Іван Сікора, експерт Чернігівського обласного осередку ВМГО "Демократичні перетворення України", опублікував статтю про боротьбу з корупцією на Чернігівщині
Іван Сікора, експерт Чернігівського обласного осередку ВМГО “Демократичні перетворення України”, опублікував статтю про боротьбу з корупцією на Чернігівщині. Матеріал підготовано за підтримки програми “Громадянське суспільство та належне врядування” Міжнародного фонду “Відродження”.
І знову понад півмільйона на вітер із обласного бюджету під акомпанемент боротьби із корупцією?
Бюджетна політика на Чернігівщині як дзеркало імітації боротьби з корупцією, або чи освятить Чернігівська ОДА 5-й рік поспіль більш як мільйонну закупівлю таксі для облради, що несе більше півмільйона збитків обласному бюджету?
Іван Сікора
В одній дуже мудрій і дуже старій книзі написано: “По ділах їхніх – пізнаєте їх”. Ці слова актуальні й нині, особливо з нагоди 9 грудня – міжнародного дня боротьби із корупцією – при оцінці здобутків та прорахунків органів влади Чернігівщини у сфері протидії та попередження корупції.
Антикорупційна політика має на меті впровадження механізмів зменшення рівня корупції, але на практиці, виходить часто протилежне. Формально ніби антикорупційні механізми впроваджені (прийняті відповідні програми, заходи, проводяться тренінги для чиновників, публікуються матеріали в ЗМІ тощо), а реально очікуване «покращення» яке б мало бути втілене в підвищенні ефективність та результативності витрачання бюджетних коштів при наданні публічних послуг, використання земельних ресурсів, власності та інших активів, все не наступає. Як наслідок, низька довіра до органів влади, євромайдани, протести, недоброчесні вибори і весь набір який дає змогу говорити про практику продовження «совка» попри зроблений «євроремонт». «Телефонне права» підміняє верховенство права, доступ до публічних бюджетів та ресурсів для обраних (відоме оруелівська «всі звіті рівні – але деякі із них рівніші за інших») підміняє ринкову конкуренції і т.д. Дзеркалом, що дає змогу оцінити ефективність та результативність влади у антикорупційній сфері є ситуація із формуванням, використанням та звітуванням щодо публічних фінансів, активів та ресурсів бюджетів різних рівнів.
На жаль, попри деякі зрушення в сфері антикорупційної та бюджетної політики з боку Чернігівської ОДА, ситуація із використанням бюджетних коштів, що є важливою складовою оцінки антикорупційної політики, переважно продовжує залишатися такою ж як і декілька років назад. Одним із тестів, які дають змогу оцінити реальність бажання обласної влади покращити контроль за витрачанням бюджетних коштів є вже відома справа «таксі для облради». Суть тесту проста: не для кого не секрет, скільки коштує 1 км проїзду на таксі в м. Чернігові та області або погодинна оренда таксі, однак закупівлі послуг таксі за бюджетні кошти продовжують здійснюватися за цінами майже в 2 рази вищими за ринкові. Вартість неефективної, хоча цілком легальної, закупівлі таксі для облради – більше півмільйонна гривень щороку. І це лише одна із справ із ознаками корупційних ризиків, яка лежить на поверхні. Проект обласного бюджету на 2014 рік розглядається на колегії Чернігівської ОДА і при наявності політичної волі у керівництва ОДА цілком можна було б цього року не освячувати закупівлю, що несе більше півмільйона фактичних збитків для обласного бюджету.
Чому контролери ігнорують корупційні ризики в сфері публічних фінансів?
Публічні фінанси формуються за рахунок податків які сплачують громадянами, підприємствами та організаціями. Через бюджети різних рівнів зібрані гроші розподіляються для задоволення потреб платників податків. Однак, з року в рік, на Чернігівщині можна спостерігати однакову картину – попри прийнятті антикорупційні програми та плани заходів – найбільше корупційних ризиків спостерігається в сфері формування та реалізації бюджетної політики та використання публічних активів та ресурсів (земельних ділянок, об’єктів комунальної та державної власності що здаються в оренду або приватизуються). І це відбувається попри те, що в річних антикорупційних планах заходів серед переліку контрольних заходів зазначено «здійснення контролю за цільовим використанням бюджетних коштів та державного майна».
