Нацменшини в Україні: активізм чи цкування?

Серед представників національних меншин України, зокрема ромів, є велика кількість активістів і громадських організацій, які хочуть і можуть бути долученими до процесу реформування країни, проте замість цього вони стикаються з постійними фактами дискримінації і приниження людської гідності. Цим темам була присвячена зустріч «Підходи до інтеграції і захисту прав ромів за участі органів місцевого самоврядування і громадських організацій», яку організувала МБО Чіріклі в Києві.

Серед представників національних меншин України, зокрема ромів, є велика кількість активістів і громадських організацій, які хочуть і можуть бути долученими до процесу реформування країни, проте замість цього вони стикаються з постійними фактами дискримінації і приниження людської гідності. Цим темам була присвячена зустріч «Підходи до інтеграції і захисту прав ромів за участі органів місцевого самоврядування і громадських організацій», яку організувала МБО Чіріклі в Києві.

У зустрічі взяли участь представники Міністерства охорони здоров’я, Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, Міністерства культури, Міністерства соціальної політики, Уповноваженого ВРУ з прав людини, Міжнародного фонду «Відродження», ромських громадських організацій, зокрема Коаліції ромських НУО України.

Питання, яке спровокувало найбільш жваву дискусію – реформа децентралізації в Україні, яка розпочалась у 2014 році. Депутати Ужгородської міської ради Юрій Мандич та Мирослав Горват зауважили, що при розробці цієї реформи не врахували інтересів національних меншин та не були взяті до уваги політичні особливості виборчої системи при формуванні територіальних громад, а це в свою чергу може негативно вплинути на план дій щодо інтеграції ромської національної меншини в українське суспільство. 

Як пояснили депутати, це може спровокувати тотальне зменшення або взагалі відсутність фінансування положень, які були закладені Указом попереднього президента у 2013-му році. Тому виникає проблема відповідальності, адже покладена відповідальність певних державних органів за впровадження політики сприянню інтеграції ромів через реформу, яка не вбачає певних особливостей національних меншин буде перекладена на новостворені територіальні громади.

А Микола Рубчак, Начальник відділу з питань адміністративно-територіального устрою Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, зауважив: «Ми закликаємо представників громадянського суспільства, в тому числі ромські організації бути більш активними: брати участь у житті громади, просувати свої інтереси в процесах реформ. Оскільки реформа децентралізації, це не лише питання збільшення фінансування, але й ефективності, спроможності громад. Потрібно балотуватися на місцевих виборах і представляти інтереси своєї громади в органах місцевої влади». 

Під час зустрічі також  йшлося про дискримінацію, з якою постійно стикаються роми. Ключові дискримінаційні сфери – це охорона здоров’я, освіта та отримання документів. Правозахисники розказали про факти кричущої неповаги до людської гідності. Зокрема, є регіони, де в лікарнях існують окремі «ромські» палати. А персонал не годує пацієнтів-ромів, якщо у них немає свого посуду. Лікарі запитують про національну приналежність на хірургічному столі. У сфері освіти дискримінація проявляється через: створення окремих ромських спецкласів в школах, відмову прийняти дітей до групи подовженого дня, психологічний тиск з боку вчителів тощо.

Ольга Жмурко, директор Ромської програмної ініціативи фонду наголошує на потребі: «Комунікації між громадським сектором і представниками влади задля врахування регіональних відмінностей і загального контексту при подальшій роботі з інтеграції ромів».

Цю тезу підтримують й самі ромські активісти, зокрема Володимир Кондур, голова Коаліції ромських НУО зазначив: «Ромським ГО, активістам, медіаторам, правозахисникам слід налагодити якісний зв’язок з органами місцевої влади. Через те, що влада відірвана від проблем ромів, і відбуваються випадки, подібні Лощинівці.

Також під час заходу Коаліція ромських НУО «Стратегія 2020», до якої входять 13 ромських ГО із 8 регіонів, представила результати проекту «Адвокація і вдосконалення ромської політики на місцевому  рівні». Одним із його етапів стало видання посібника «Державна політика щодо ромів. Реформа децентралізації: взаємозв’язки, можливості, проблеми та шляхи їх вирішення» – видання презентувала одна з його авторів, експертка з питань децентралізації  Інна Білик.

Підсумовуючи, можна виділити 4 ключові тези/рекомендації, які стали лейтмотивом зустрічі:

  • Потрібно створювати рекомендації для органів самоврядування з урахуванням специфіки проблем ромів регіону і створювати умови для активного залучення ромів до громадського і політичного життя регіону загалом, і до процесу децентралізації зокрема.
  • Потрібно запровадити представницький інститут радників керівників місцевих органів влади з ромських питань в місцевостях, де проживають багато ромів.
  • Потрібно налагодити ефективну комунікацію в суспільстві, а також проводити інформаційно-просвітницьку роботу, яка би попереджала дискримінацію ромів.
  • Нацменшини в нашій країні – це потужний потенціал, а не проблема, на яку можна закрити очі. Влада і громадські організації мають створювати умови для залучення національних меншин до реформ в Україні.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: