JustConf Ukraine 2020 – це велика конференція, присвячена ефективному досудовому розслідуванню та інноваційним інструментам здійснення правоохоронної діяльності, які вже успішно пройшли апробацію, такі як: Custody Records; Процесуальне інтерв’ю; Стандарти досудового розслідування.

Що не так із досудовим розслідуванням і як у Верховний Суд потрапив Jack Daniel’s? Що відбувається з людиною, коли вона потрапляє під контроль держави та чому система документування Custody Records вигідна усім? Як «витиснути» більше, не тиснучи і як в цьому допомагає методика процесуального інтерв’ю? Як створити спільне розуміння правил?

24 вересня у Києві про це говорили та обмінювались досвідом люди різних правничих професій – експерти, слідчі, прокурори, судді. Адже ефективність правоохоронної діяльності залежить від синергії інституцій, установ та особистостей.

А ще понад 300 людей в ZOOM стежили за подією та долучались питаннями/коментарями до важливих обговорень.

Сама подія здивувала своїм інтерактивним форматом. Спеціально для заходу було розроблено веб-додаток JustConf2020, через який можна брати участь у всіх активностях, опитуваннях, голосуваннях, переглядати презентації спікерів – усе в «живому» режимі. Усі матеріали, цікаві презентації та кейси – доступні тут до цих пір.

«Ніхто не знає наперед, як все зробити ідеально. Інновації функцію чарівної палички не виконують. Але вони створюють додаткові можливості, якщо їх покласти на потенціал людей, на добру волю і спроможність інституцій. Лише так глибина змін може бути достатньо суттєвою», – Роман Романов, директор програми «Права людини й правосуддя» Фонду «Відродження».

«У тобі так багато сторін, яких я не розумію»

Інколи це можна сказати про кримінальну юстицію, яка безперечно потребує змін, зокрема у вигляді тих інструментів, про які йшлося під час JustConf2020.

 Хедлайнерка конференції суддя Віра Левко розповіла про ці «сторони», які на сьогодні негативно впливають на досудове розслідування.

Здавалося б, до чого тут Jack Daniel’s? Це не смішно, але пляшка цього віскі опинилася у Верховному суді.

Якщо коротко, то 2017 року в одному з київських магазинів чоловік намагався поцупити пляшку віскі «Jack Daniel’s» вартістю 483 гривні 08 копійок. В результаті це переросло в 3 роки кримінального провадження, роботу прокурорів, поліцейських, суддів, тримання особи в СІЗО та закінчилось тим, що Верховний суд ухвалив про закриття кримінального провадження.

Тому питання – чому стільки часу, зусиль та ресурсів було витрачено на пляшку Jack Daniel’s?

«В Україні не пораховано скільки «коштує» кримінальне провадження, щоб вирішити подібні крадіжки на невелику суму. Ці процеси просто керують нами» – прокоментувала Віра Левко.

Це лише один з прикладів про які розповіла Віра Левко. На сьогодні наша кримінальна юстиція має безліч проблемних моментів, що заважають їй нормально функціонувати: відсутність стандартизації процесів, неякісно прописані обвинувальні акти, продовження традиції паперотворення в той час, як доступ до матеріалів досудового розслідування в електронному форматі давно є доступним.

 «Я вважаю, що слідчі та прокурори 30% свого часу просто втрачають на технічну роботу: копіювати, шити, принести ці справи.. Особливо у нас: завантажили у великий бус 500 томів, потім розвантажили. Поки це прокурор прочитав, слідство в цей час стоїть. Елементарні справи розслідуються роками. А якщо все буде націлено на те, щоб спростити і зробити більш ефективну спільну роботу – я вас запевняю, що через шість місяців після стандартизації конкретних слідчих дій, це дасть свій ефект», – розповів на JustConf2020 Гізо Углава, перший заступник НАБУ.

Це працює!

Під час конференції JustConf2020 експерти обговорили три інноваційні інструменти кримінальної юстиції, спрямовані на захист прав людини й допомогу правоохоронцям:

• Custody Records
• Процесуальне інтерв’ю
• Стандарти досудового розслідування

Custody Records: «Затримання – це нормально, якщо воно задокументоване»

«Custody Records» — система документування і фіксації всіх дій щодо затриманих осіб, які перебувають під контролем Національної поліції.

Ключові елементи системи:

• зонування відділку поліції таким чином, щоб унеможливити перебування там незареєстрованих осіб;
• запровадження електронного документування та цілодобового відеоспостереження для фіксації всіх дій, що відбуваються з людьми під контролем поліції;
• запровадження посади інспектора з дотримання прав людини — службової особи, яка першою спілкується із затриманою особою та зі свідками, забезпечує дотримання їхніх прав, у всіх відділках поліції.

«Як один з учасників розробки системи Custody Records, хочу сказати таку річ: ключова ідея – не контроль, а документування. Це майбутнє, яке ми маємо перед собою бачити, щоб могти його наближати» – зазначив Роман Романов, директор програми «Права людини й правосуддя» Фонду «Відродження».

Наявність такої системи в Кагарлику могла б звести до мінімуму ризики катувань. Саме тому, належна фіксація має бути запроваджена в усіх відділках поліції, а не лише в ізоляторах тимчасового тримання.

Важливо, що система Custody Records вигідна усім, адже захищає не лише затриманого, а й працівників поліції, працівників ІТТ та створює умови належного виконання прокурором обов’язків та інтересів правосуддя.

Як розповів Микола Сіома, директор Української Фундації Правової Допомоги: «коли в 2016 році ми придумували цю ідею, то ніхто в неї не вірив і ставився скептично, бо ж хіба це реально фіксувати дії правоохоронних органів..?»

А сьогодні ця система повноцінно функціонує в ізоляторах тимчасового тримання в містах Сарни, Кропивницький, Херсон, Дніпро та вже показала позитивні результати. До речі, найближчим часом міністр внутрішніх справ презентує Custody Records у Харкові.

Презентація з конференції доступна за посиланням.

Процесуальне інтерв’ю: «Спеціальний доповідач ООН з питань катувань Хуан Мендес закликав міжнародну спільноту використовувати цю методику»

Investigative Interview. Ukraine — методика проведення допиту, що дозволяє ефективно отримувати інформацію та виключає тиск на особу.

Використання в Україні “класичної системи” допитів, спрямованих на отримання зізнання, обумовлює терпиме ставлення органів правопорядку до маніпулювання та обману під час допиту, а подекуди й до психічного тиску та катувань.

«Ми з Тарасом Філоненком є частиною героїчних ентузіастів, які впроваджують процесуальне інтерв’ю в Україні. Коли ми провели дослідження, як відбуваються допити, то побачили безліч проблем. Зокрема 63% слідчих вказали, що допит є ключовою слідчою дією, але разом з тим половина з них розчарована тим, що допит не є доказовою базою в суді і саме тому слідчі не так ретельно готуються до допитів. Також ми зрозуміли, що переважно допит супроводжується психологічним тиском, вважаючи це нормою, адже навіть методична база говорить про допустимість використання психологічного розхитування, бо з точки зору цих рекомендацій людина «під тиском» є більш ефективною у плані надання інформації. Також, ми побачили, що більшість слідчих не проходили навчання проведення допитів», – розповів Андрій Орлеан, Доктор юридичних наук, доцент, начальник відділу методологічного забезпечення прокурорів та тренерів Тренінгового центру прокурорів України.

Експерти наполягають, що застарілі підходи проведення допиту є неефективними для розслідування в цілому. Як показали дослідження – у випадках, коли застосовувався більш конфронтаційний стиль слідчих, підозрювані більше ухилялися від відповідей. А людяне ставлення до підозрюваного, надання йому можливості викласти власну версію події, переважно приводили до надання підозрюваними інформації, раніше не відомої поліції.

Для того, щоб запровадити цю методику в Україні, потрібно: створення організаційно-матеріальних умов (обладнання кімнат для допитів); навчання слідчих; законодавчі зміни.

Коріння процесуального інтерв’ю походить з підходу військового перекладача (майора Морської піхоти США Шервуда Морана) в ході Другої світової війни, який описував свій досвід і пояснював, що людина на період, коли вона затримана, є звичайною людиною, тож з нею треба комунікувати нормально.

До речі така методика використовується в багатьох країнах світу, а у Британії діє більше 20-ти років. Як розповів Андрій Орлеан під час своєї доповіді, навіть жорстокість, вчиненого Брейвіком, не змусила правоохоронну систему Норвегії відступити від методики процесуального інтерв’ю, хоч звісно і була така спокуса.

Тарас Філоненко, заступник керівника підрозділу детективів НАБУ, розповів, що минулого року в Україні були організовані перші навчання методики процесуального інтерв’ю для трьох груп НАБУ.

Презентація з конференції доступна за посиланням.

Стандарти досудового розслідування: «Методика економить час, ресурси та допомагає ефективно працювати»

«Стандарти досудового розслідування» — практичний інструмент, розрахований на слідчих (детективів), прокурорів, слідчих суддів.

Стандарти одночасно є: інструментом практичного використання у повсякденній роботі (гайдлайном) для слідчого та прокурора; інструментом оцінки ефективності роботи слідчих та прокурорів; інструментом навчання нових слідчих та прокурорів.

КПК України не відповідає як на всі практичні питання слідчих та прокурорів, так і на концептуальні питання щодо пріоритетів розслідування, порядку взаємодії між учасниками кримінального провадження, чіткого розподілу ролей між представниками сторони обвинувачення тощо. Як наслідок — процес розслідування далеко не завжди є ефективним, адже обмежені ресурси органів розслідування витрачаються нераціонально. Так, найпростіші на перший погляд провадження тривають роками, а потерпілі не отримують справедливого відшкодування.

Як зазначив Юрій Бєлоусов, керівник департаменту процесуального керівництва у кримінальних справах про катування та інші серйозні порушення прав з боку правоохоронних органів Офісу Генерального прокурора України: «Різне розуміння слідчим та прокурором своїх ролей у кримінальному провадженні трохи нагадує казку про лебідь щуку й рак».

Він також розповів, що серед наявних проблем сьогодні – це відсутність взаємоузгоджених алгоритмів дій для слідчих та прокурорів та відсутність єдиних шаблонів процесуальних документів й вимог щодо їх оформлення, адже часто текст повідомлення про підозру може сягати кількох тисяч сторінок.

Стандарти досудового розслідування мають на меті: 1| установити чіткий розподіл ролей між учасниками кримінального провадження, забезпечити їх належну взаємодію на різних стадіях досудового розслідування; 2| надати інструмент для якісного оцінювання ефективності роботи слідчих та прокурорів; 3| підвищити ефективність практичного навчання майбутніх слідчих та прокурорів через єдність розуміння ролей і завдань, які стоять перед учасниками.

Експерти запевняють, що розроблені стандарти економлять час, ресурси та допомагають працювати.

Серед практичних функцій на сьогодні – це створений уже мобільний додаток для слідчих (детективів), прокурорів, слідчих суддів та суддів, де чітко згруповані ролі кожного та який має розділи про затримання підозрюваної особи, початок досудового розслідування, збирання доказів, повідомлення про підозру тощо. Тобто в ньому простими словами прописано, які кроки потрібно зробити згідно з ролями, а також додаток містить зразки процесуальних документів, які завжди можна мати під рукою. Мобільний додаток: для iOS та Android.

Презентація з конференції доступна за посиланням.

Кілька вольових рішень

Запорукою ж успіху є, передовсім, зміна підходу до роботи з людьми в системі кримінальної юстиції, про що детальніше йде мова у цьому policy paper.

Подія відбувалась у партнерстві з Національна поліція України, Тренінговий центр прокурорів України, НАБУ, Офіс Генерального прокурора, Міжнародний фонд “Відродження”, Українська фундація правової допомоги, Експертний центр з прав людини, Центр політико-правових реформ та Real Stories Production.