Органи влади (ОДА та виконком міськради Чернігова), які б мали попереджати корупційні ризики, а правоохоронні та контролюючі органи (Держфінінспекція, УМВС, Прокуратура), мали б оперативно та дієво реагувати на них, відверто «грішать» браком реагування, затягуванням часу та розтягуванням «задоволення» розслідування справ із ознаками корупційних ризиків на роки. А далі, та ж ситуація повторюються в судах різних інстанцій. Логіка таких дій може бути пояснена лише реальною незацікавленістю у протидії корупції, що може бути пояснена мотивами про які можна лише здогадуватися.
Як наслідок, попри зростання надходжень до бюджетів різних рівнів, стан задоволення потреб громадян у декларованих та гарантованих Конституцією безкоштовних медичних та освітніх послугах, належних житлово-комунальних та транспортних послугах залишає бажати кращого. Мільйони бюджетних коштів витрачаються формально правильно (згідно існуючих вимог законодавства про закупівлі за державні кошти), але чи ефективного і результативно? Чи мають реальні, а не гіпотетичні можливості суб’єкти підприємницької діяльності області, брати участь у тендерах, які майже на 50% проходять без конкурсних процедур, а ще майже 30% закуповують продукти, товари або послуги в одного учасника ? Чи можуть сотні таксистів Чернігова отримати можливість перевозити шанованих службовців облради за ринковими цінами, а не стояти на стоянках чи виїжджати за межі області на заробітки ?
Що треба зробити ОДА для підвищення ефективності витрачання бюджетних коштів?
Як відомо, ОДА проект обласного бюджету розглядається на засіданні колегії облдержадміністрації і при наявності політичної волі, статті бюджету які мають ознаки корупційних ризиків та неефективного витрачання бюджетних коштів можна було б попередити. Для цього лише варто предметно опрацювати інформацію ЗМІ у яких багато написано про ознаки неефективного витрачання бюджетних коштів, проглянути результати перевірок Держфінінспеції та матеріали досліджень громадських організацій області.
Варто відзначити, що ОДА могла б підвищити ефективність витрачання бюджетних коштів області провівши широке обговорення звітів розпорядників бюджетних коштів та запропонувавши громадське обговорення проекту обласного бюджету на 2014 рік. Зрештою, обговорення звітів розпорядників бюджетних коштів обласного бюджету заплановане на 4 квартал 2013 року планом роботи Громадської Ради при ОДА. Однак досі жодної інформації про дату та формат проведення цього важливого заходу так і немає у відкритому доступі.
Безперечно, тестом який би показав готовість ОДА не на словах,а на ділі, підвищувати контроль за ефективністю витрачання бюджетних коштів стало б не затвердження плану закупівлі за кошти обласного бюджету послуг таксі для облради на колегії ОДА разом із проведенням консультацій із всіма таксомоторними службами Чернігова щодо можливості перевезення співробітників облради за цінами по якими вони перевозять чернігівців, а не по цінам, що майже в 2 рази вище ринкових. Нагадаємо, що справа «таксі для облради» отримала суспільний резонанс і стосувалася завищення майже вдвічі цін на послуги таксі для обласної ради і стала яскравою ілюстрацією системного неефективного витрачання бюджетних коштів при здійсненні закупівель. При закупівлі на суму 1 млн 250 тис. гривень вартість 1 км склала 3,96 грн з ПДВ при вартості 1 км пробігу в міських службах таксі Чернігова в розмірі 2 грн за км. Орієнтовна сума збитків, що було завдано обласному бюджету, склала майже 625 тис. грн. Показово, що така практика закупівлі повторюється із року в рік. І є висока вірогідність, що і в бюджеті на 2014 рік, під акомпанемент боротьби із корупцією знову більше півмільйона гривень буде викинуто на вітер із обласного бюджету.
Контакти:
Чернігівський обласний осередок
ВМГО “Демократичні перетворення України”
project55@ukr.net
Цей матеріал підготовано за підтримки Міжнародного фонду “Відродження”. Думки та погляди, наведені в тексті, належать його автору й не обов’язково відображають позицію фонду.
***
Мета програми “Громадянське суспільство та належне врядування” – сприяти участі об’єднань громадян у здійсненні моніторингу діяльності органів публічної влади, захисті й лобіюванні спільних інтересів різних соціальних груп, а також забезпечувати їх залучення до процесу вдосконалення та впровадження нормативно-правових актів на загальнодержавному й місцевому рівнях.
