Щороку десятки тисячі кліматологів, активістів, політиків, економістів та інших експертів й урядовців збираються на COP – Конференцію ООН зі зміни клімату.
Конференція проводиться з моменту підписання першої кліматичної угоди ООН, а її мета полягає у тому, щоб узгодити політику урядів щодо обмеження підвищення глобальної температури та адаптації до наслідків, пов’язаних зі зміною клімату. Це надзвичайно велика конференція, участь у якій беруть десятки тисяч людей з усього світу. Цьогорічна COP28 проходила в ОАЕ, розпочалась 30 листопада і тривала до 13 грудня. Для участі зареєструвалась рекордна кількість людей – майже пів мільйона.
За словами організаторів СОР28 була присвячена переосмисленню кліматичного порядку денного, що був заданий у 2015 році – тоді, на СОР21, уряди країни, які брали участь в Конференції, погодились стримати підняття середньої температури на планеті до 2°С, і зробити все можливе для обмеження потепління на рівні 1,5°С.
Як і в попередні роки, на COP28 була і українська делегація, до складу якої увійшли інституційні партнери нашої Екологічної Ініціативи (EPAIU) – Кримськотатарський Ресурсний Центр, Екодія та Екоклуб. Минулого року представниці й представники з когорти наших партнерських організацій також брали участь у СОР, за сприяння нашої Екоініціативи.
“На такому великому, всесвітньому рівні, комунікація про довкіллєві проблеми в Україні, спричинені російською агресією, та вплив воєнних дій на глобальні кліматичні процеси є надзвичайно важливою саме у партнерстві офіційного представництва і громадськості.”, – говорить керівниця Ініціативи EPAIU Тетяна Кухаренко, менеджерка Фонду, – Крім цього, на заходах типу СОР не лише фахово презентують наслідки впливу різних чинників на клімат та різні аспекти безпеки людства (зокрема через фактор російської агресії), але й пропонують варіанти спільних рішень та плани взаємодії.“
Ми розпитали наших партнерів, які взяли участь у цьогорічній Конференції, про їхні спостереження і загальні враження про СОР, а також про те, яке місце в обговореннях займала Україна. Своїми думками, на основі яких ми підготували цей матеріал, з нами поділились команди Кримськотатарського Ресурсного Центру та Громадської організації “Екодія”. Враженнями про СОР28 вони також ділились на своїх сторінках у соцмережах.
Кримськотатарський Ресурсний Центр
Участь команди Кримськотатарського Ресурсного Центру (КРЦ) на СОР28 була фінансово підтримана нашою Екологічною Ініціативою. Представники команди центру – Ескендер Барієв, Людмила Коротких, Євген Хлобистов, Борис Бабін – взяли безпосередню участь у Конференції.
Кримськотатарський Ресурсний Центр – єдина українська організація корінного народу, яка має статус спостерігача при Рамковій Конвенції ООН зі змін клімату. Завдяки цьому статусу, який організація має вже другий рік, представники делегації мали можливість повноцінно брати участь у всіх заходах та засіданнях Конференції та проводити власні події.
Тож протягом двох тижнів Конференції Кримськотатарський Ресурсний Центр провів два сайд-івенти та одну виставку, про які можна детальніше прочитати у іншому матеріалі.
Чи говорили на СОР28 про Україну? Звісно, проте як і минулого року Україна згадувалась в контексті війни та її наслідків для клімату в усьому світі.
“Звісно, про Україну говорять, як і на будь-якому міжнародному заході глобального характеру, говорити стали більше, на жаль, у зв’язку із війною і її негативним впливом на зміну клімату, – розповідає команда КРЦ, – Проте не можна казати, що про Україну говорять найбільше. Передусім про Україну згадували, коли говорили про недосяжність зменшення підвищення температури на 1,5 градуса, адже активні бойові дії призводять до збільшення викидів, так само у цьому контексті говорили і про Сектор Газа.”.
Однією з найобговорюваніших тем щодо України КРЦ називає катастрофу на Каховській ГЕС – про неї говорили і як політики, так і експерти.
Під час Конференції також багато уваги було приділено питанню розвитку атомної енергетики, як однієї з “найбільш чистих і енергоефективних” на сьогодні, але і тут про Україну згадували і як в контексті Чорнобильської катастрофи, так і ситуації із Запорізькою АЕС.
Говорили про Україну і коли обговорювали Фонд для відшкодування втрат і збитків від зміни клімату державам, що розвиваються, оскільки Україна є потенційним отримувачем допомоги від такого фонду на своє відновлення, власне і про саме відновлення говорили багато, і якщо від політиків лунали здебільшого декларативні заяви, то експерти прагнули почути більше конкретики. Багатьох учасників цікавила юридична кваліфікація “екоциду” як міжнародного злочину та дослідницький і адвокаційний досвід Кримськотатарського Ресурсного Центру у цьому напрямку.
“На наш погляд, багатьох учасників цікавлять можливості, інноваційні пропозиції, візії в майбутнє, пов’язане з поліпшенням екосистеми в тій чи іншій країні. Тому в майбутньому, нам необхідно демонструвати які можливості є в Україні, яку шкоду завдає росія довкіллю України і яка візія на післявоєнну Україну. Тоді ми зможемо завдяки СОР привернути увагу до питання відновлення України.”, – говорять експерти КРЦ.
