Що відбувається на окупованих територіях зараз? – питання, які підіймались перед громадськістю в рамках презентації звіту «Ті, що пережили пекло» та однойменного документального фільму
Коаліція “Справедливість заради миру на Донбасі” провела шість зустрічей у шести містах Луганської та Донецької областей.
Чи володієте ви інформацією, яка може служити доказом присутності російської агресії в окремих районах Луганської та Донецької області? Чи була практика незаконних утримань людей у ваших громадах? Чи можна це виправдати? Що відбувається на окупованих територіях зараз? – питання, які підіймались перед громадськістю в рамках презентації звіту «Ті, що пережили пекло» та однойменного документального фільму, які інформують про практики функціонування незаконних в’язниць на тимчасово окупованих територіях. Матеріали підготовлені в ході роботи коаліції громадських організацій “Справедливість заради миру на Донбасі”.
СЄВЄРОДОНЕЦЬК ТА ЛИСИЧАНСЬК ПЕРШИМИ ЗУСТРІЛИ ПРЕЗЕНТАЦІЮ ВИДАННЯ ПРО ТОРТУРИ НА ДОНБАСІ
8 лютого у Сєвєродонецьку та Лисичанську (Луганської область) пройшли презентації звіту правозахисної Коаліції «Справедливість заради миру на Донбасі».
Звіт «ТІ, ЩО ПЕРЕЖИЛИ ПЕКЛО: Свідчення жертв про місця незаконних ув’язнень на Донбасі» — це підсумок моніторингового дослідження фактів серйозних порушень прав людини, пов’язаних із незаконним позбавленням свободи в зоні збройного конфлікту на сході України. Видання описує реальний стан подій на Донбасі і є звітом про піврічну роботу коаліції «СПРАВЕДЛИВІСТЬ ЗАРАДИ МИРУ НА ДОНБАСІ». «Ті, що пережили пекло» складається з цифр, фактів, фотографій та фрагментів розповідей людей, які утримувалися у тюрмах на окупованих територіях і зазнавали тортур.
Правозахисники Володимир Щербаченко і Валерій Новиков розповіли про нелюдські умови, в яких утримувались та утримуються ув’язнені.
«Багато людей й досі знаходяться у полоні», – зазначили спікери.
«Я думаю, що пізнав пекло у моєму житті» – перші слова звільненого з полону волонтера, кадри з яким відкривають 18-хвилинний документальний фільм, що також презентувався на заході.
Після показу фільму колишні бранці підвалів «ЛНР» поділилися своїми історіями. Волонтерка Вікторія Кононова разом зі своїм чоловіком провела у незаконному ув’язненні 98 днів. Подружжя катував особисто так званий міністр сільського господарства «ЛНР» Сергій Литвин.
Голова місцевого осередку однієї із українських політичних партій Сергій Самарський пробув у полоні чотири доби, і за цей час бойовики десятки разів «гралися» із ним у «руську рулетку», цілячись у живіт чи голову. «Нас вишиковували вздовж стіни, казали, що розстріляють із автоматів. Це були погрози та спроби зламати психологічно», – сказав він, додавши, що звертався до правоохоронних органів України, та це не дало жодного результату. Лідер мусульманської громади Луганська, політолог Сейфулла Рашидов, який під загрозою арешту залишив рідний Луганськ, наголосив на необхідності досліджувати порушення прав людини по обидва боки лінії розмежування. На думку луганського вченого, саме такий підхід забезпечить розвиток в Україні демократичного суспільства та довіру до нашої країни з боку європейської спільноти. Учасники дискусії погодилися з цим, зауваживши, що ситуація на окупованих територіях відрізняється тотальним характером порушень і тим, що на неконтрольованих урядом територіях жертви позбавлені будь-яких правових засобів на захист своїх прав.
9 ЛЮТОГО ЗВІТ ТА ФІЛЬМ «ТІ, ЩО ПЕРЕЖИЛИ ПЕКЛО» ВІДБУВСЯ У СТАРОБІЛЬСЬКУ.
«Ми маємо збирати і поширювати інформацію про те, що насправді відбувалося і продовжує відбуватися тут, на сході України. Щоб наші діти та онуки не повторили таких помилок, і щоб винні у злочинах проти людства були покарані», – зазначив у ході презентації Сергій П’ятниця, активіст громадського руху «Очищення», який входить до складу коаліції.
Протягом презентації також виступали військові, які самі зазнали лиха під час війни. За їхніми свідченнями, військовий БТР наїхав дорогою на фугас, внаслідок чого солдати зазнали поранень та контузії. Міліціонер, який прибув на місце події, запитав, чи будуть поранені писати заяву, і після згоди лише знизав плечима – мовляв, зараз й так ніхто не візьметься за розслідування цієї справи.
«Наша мета – виявити злочинців, які здійснювали порушення у так званих ДНР та ЛНР, скласти документи та направити їх у Міжнародний кримінальний суд, у Європейський суд з прав людини, щоб амністія, про яку зараз так багато говорять, була справедливо і обґрунтованою», – підкреслив Валерій Новиков, голова Луганського обласного правозахисного центру «Альтернатива», який входить до складу коаліції.
10 ЛЮТОГО ВЖЕ СЛОВ’ЯНСЬК ПРИЙМАВ У ЦЕНТРАЛЬНІЙ БІБЛІОТЕЦІ ПРЕЗЕНТАЦІЮ ВИДАННЯ «ТІ, ЩО ПЕРЕЖИЛИ ПЕКЛО».
