ІІ Кримський форум колишніх політв’язнів комуністичних режимів, представників національно-визвольних рухів та правозахисників завершився підписанням підсумкового документу-звернення до Президента України та урядів іноземних держав під назвою «Загальнолюдські цінності – гарант безпеки у світі».
ІІ Кримський форум колишніх політв’язнів комуністичних режимів, представників національно-визвольних рухів та правозахисників завершився підписанням підсумкового документу-звернення до Президента України та урядів іноземних держав під назвою «Загальнолюдські цінності – гарант безпеки у світі»
Документ учасники форуму спільно написали під час сесії і проголосували за остаточну версію. Наголосили на актуальності трьох висновків, які ухвалили ще в 2012 році на І Кримському форумі, який проходив у Сімферополі: порушення прав кримськотатарського народу стало можливим через безкарність злочинів комунізму; майбутнє Росії перебуває під загрозою її минулого; успіх української демократії – це ключ до цивілізаційного перетворення всього комуністичного режиму.
Голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров та віце-ректор УКУ, дисидент Мирослав Маринович подякували усім, хто приїхав, долучився до обговорення кримського питання і проголосував за документ.
«Учасники форуму – це не просто люди поважні, але люди з великим досвідом боротьби з тоталітарними режимами. Вони відстоювали гідність людини. Коли вони висловлюють свої думки, до них прислуховується і експерти різних сфер, і політики у всьому світі. Я знаю, що вони будуть провідниками українців, кримських татар і Криму. Вони не просто поділяють принципи справедливості. Це люди сумління, які були, є і будуть такими. Дай Боже нам повчитися їхній наполегливості», – зауважив Рефат Чубаров.
Не дайте сильним погубити людину – так підсумував усе сказане на форумі Мирослав Маринович. За його словами, можна простежити таку закономірність – що більше нарощуються авторитарні тенденції, то більше з’являється потреба в потужному правозахисному рухові, такому, наприклад, який був у 70-80 роках ХХ ст.
Під час форуму учасники висловили свої критичні зауваження до ігнорування прав людини і до чинних структур ОБСЄ, які через принципи консенсусу стали заручниками злої волі держав, які не хочуть грати за правилами і визнавати принципи Гельсінського договору.
«У світі згасає інтерес до Гельсінської угоди через об’єктивні причини. Увага до прав людини є меншою ніж до політичних чи економічних питань. Нас дуже хвилює, так би мовити, «ентропія людинолюбства». Тема Криму і Україну сходить з поля зору міжнародної громадськості. Поки наші проблеми були сенсаційними, ми були на шпальтах газет, а зараз ми зникли. Але натомість не зникає кров і убивства. Позасудові переслідування із зникнення людей. На жаль, зло талановите у винайденні форм знущання над людиною. Хотіли б закликати світову спільноту пам’ятати про потребу – захистити людину», – зазначив Мирослав Маринович.
Учасники форуму очікують, що документ Кримського форуму стане своєрідним голосом з України, який підхоплять парламентарі Заходу і зроблять його ще гучнішим.
Нагадаємо, 9 листопада 2016 року виповнилося 40 років від дня створення Української Гельсінської групи, яка взяла за основу своєї боротьби за права людини здобутки відомого Прикінцевого акту Гельсінських угод. З цієї нагоди у Львові 10 листопада відбулася ювілейна зустріч, на якій обговорювали здобутки, втрати та виклики Гельсинського руху за права людини. Серед 150 учасників форуму – політв’язні і їх родини з 16 країн світу, включно з Україною [Бєларусь, Вірменія, Грузія, Естонія, Ізраїль, Канада, Латвія, Литва, Німеччина, Польща, Росія, США, Україна, Франція, Чехія, Швеція].
