У виданні "Буковинське віче" опубліковано інтерв'ю Лесі Воронюк та Альфреда Вірлінґа з науковцем із Люксембургу Мартіном Мендельскі про підтримку науки в цій країні
У виданні “Буковинське віче” опубліковано інтерв’ю Лесі Воронюк та Альфреда Вірлінґа з науковцем із Люксембургу Мартіном Мендельскі про підтримку науки в цій країні. Переклад та адаптацію тексту здійснила Діана Козоріз. Матеріал підготовано за підтримки Європейської програми Міжнародного фонду “Відродження”.
Молоді – усі умови для розвитку
Леся Воронюк, Альфред Вірлінґ
Сьогодні читачам «Буковинського віча» випадає унікальна можливість дізнатися про те, як стають науковцями у Люксембурзі, скільки для цього необхідно часу, як держава підтримує молодих дослідників. Люксембург – географічно та політично не є близьким з Україною. Та ця держава у більшості асоціюється із високим рівнем життя, соціальною захищеністю населення, низькою корумпованістю різних гілок влади. Люксембург – маленька, карликова країна, розташована в Західній Європі. Межує з Німеччиною, Бельгією та Францією. Країна належить до спів засновниць Європейського Союзу і, починаючи з 1957 року, є його незмінним членом. На сторінках газети сьогодні спілкуємось з Мартіном Мендельскі, молодим науковцем-політологом, що вже за 2 місяці збирається захистити докторську або, як кажуть у Європі та світі, отримати «PhD».
– Мартіне, скільки років необхідно вчитися в Люксембурзі, щоб здобути вищу освіту?
– У Люксембурзі вища освіта забирає загалом 5 років. 3 роки необхідно вчитися, щоб здобути ступінь бакалавра і ще 2, аби стати магістром.
– В Україні є поняття кандидат наук і доктор наук. Тобто необхідно захищатись двічі, писати 2 наукові роботи. На першу йде 3-5 років. На другу – до 10-ти. Проте в Люксембурзі і в більшості країн введено єдиний статус «PhD». Що він означає?
– В Люксембурзі можливо отримати єдине наукове звання. «PhD» – це доктор наук. У нас немає поняття кандидата наук.
– Скільки років дається на написання і захист докторської?
– На написання докторської є 3 роки. Не більше. Звісно, у такі рамки вкластися буває не легко. Але якщо держава належним чином підтримує науковця, він ввесь може віддатися науковій роботі. Йому не потрібно додатково підробляти і таким чином відволікатися від основного процесу.
– До речі, яку стипендію отримує молодий науковець?
– Це залежить від того, чи науковець просто пише дисертацію, чи ще й має контракт на роботу в університеті. Якщо просто пише, то отримує 18 000 – 25 000 євро на рік. Як я вже зазначав, це – гарна сума, цілком достатня для життя. Така стипендія – на рівні із зарплатами деяких галузей. Якщо ж науковець ще й викладає, то держава гарантує 40 000 – 44 000 євро щороку.
– Чи фінансує держава досліди, якщо їх необхідно провести для наукової роботи?
– Так, безперечно. Як же по-іншому наука може розвиватися?
– Чи оплачуються поїздки в інші міста чи закордон в рамках дослідження?
– Так. Щороку виділяється, окрім стипендії, ще 2 000 євро тільки на поїздки. Скажімо, для того, щоб відвідати бібліотеку чи архів в іншому місті або закордоном, або ж щоб поспілкуватися з певними фахівцями чи особами, які мають оригінальні дані щодо наукової дисертації.
– Наскільки престижно бути доктором наук в Люксембурзі?
– Це почесно. Наукова еліта цінується. З її думкою рахується суспільство. Вона впливає не тільки на наукові процеси, а й на суспільні та політичні. Ті, хто захистився, є публічними людьми, які не тільки викладають чи марудяться з дослідами, вони часто виступають у пресі, на дебатах, дають фахові аналітичні оцінки. Науковці – це громадські діячі.
– У якому віці, як правило, здобувають ступінь доктора наук?
– У нас – у 25-30 років. Пізніше рідко хто береться за наукову роботу. Це краще почати відразу після закінчення університету, поки не зникли навики вчитися і досліджувати. До того ж, молоді люди значно цікавіші у дослідах, особливо якщо йдеться про гуманітарні, політичні науки, та й технічні, в принципі, також. Молодь – прогресивна, не боїться експериментувати.
Контакти:
“Буковинське віче”
Леся Воронюк
lesiavoroniuk@gmail.com
***
Європейська програма Міжнародного фонду “Відродження” сприяє європейській інтеграції України через поєднання зовнішних вимог Європейського Союзу, які випливають із підписаних міжнародних домовленостей, з підтримкою їх відстоювання та просування з боку українського громадянського суспільства, громадських організацій, які працюють заради утвердження європейських цінностей відкритого суспільства в Україні.
