Розвиток місцевих громад має здійснюватися за рахунок різноманітних регіональних програм. Їх в кожній області працює з десяток, а то й більше. Але ефект від цих програм помітний далеко не завжди. Чому так відбувається? Що треба зробити, щоб наші програми стали ефективнішими? – відповіді на ці питання стали метою проекту міжобласного товариства «Екологічна група «Печеніги» "Від аналізу до подолання: створення громадської антикорупційної мережі", який реалізується за підтримки Міжнародного фонду "Відродження".
Розвиток місцевих громад має здійснюватися за рахунок різноманітних регіональних програм. Їх в кожній області працює з десяток, а то й більше. Але ефект від цих програм помітний далеко не завжди. Чому так відбувається? Що треба зробити, щоб наші програми стали ефективнішими? – відповіді на ці питання стали метою проекту міжобласного товариства «Екологічна група «Печеніги» “Від аналізу до подолання: створення громадської антикорупційної мережі”, який реалізується за підтримки Міжнародного фонду “Відродження”.
Спочатку було перевірено виконання програм у Харківській області – жодний з перевірених об’єктів очікуваних результатів не приніс. Причому пояснення, чому так сталося, були доволі фантастичними.
Наприклад, в Мерефі на облаштування ділянки біля біоплато було витрачено близько 200 тисяч гривень. Але побачити це облаштування не вдалося, бо майже кілометр паркану, ворота… взагалі, все що до цього облаштували за державні кошти, було вкрадено майже одразу після установки. І начебто і акти виконаних робіт є, і заява в міліцію, ось тільки облаштування немає! Не менш цікава ситуація склалася із водопостачанням у Червоному Осколі Ізюмського району. Радісно відзвітували про те, що труби зарили, але вода в них так і не з’явилося, бо зарили їх тільки в селищі, а до насосної станції не довели (http://pechenegy.org.ua/ru/node/1308).
Але справжнім лідером за одіозністю стала реконструкція очисних споруд в Малій Данилівці. Цей об’єкт дійсно є вкрай актуальним, бо він розрахований на очищення стоків “Дергачівського мегаполісу”, які вже протягом семи років скидаються просто до заплави ріки Уд. На нього було витрачено понад сорок мільйонів гривень. У звітах, які вдалося отримати, вказано, що проект готовий на 90%. Фактично ж очисні добудовані тільки наполовину, а більшість робіт зроблена за завищеною в рази ціною.
До речі, за словами голови Дергачівської РДА Олександра Політухи, єдиною проблемою цього будівництва є те, що до електричної підстанції, з якої планувалося енергопостачання очисних споруд, незаконно під’єдналися місцеві мешканці, і тепер її потужності на самі очисні бракує. Враховуючи, що частина обладнання очисних валяється в розібраному стані за огорожею, пояснення незадовільне. Замовником більшості профінансованих заходів програм в Харківської області був Департамент капітального будівництва Харківської обладміністрації, яким керував Володимир Шахненко.
Прикладом того, як у нас насправді реалізуються програми, стало будівництво для Дергачівського району нової лікарні. Нібито всім зрозуміло, що програма має бути узгоджена за термінами, за ресурсами і за виконавцями. В реальності все відбувається за бажаннями влади, яка в нас змінюється кожні декілька років. От і дергачівську лікарню почали будувати в 2008 році, але в 2010 році влада змінилася, і недобудовану будівлю залишили. Відновили будівництво після Євромайдану, але і досі не закінчили.
У Донецькій області в цілому ситуація аналогічна харківській. Тут найцікавішим було аналізувати використання коштів за програмою Розвитку регіональних ландшафтних парків в “Краматорському” парку і “Клебан-Бику”, оскільки за нею вони отримали майже однакове фінансування.
В регіональному ландшафтному парку “Краматорський” завдяки цій підтримці стало більше місць, обладнаних для відпочинку відвідувачів, збільшилася площа парку, розроблено проект організації (фактично – статут установи), регулярно видаються екопросвітницькі матеріали.
Зовсім інша ситуація в “Клебан-Бику” – якщо коротко, то там нічого не було зроблено… Одна зона відпочинку там є, але вона не відповідає вкладеним коштам. Є там й один інформаційний стенд (у “Краматорському” їх декілька десятків) й стела із запрошенням відпочивати в парку. Причому стенд являє собою панно, зібране з підручних матеріалів, а стелу зробили із залишків зрошувальної системи… Висновок напрошується сам по собі: корупція в регіональному ландшафтному парку “Клебан-Бик” досягла космічної вишини.
Ще одним цікавим прикладом корупційних оборудок є кріплення берегів і розчистка 1,1 км русла ріки Бахмутка, які були виконані тільки на 511 метрах. Тут вже не постають питання про доцільність заходу, і чому він фінансувався за рахунок більш важливих для міста потреб – таких, як реконструкція каналізаційних систем – і яке відношення це облаштування має до охорони довкілля (цей захід проходив по розділу “Охорона навколишнього природного середовища” Програми економічного і соціального розвитку Донецької області на 2015 рік). Основним замовником більшої частини профінансованих заходів у Донецькій області є Департамент екології та природних ресурсів обладміністрації, яким керує Сергій Натрус.
Планування діяльності держави є основою її розвитку. Але у нашій країні за планування, нажаль, видається система корупційних оборудок. Відповідно, єдине, що отримує держава наразі – це розвиток тіньових корупційних схем. Реальним виходом з цієї ситуації є громадський контроль за укладанням та виконанням програм. Але зараз він не надто поширений. Основна причина цього – відсутність актуальної інформації як про програми, що тільки розроблюються, так і про результати виконання тих, що діють або вже виконані.
Співробітники «Екологічної група «Печеніги»» під час реалізації проекту зустрічалися як зі звичайними мешканцями, так і з громадськими діячами. Якщо представники громадських об’єднань усвідомлюють, що відбувається, то звичайні мешканці в більшості випадків навіть не знають, що рішення будувати нікому не потрібний парк замість дитячої лікарні прийнято ще декілька років тому кабінетними корупціонерами без урахування реальних потреб та думок громадськості. Саме цю ситуацію організація і спробує вирішити через мережу громадських ініціатив, що з’явилися в ході виконання проекту.
Контакти: Олег Вяткін, ЕкГ “Печеніги”: тел. (066) 804-93-48, olegvitkyn@gmail.com
