«Жодна з корупціогенних норм у 289 законопроектах, де ми виявили корупцію, не стала законом», – у цьому запевняє голова Комітету Верховної Ради з питань запобігання та протидії корупції Єгор Соболєв. І наголошує, що це стало можливим завдяки Раді громадських експертиз, яка працює при комітеті.
«Жодна з корупціогенних норм у 289 законопроектах, де ми виявили корупцію, не стала законом», – у цьому запевняє голова Комітету Верховної Ради з питань запобігання та протидії корупції Єгор Соболєв. І наголошує, що це стало можливим завдяки Раді громадських експертиз, яка працює при комітеті.
«Рада громадських експертиз стала головним інструментом для виявлення корупціогенних законів у нашому парламентському комітеті. Експерти готують лаконічні, ясні, обгрунтовані висновки після консультацій з громадськими організаціями, бізнес-асоціаціями, регуляторами. Якість нашої експертизи значно виросла. Висновок нашого комітету часто цитується у виступах депутатів у парламенті», – оцінює роботу Ради глава комітету.
Ідея створити при парламентському комітеті групу професійних експертів належить Міжнародному фонду «Відродження». Півтора року тому фонд оголосив відкритий конкурс та зі 100 претендентів відібрав 10 найкращих.
«По суті, претенденти на цю роботу пройшли випробування майже такі ж, що й ті, хто йшли на конкурс у НАБУ, – згадує непросту процедуру відбору менеджер програмної ініціативи «Демократична практика» МФ «Відродження» Лілія Баран. – Спочатку у Києво-Могилянській академії вони склали тести на знання антикорупційного законодавства України. Під час другого етапу – психологічних тестів – відсіялось чимало відмінників, адже мотиваційна складова є не менш важливою для такої роботи, ніж знання. Відбір ми проводили спільно з партнерами з OECD та Міждисциплінарними науково-освітнім центром протидії корупції в Україні НАУКМА. За результатами співбесіди було відібрано 10 експертів».
За рік роботи Ради громадських експертиз було проаналізовано понад 2200 законопроектів. Якщо раніше комітет проводив антикорупційну експертизу з величезним запізненням, то від часу роботи Ради такої проблеми не існує. Попри колосальне навантаження, юридичні консультанти встигають опрацьовувати законопроекти вчасно та вносити пропозиції, 70% з яких враховуються. Тож у сесійний зал подається вже удосконалений варіант документа.
Від початку роботи Рада громадських експертиз також налагодила результативну співпрацю з громадськими організаціями. Відтак дискусії довкола того чи того законопроекту, – а запрошення широкого кола зацікавлених експертів вже рік є невід’ємним правилом засідань комітету, – відбуваються у конструктивному руслі.
Незалежні експерти взяли на себе й функцію сприяти роботі комітету у забезпеченні парламентського контролю. Одним з показових прикладів є участь у моніторингу стану виконання законодавства, що передбачає передачу закупівлі ліків міжнародними організаціями. Попри те, що у березні 2015 року Верховна Рада ухвалила два важливих антикорупційних закони, що усували посередницькі схеми та компанії-прокладки при закупівлі ліків за бюджетні кошти, а також запровадили нову систему закупівель лікарських засобів через відомі міжнародні організації, яка забезпечувала постачання необхідних ліків у понад 100 країнах світу, вже через рік виникла загроза, що МОЗ штучно блокуватиме новий закупівельний цикл необхідних ліків. Тоді з ініціативи експерта РГЕ Анастасії Пеценчук відбулося засідання парламентського комітету із залученням представників громадськості. 800 мільйонів гривень економії бюджетних коштів від використання нової системи закупівель лише за 2015 рік – аргумент, який змусив тодішнє керівництво МОЗ передати міжнародним організаціям бюджет для закупівлі ліків та медобладнання.
«Однією з умов виникнення корупції в Україні є недосконалість законодавства. А неякісне законодавство створює можливості для корупційних дій. Тому ми вважаємо, що вчасно та якісно проведена антикорупційна експертиза законодавчих ініціатив допомагає виявити корупційні ризики та зменшити масштаби наслідків прийняття законів, які містять корупціогенну складову. Підтримка діяльності Ради громадських експертиз забезпечує підвищення якості законів і є ефективним механізмом громадського контролю за законотворчою діяльністю органів державної влади», – резюмує Лілія Баран.
Вона також сподівається, що до МФ «Відродження», який втілив ідею створення Ради громадських експертиз і фінансуватиме проект до кінця року, доєднаються інші міжнародні донори. Адже підтримка саме таких ініціатив як РГЕ, рухає Україну на шляху реформ.
