Після звільнення Херсону, розмови про неминучу деокупацію Криму знову заповнили наш інформаційний простір. Українці вірять у спроможність ЗСУ звільнити півострів, проте після формальної військової деокупації на нас ще чекає багато роботи.
Ще в березні 2021 року Указом Президента України було прийнято Стратегію деокупації та реінтеграції тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя. Пʼять пунктів цієї Стратегії стосуються, зокрема, екологічної політики. Команда Кримськотатарського Ресурсного Центру впевнена, що результати їхнього нового дослідження еколого-кліматичної дискримінації в окупованому Криму можна спрямувати на стратегію його деокупації.
«Це дослідження мало на меті визначити потенційне коло екологічної дискримінації та міграційних процесів, які з цим пов’язані. Визначити, як змінюється стан довкілля Криму з урахуванням глобальних кліматичних змін, а також визначити, які можемо мати перед собою виклики, загрози, небезпеки, пов’язані з цим. А головне, спрямувати результати цього дослідження на стратегію деокупації Криму», – зазначив Євген Хлобистов, член Експертної ради Кримськотатарського Ресурсного Центру з охорони довкілля та сталого розвитку Криму.
Саме дослідження уже опубліковане на сайті КРЦ. Одне із його завдань – привернути увагу української влади та міжнародних організацій до еколого-кліматичної дискримінації на території тимчасово окупованого Криму, яка може призвести до кліматичних міграцій у регіоні.
Євген Хлобистов вважає, що Україна має більш ефективно формувати соціально-економічну політику, екологічнуполітику, демографічну політику стосовно Криму з урахуванням тих змін, які пройшли на теренах півострова зароки тимчасової окупації. Україна повинна зрозуміти, як ми бачимо наше майбутнє у складі єдиної держави.
«Ми маємо перед собою цілу низку викликів. Ми пов’язували саме екологічні виклики, загрози із загальноюсоціально-економічною ситуацією в регіоні. Саме тому дослідження є цікавим, перспективним та таким, що маєшанс на ефективне використання у нашій майбутній внутрішній політиці Україні», – додав він.
Євген також зазначив, що наразі спостерігається найбільша проблема через війну – міграції.
«Військова еміграція з окупованого Криму. Деградація екосистем через організовані там росією військові об’єкти та влаштовані полігони. Через війну ми, на жаль, будемо витрачати величезні ресурси на відновлення окупованих територій. Тому цей проєкт дозволяє трошки поглянути в майбутнє та побути реалістами, зрозуміти обсяги наших робіт із відновлення зруйнованого окупантами», – додав він.
Дослідження було проведене Кримськотатарським ресурсним центром в рамках Ініціативи з розвиткуекологічної політики та адвокації в Україні, що здійснюється Міжнародним фондом “Відродження” запідтримки Швеції.