“Але важливо аналізувати і те, наскільки добре була представлена Україна на заході, адже саме ми задаємо тон і нагадуємо про себе. Україна мала свій павільйон, вже другий рік поспіль, але чи достатньо ефективною була його робота і наскільки те і як представлена інформація зацікавлювала учасників, тут можна дискутувати.”
В рамках офіційної програми було представлено два українських сайд-івенти і одну виставку. На думку команди організації – цього недостатньо.
“Не лише держава, але і громадський сектор мають бути більш проактивними та використовувати доступні інструменти для просування наших питань, але звісно тут постає фінансове питання. Нам необхідно більше координувати та об’єднувати наші зусилля, аби на таких заходах виступати єдиним і потужним фронтом, демонструвати свою єдність та сильну позицію. Зараз ми маємо рік, для того, щоб спланувати нашу участь у наступній Конференції (COP29) у Азербайджані та отримати більший результат від неї.”, – коментують в КРЦ.
Команда також відзначила, що цього року сторонам-учасникам СОР було важко дійти згоди по багатьох питаннях.
“Кожна країна, кожна інституція приїжджають зі своїми питаннями та намагаються просувати власні інтереси. Це наочно продемонструвала ситуація, коли через неможливість дійти спільної позиції, щодо відмови від викопного палива Конференцію продовжили ще на один день. І загалом, перемовини з більшості питань йшли складно і важко було доходити згоди. Це свідчить про те, що попри гучні заяви більшості лідерів світу, насправді країни, основа економіки яких видобуток та продаж викопного палива, не стільки зацікавлені у боротьбі із зміною клімату, скільки у збереженні та нарощуванні власного добробуту.”, – діляться експерти Кримськотатарського Ресурсного Центру.
Про проблеми навколо теми викопного палива згадали й інші наші партнери, які брали участь у СОР28.
Екодія
Інша організація, яка брала участь у СОР28 і входить до інституційної когорти партнерів нашої Екологічної Ініціативи (EPAIU) – Центр екологічних ініціатив “Екодія”.
Екодія – це один з найбільш досвідчених учасників СОР серед наших грантерів. Минулого року в межах Українського павільйону на СОР команда організації провела чотири лекції на теми продовольчої й енергетичної безпеки, а також про вплив російської агресії в Україні на кліматичну політику Європи. Крім цього Екодія регулярно включається в адвокаційні та інформаційні кампанії, які проходять в межах Конференції.
Цього року, представники й представниці Екодії на теренах COP28 неодноразово наголошували на тому, що глобальна кліматична криза і війна росії в Україні мають спільне коріння — це викопні палива. Саме за рахунок експорту викопних палив формується значна частина федерального бюджету росії, і саме використання викопних палив є головним джерелом парникових газів, що спричиняють глобальне потепління.
“Під час COP28 вкотре піднімалося питання про відмову від викопних палив і вперше за майже 30 років кліматичних переговорів згадка про необхідність відмови від викопних палив все ж була відображена в фінальному тексті рішення. Попри те, що це є значним кроком, саме формулювання щодо “відмови” все ж не є достатньо чітким та не зобов’язує країн до конкретних дій, а відтак залишає місце для хибних рішень.”, – пояснює команда Екодії.
Особливу увагу ролі росії в погіршенні кліматичної кризи також було приділено під час заходу на COP28, де було презентовано дослідження про вплив війни на клімат. Так, 18 місяців повномасштабної війни росії в Україні могли спричинити 150 млн тонн CO2e, а кліматичні збитки оцінюються у $9.6 млрд.
“У зв’язку з цим для України важливо знайти шляхи притягнення росії до відповідальності за завдані кліматичні збитки, а відтак продовжувати вести активну адвокаційну роботу з цього питання на міжнародному рівні.”, – вважає Екодія.
***
Увага українських медіа та громадськості до СОР зростає щороку. Ще до початку повномасштабної війни перебіг Конференції висвітлювали, переважно, профільні медіа та найбільш зацікавлені активісти. Минулого ж року увага до теми змін клімату, а відповідно і до Кліматичної конференції, стала більшою.
Наслідки російської агресії – це, на жаль, не лише мільйоні вимушених переселенців, зруйновані будинки та життя людей. Але і знищені екосистеми, небезпечні відходи та ризики глобальної продовольчої кризи. Провокації на Чорнобильській та Запорізькій АЕС, Катастрофа на Каховській ГЕС та інші злочини росіян продемонстрували всьому світу, що наслідки руйнівної і злочинної природи цієї війни будуть відчутні далеко за межами України. Адже радіація, забруднення водойм та вимирання екосистем все ще не визнають політичних кордонів. Як і росіяни.
Та головне, що звертати увагу на проблеми довкілля більше почали і самі українці. Чому, зокрема, активно сприяють і грантери нашої Екологічної Ініціативи.
***
Матеріал підготовлено Міжнародним фондом “Відродження” спільно з Кримськотатарським Ресурсним Центром та Центром екологічних ініціатив “Екодія”, в межах Ініціативи з розвитку екологічної політики й адвокації в Україні, за сприяння Швеції. Позиції співавторів матеріалу щодо тих чи інших довкіллєвих питань можуть не збігатись і не обовʼязково відображають позицію Міжнародного фонду “Відродження” та Швеції.
Фото надані командами КРЦ та Екодії.
