Оприлюднено результати третьої хвилі громадського моніторингу візової політики і практики країн ЄС в Україні

Центр миру, конверсії та зовнішньої політики України та Всеукраїнський консорціум громадських організацій “Європа без бар’єрів” презентують результати третьої хвилі дослідження політики та практики видачі віз громадянам України консульськими установами країн ЄС після розширення Шенгенської зони (21 грудня 2007 р.) та набуття чинності Угоди про спрощення оформлення віз між Україною та ЄС (1 січня 2008 р), що було реалізоване за підтримки Міжнародного фонду “Відродження”.

Дослідження проведено шляхом опитування респондентів на виході з консульств (чи візових центрів).

Охоплено дві вибірки респондентів.

Вибірка 1: особи на виході з консульських установ, які завершили процедуру подання візових документів на розгляд (2303 особи в 21-й консульській установі).

Вибірка 2: особи на виході з консульських установ, що отримали рішення щодо візового клопотання (2102 особи в 21-й консульській установі).

Досліджено консульські установи 11 країн шенгенської зони, що розташовані в Києві (10 консульств або візових центрів) та інших регіонах України (11 консульств).

Вибірка 2 охоплює лише тих отримувачів шенгенських віз, що самостійно проходили весь шлях отримання візи – від подання документів до одержання рішення. До вибірки не включено тих, хто отримував візи через туристичні агентства.

Охоплені країни (в дужках – кількість консульських установ, охоплених моніторингом): Німеччина (1), Франція (1), Італія (1), Іспанія (1), Бельгія (1), Греція (2), Польща (5), Угорщина (3), Чеська Республіка (3), Словаччина (2), Литва (1).

Дослідженням виявлено наступні тенденції:

• Стабілізація кількості відмов у наданні віз (8%), при збереженні значної відмінності між різними консульствами: від 1% (Литва) до 17% (Чехія).
• Серед опитаних під час подання візового клопотання, у 8% респондентів документи не були прийняті консульством. Отже реальна кількість тих, хто мав намір поїздки і не реалізував його, є більшою за 8% офіційних відмов.
• Незначне збільшення (з 28 до 32%) питомої ваги безкоштовних віз.
• Біля третини тих, хто платили за візу, сплачували більше, ніж 35 Євро, встановлені Угодою про спрощення оформлення віз. Питома вага цієї категорії збільшилася з 16 до 23% від усіх респондентів.
• Зменшення загальної кількості багаторазових віз (з 37% до 29%), але, при цьому, збільшення середньої тривалості багаторазових віз.
• Збільшення з 13-14% до 20% питомої ваги віз терміном дії понад 5 місяців. Приблизно кожна десята віза має термін дії один рік. Найкращі результати стосовно видачі довгострокових віз демонструють консульські установи Угорщини (більше половини віз – терміном дії понад 5 місяців).
• Лише 11 із 2102 опитаних респондентів (0,5%) отримали візи терміном дії понад рік (два-три роки). 7 з цих віз видано консульствами Польщі.
• Відсутність істотних змін стосовно документів (їхньої кількості і змісту), що вимагаються від заявників
• Біля 15% заявників чекали рішення консульства довше, ніж 10 днів, встановлені Угодою про спрощення оформлення віз.  
• 75% респондентів відносять себе до пільгових категорій, визначених Угодою про спрощення оформлення віз. Зокрема, 54% заявників потенційно могли б претендувати на безкоштовне оформлення віз (реальна частка є меншою через те, що не всі пільговики їдуть з “цільовою” метою, наприклад, навчання чи професійної діяльності). Тим не менше, є ресурс збільшення питомої частки безкоштовних віз з нинішніх 32% до рівня 40-45%.
• Питома вага тих, хто має потенційне право претендувати на довгострокові візи згідно з Угодою є 55%,  а реальна частка таких віз (понад 5 місяців) – біля 20%. Оскільки вказана пільга не поширюється на тих, хто їде до ЄС вперше або після тривалої перерви, або мав відмови у недавньому минулому, чи конфлікт з законами ЄС, приблизна оціночна кількість власників таких віз має складати 30-40%.

Центр миру, конверсії та зовнішньої політики України – незалежний аналітичний центр, заснований у 1992 році, що здійснює дослідження в галузі міжнародних відносин, зовнішньої політики, безпеки, європейської та євроатлантичної інтеграції України.

www.novisa.org.ua

Європейська програма Міжнародного фонду “Відродження” має на меті підвищення спроможності організацій громадянського суспільства України відігравати активну роль у процесі європейської інтеграції України. Програма ініціює та підтримує громадські ініціативи у сфері європейської та євроатлантичної інтеграції.

www.irf.kiev.ua/ua/programs/eui/eu

			Дарина Наконечна, координатор проектів Європейської програми тел: +380 (44) 461 9500 | факс: +380 (44) 486 0166 eлектронна пошта: nakonechna@irf.kiev.ua офіс: м.Київ, Бехтерівський пров. 13а к. 5