Представник правозахисної коаліції Валерій Новиков розповів про особливості утримання людей у місцях несвободи в «ДНР» та «ЛНР», що стало відомо завдяки опитуванням 160 колишніх бранців, які зголосилися свідчити про пережите та побачене.
Свою історію наживо розповів член однієї з українських партій Олексій Демко, який провів 30 днів у полоні в Ігоря Безлера, у підвалі ГУВС Горлівки. Він розповів про психологічний тиск, який на нього чинився, а також те, як під час затримання отримав сліпе кульове поранення, і кулю дістали вже у Києві, після звільнення. Із зали пролунало запитання про мотиви сепаратистів. Олексій відповів, що за його спостереженнями, із 20 відсотків людей були прихильниками Росії, решту штовхав відчай від бідності і віра в міф про Донбас, який годує всю Україну.
Під час дискусії мешканці Слов’янська обговорили проблему амністії для людей, залучених до незаконних збройних формувань. Олексій Демко зазначив, що не чув про такі злочини як «пограбування з політичних мотивів» або «зґвалтування з політичних мотивів» і запропонував карати за скоєні дії відповідно до Кримінального кодексу, а якщо таких дій не вчинялося – амністувати.
У ДОБРОПІЛЛІ В’ЯЗНІ ПІДВАЛІВ «ДНР» РОЗПОВІЛИ ПРО ПЕРЕБУВАННЯ У ПОЛОНІ.
10 лютогоі в Добропіллі відбулася презентація видання «Ті, що пережили пекло», підготованого Коаліцією «Справедливість заради миру на Донбасі.
Несподівано серед аудиторії виявилася людина, яка захотіла теж поділитися своїм досвідом полону. Мешканець Добропілля Павло Камишанов розповів, як його схопили у Пісках через синьо-жовтий прапорець. Серед бойовиків був Олександр Можаєв на прізвисько «Бабай». Павло вважає, що його не били через повагу до літнього віку та участь у ліквідації аварії в Чорнобилі. Утім, його примушували до непосильної праці, а також не годували перші кілька днів. Потім давали суху кашу, яка застрягла у кишечнику. Через це після звільнення його прооперували в Донецьку.
Також виявилося, що серед присутніх перебували в ув’язненні ще дві людини, які поки були не готові називатися і свідчити.
Під час дискусії мешканці Добропілля обговорили проблему недовіри постраждалих до українського правосуддя, зокрема через випадки, коли правоохоронні органи «зливають» дані сепаратистам. Піднімалося також питання про порівняння поводження з полоненими з обох боків лінії розмежування: пам’ятаючи про російську пропаганду, багато хто не хоче вірити свідченням про порушення з українського боку.
Найбільш жваво обговорювалася проблема можливості амністії для людей, залучених до незаконних збройних формувань. Присутні зазначили, що «маса людей потрапила в цей поїзд випадково», але зійшлися на тому, що для комбатантів, які чинили злочини проти людяності, амністії бути не може.
11 ЛЮТОГО ЗВІТ ТА ФІЛЬМ «ТІ, ЩО ПЕРЕЖИЛИ ПЕКЛО» ОБГОВОРИЛИ У БАХМУТІ.
«Були випадки, коли людину утримували у зачиненому вольєрі, до неї заходили лише раз на два-три дні, аби запитати, чи жива. На голову надягали мішок, на руки – кайдани. Людей не годували по кілька діб, не дозволяли виходити в туалет. Ми не чули жодного випадку, щоб із полоненими поводилися відповідно до міжнародних вимог», – розповів Валерій Новиков, голова Луганського обласного правозахисного центру «Альтернатива», який входить до складу коаліції.
За словами правозахисника, у місцях незаконного позбавлення волі перебували спеціально відібрані бойовики, які проводили фізичну та психічну наругу над полоненими. «Важко усвідомити, що серед нас жило стільки людей, які могли не просто вбивати, але й жорстоко знущатися над людьми, отримуючи від цього задоволення», – зауважив Валерій Новиков. В ході презентації виступив і Олексій Демко, затриманий бойовиками через партійну приналежність до однієї з націоналістичних політсил. Полоненого поранили вогнепальною зброєю, а кулю витягли лише через 30 днів, вже після звільнення, у Києві.
«Мене не катували фізично, але в бойовиків було бажання зламати мене морально. До мене прийшли вночі, засунули кляп у рота, надягли мішок на голову, зв’язали руки. Таке робили двічі», – розповів Олексій Демко.
На думку колишнього в’язня сепаратистів, публічність у випадку кожного полоненого – тільки їм на краще. Що більше розголосу набуде кожне конкретне затримання, то більше шансів, що людину швидше відпустять на волю.
Учасники презентації дійшли згоди щодо того, що не можна допустити амністії для тих бойовиків, що скоювали злочини. Організатори презентації також закликали жителів Бахмута долучатися до збору інформації щодо злочинів проти людяності, оскільки від цього залежить, чи будуть у майбутньому покарані ці злочинці.
Презентація в Бахмуті – шоста й остання на Донбасі. Подія викликала значний суспільний резонанс: серед учасників презентацій були десятки місцевих жителів, військових та колишніх полонених.
Презентацію звіту було проведено в рамках проекту «Продукти діяльності коаліції «Справедливість заради миру на Донбасі» для мешканців зони конфлікту», який реалізує ГО «Кризовий медіа-центр «Сіверський Донець». Заходи стали можливими за підтримки Програмної ініціативи «Права людини та правосуддя» Міжнародного фонду “Відродження” та посольства Великої Британії в Україні в рамках реалізації проекту «Українська миротворча школа»
Контакти: Олена Ніжельська, 0997562346, 0965076721
