопроект №2207 від 06.02.2013, який містить таку вимогу);
– законодавчо заборонити учасникам змов на державних торгах брати участь у державних закупівлях упродовж одного або двох років (це потребуватиме запровадження Реєстру недобросовісних учасників державних закупівель);
на стратегічну перспективу
– створити комплексну систему звітування органів влади та їхніх підприємств про використання бюджетних коштів (ЦПСА разом із партнерами розпочав розробку законопроекту “Про публічність використання податків”, який має стати першим кроком до побудови такої системи).
Також учасники круглого столу обговорили розроблений законопроект “Про відкритість використання публічних коштів”, який визначає умови й порядок інформаційної відкритості в питаннях використання публічних коштів розпорядниками й одержувачами коштів державного й місцевого бюджетів, суб’єктами господарювання державної та комунальної власності, установами загальнообов’язкового державного страхування.
Контакти:
Центр політичних студій та аналітики
office@cpsa.org.ua
***
Мета програми “Громадянське суспільство та належне врядування” – запровадження сталого діалогу громадянського суспільства з владою в тих сферах реформ, які можуть сприяти розвитку громадянського суспільства, через участь основних зацікавлених сторін у прийнятті та моніторингу виконання рішень органів влади на всіх рівнях.
