Конфлікт на Донбасі не має ідеального рішення – дослідження

У конфлікту на Сході України не існує ідеального рішення, що не потребуватиме болючих взаємних поступок.

У конфлікту на Сході України не існує ідеального рішення, що не потребуватиме болючих взаємних поступок. Оскільки конфлікт має численні причини, його вирішення вимагатиме розв’язання багатьох питань одночасно, а також низки компромісів у внутрішній та зовнішній політиці. Про це йдеться у висновках дослідження «Не все спокійно на східному фронті: Аудит Мінських угод та можливі шляхи реінтеграції України», підготовленого колективом авторів українських аналітичних центрів та презентованого у Києві 19 грудня.

Як відзначили автори, в Україні кожен сценарій подолання конфлікту часто представляється як найкращий з усіх можливих варіантів – його вартість применшується, а переваги перебільшуються.

У зовнішній політиці дилема полягає в тому, чи варто надалі дотримуватися Мінських домовленостей, незважаючи на їхні вади, чи краще відмовитися від них, сподіваючись на вигіднішу угоду. Наразі переваги дій в рамках Мінських угод переважують недоліки, оскільки Україні вдається утримувати залученими своїх західних партнерів і досягати поступового прогресу. У внутрішній політиці країна у короткій перспективі має набагато ширший вибір – від проведення політики повної або обмеженої ізоляції окупованих районів до часткової нормалізації або їхньої обмеженої реінтеграції. Кожен сценарій має свої переваги і недоліки.

Катерина Зарембо, заступниця директора Інституту світової політики, наголосила на недостатній комунікації української влади з суспільством щодо змісту та реалізації Мінських домовленостей. «Відкрите суспільне обговорення різних варіантів допоможе не лише консолідувати громадську думку навколо можливих поступок і «червоних ліній», а й підготувати Україну до об’єднання країни», – зазначила Зарембо.

“Іноземні інвестори вважають конфлікт на Донбасі третьою за важливістю перешкодою для інвестицій в Україну, після корупції та низького рівня довіри до судової системи (опитування Dragon Capital). Саме тому як представники громадянського суспільства, так і зарубіжні партнери України постійно наголошують на необхідності антикорупційних реформ та дотриманні законів” – зазначила Ілона Сологуб (VoxUkraine). – “Конфлікт на Донбасі не тільки підвищує ризик інвестицій в Україну, а й створює можливості для нових корупційних схем під час торгівлі з окупованими територіями. Щоб протидіяти цьому, а також – якщо нашою довгостроковою ціллю є реінтеграція окупованих районів, потрібно поступово розвивати економічні та особисті зв’язки з ними, а точніше – виводити з тіні вже існуючу систему руху товарів та коштів шляхом спрощення процедури перетину лінії розмежування.”

“Конфлікт значно погіршив життя громадян України, що мешкають по обидва боки лінії розмежування. Попри військові дії, пропаганду, та значні обмеження свободи переміщення, ще досі існують потужні формальні та неформальні зв’язки з мешканцями Донецька та Луганська. Необхідно розпочати широкий діалог між урядом та мешканцями непідконтрольних територій всіма можливими засобами – вважає аналітик ГО “Донецький інститут інформації” Віталій Сизов. – В українському суспільстві потрібна відверта дискусія, без політизації та пропаганди, з приводу майбутнього України та її частин – Криму та Донбасу. Експертне середовище має зосередитися на пошуку прийнятних та можливих шляхів мирного врегулювання”.

Марія Золкіна, політичний аналітик Фонду «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва» переконана в тому, що і під час  дипломатичних переговорів в рамках пошуку шляхів врегулювання конфлікту, і під час формулювання внутрішньої політики щодо окупованих територій фактор суспільної реакції на рішення, що приймаються, неможливо не брати до уваги. «Сьогодні в українському суспільстві склалася достатньо чітка картина громадської думки з приводу агресії на Донбасі і прийнятних для України варіантів дій в цій ситуації. Сформулювалися своєрідні «червоні лінії», через які  українська сторона, на думку або переважної або відносної більшості своїх громадян, переходити не повинна. Наприклад, запиту на «мир за всяку ціну» в українському суспільстві немає, натомість є позиція про  вибірковий підхід до компромісів, адже не всі з них є прийнятними для України. Майбутнє окупованих територій населення бачить в складі України, але переважно – без жодних розширених повноважень. А політична частина Мінських домовленостей  не може бути на порядку денному до  встановлення  справжньої тиші на фронті: 43% українців вважають, що у найближчому майбутньому жодні вибори  на окупованій території провести неможливо». Таким чином, наголошує Марія Золкіна, якщо будуть ухвалені рішення, які категорично не вкладаються у межі прийнятного для істотної частини українського суспільства, це може запустити в дію цілу низку ризиків і загроз: від глибокої політичної кризи – до протестних виступів і делегітимізації цих рішень.   

Звіт щодо реалізації Мінських домовленостей та можливих сценаріїв для України є продуктом спільних зусиль експертів Інституту світової політики, Vox Ukraine, Фонду “Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва” та Донецького інституту інформації. 18 жовтня дослідження було представлене у Брюсселі, а 8 листопада – у Краматорську. 

Автори (в алфавітному порядку): Олександр Жолудь, Микола Замікула, Катерина Зарембо, Марія Золкіна, Леонід Літра, Тимофій Милованов, Віталій Сизов, Ілона Сологуб.

Цей звіт складено в рамках Ініціативи з розвитку аналітичних центрів України (TTDI), що була започаткована Міжнародним фондом «Відродження» (МФВ) у партнерстві з Інститутом Відкритого суспільства для Європи (OSIFE) та Офісом зв’язку українських аналітичних центрів у Брюсселі. TTDI фінансується Посольством Швеції в Україні.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: