Українські політики не хочуть приймати непопулярні рішення, особливо напередодні виборів. Маючи величезну заборгованість перед населенням, уряд продовжує підвищувати стандарти і пільги, заганяючи державу у величезну боргову яму. Про це говорили експерти під час круглого столу в Українському кризовому медіа-центрі, що відбувся за підтримки Міжнародного фонду “Відродження” в рамках медіа-центру реформ.
Українські політики не хочуть приймати непопулярні рішення, особливо напередодні виборів. Маючи величезну заборгованість перед населенням, уряд продовжує підвищувати стандарти і пільги, заганяючи державу у величезну боргову яму. Керівництву держави, нарешті, треба взяти цю ситуацію під контроль і зрозуміти, що планомірне чітко продумане зниження пільг за коректної інформаційної підтримки може дозволити впоратися з проблемою, водночас стихійний процес невиплат просто призведе до соціального вибуху і краху економіки. Про це говорили експерти під час круглого столу в Українському кризовому медіа-центрі, що відбувся за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» в рамках медіа-центру реформ.
«Пільги – це мікро-питання, які створюють макро-проблеми», – сказав виконавчий директор Case Україна Дмитро Боярчук. За словами експерта РПР Іллі Несходовського, за оцінками міжнародних інститутів, падіння економіки України у 2014 році складе 7-10%, при цьому бюджет не скорочений, більше того, на наступний рік планується зростання видатків. «50% ВВП уже перерозподіляється через бюджет. Якщо ця цифра ще більше зростатиме, про який економічний розвиток може йти мова?» – заявив експерт.
Директор Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М. В. Птухи НАНУ Елла Лібанова переконана, що коріння всіх проблем у соціальній сфері – відсутність обліку. Пільги у всьому світі надаються за трьома критеріями: бідним, за певні привілеї та професійні. «В Україні є така особливість – пільгами ветерана, наприклад, користується вся родина, яка з ним проживає. За роботу у шкідливих умовах ми пропонуємо дострокову пенсію, тільки здоров’я людині ніхто не поверне. Така практика є лише в Росії, Білорусі та Україні. У всіх європейських країнах держава запобігає шкоді здоров’ю – забезпечує вчасну ротацію і відповідне лікування», – сказала пані Лібанова. Вона також наголосила на необхідності перегляду стандартів. Яскравий приклад Пуща-Водиця, де будуються бази відпочинку та знаходяться санаторії. Вона, проте, є не тільки здравницею, а й водночас 4-ою Чорнобильською зоною, пільгами якої можуть користуватися всі, хто там проживає.
Екс-заступник голови КМДА Руслан Крамаренко привів приклад Польщі, яка мала не меншу проблему з пільгами, ніж Україна, проте буквально за три роки її врегулювала відповідними реформами. «Ми також маємо показовий досвід з карткою киянина, випущеною ще за часів Омельченка. 87 тис. киян отримали додаткову пільгу на транспорт, метрополітен отримував 9,5 млн.грн. компенсації з міського бюджету. Коректний облік показав, що киян, що потребували пільг, насправді 55 тис., а реально користувались ними – 22 тис., які і оформили картку киянина. Відповідно компенсація метрополітену була скорочена до 2,3 млн. грн., що навіть в рамках київського бюджету відчутно, не говорячи вже про менші міста», – сказав пан Крамаренко.
Мер м. Українка Павло Козирєв також звернувся до західної практики. «Житлово-комунальні послуги, транспортні, медичні всі повинні сплачувати однаково. Водночас в Європі держава визначає той круг людей, які не можуть себе забезпечити відповідним чином, тому їм компенсується певна сума, якою вони можуть розпоряджатися самостійно. Тоді, і тільки тоді можна навести порядок, бо наразі, через неспроможність держави покрити витрати перевізникам, житлово-комунальним господарствам, водоканалу, тепломережам, вони фактично повинні нести ці витрати самостійно», – сказав Павло Козирєв. Він переконаний, що якщо правильно пояснювати людям і виконувати задекларовані плани, провести реальну перевірку і виділити лише тих людей, які справді потребують допомоги, непопулярні кроки знайдуть підтримку і серед населення.
