У Києві відбулася відкрита лекція дослідниці Центру політичних досліджень при Університеті політичних наук (Париж) Жані Пелабе “Європейський Союз перед проблемою мультикультуралізму”
25 травня в Києві відбулася відкрита лекція дослідниці Центру політичних досліджень при Університеті політичних наук (Париж) Жані Пелабе “Європейський Союз перед проблемою мультикультуралізму”. Захід організували книгарня “Є” та журнал “Український тиждень” у межах спільного проекту “Європейський досвід: Франція” за підтримки Європейської програми Міжнародного фонду “Відродження”.
Як інформує “Європейський простір”, дослідниця запропонувала розглянути питання ідентичності в контексті плюралізму. На думку Жані Пелабе, для Європейського Союзу гаслом є “єдність у різноманітності”, хоч воно й не було ухвалено конституцією ЄС.
На думку філософа, говорячи про плюралізм, варто пам’ятати про його визначення. Так, моральний плюралізм, який визнає множинність часто несумісних цінностей, зобов’язань тощо, після релігійних війн став “обов’язковим феноменом і цінністю правової держави”. Водночас, як відзначила дослідниця, інше визначення плюралізму, а саме культурне різноманіття, що передбачає збереження самобутності культур та їх розмаїття в країнах ЄС, “змальовує культурний пейзаж Європи”. Так, на думку Жані Пелабе, затвердження у 2-й статті Лісабонського договору необхідності поважати культурне та мовне різноманіття доводить, що для Європейського Союзу культурний плюралізм є справжньою цінністю, а не “фактом, який кожен може констатувати”. Про це, за її словами, також свідчать і цілі комплекси юридичних інструментів, розроблених для боротьби з дискримінацією меншин.
Разом із тим, як відзначила філософ, парадокс сучасної Європи полягає в тому, що, незважаючи на затвердження цінності культурного плюралізму, все частіше держави Європейського Союзу акцентують увагу на єдності та “хочуть повернутися дещо назад”. За її словами, все більше наголошують на тому, що об’єднує громадян, а не тому, що їх розділяє.
Жані Пелабе навела приклад: все більше лідерів країн ЄС – Ангела Меркель, Ніколя Саркозі – говорять про управління різноманіттям та асиміляцію емігрантів. Ще одним своєрідним парадоксом, як відзначила дослідниця, є вимога окремих націй захищати специфіку й автентичність їхніх національних культур, тоді як відповідні заходи щодо культур національних меншин розглядають як певну загрозу.
Проте, за оцінками Жані Пелабе, ці дві концепції морального та культурного плюралізму становлять лише перший рівень мультикультуралізму. Звертаючись до канадського філософа Чарлза Тейлора, дослідниця зауважила, що є також і другий рівень, який дозволяє вийти за рамки попереднього, а саме глибоке різноманіття – спосіб належності громадян до політичного співтовариства.
Жані Пелабе підкреслила, що політичну єдність не варто розглядати як одноголосність, а радше як дискусію щодо того, що повинно об’єднувати. На її думку, ознаками такого глибокого різноманіття в Європі є процес конституалізації ЄС, а також дебати щодо різноманітних криз – не тільки фінансової, але й “кризи мети всього європейського проекту”.
Водночас, як підкреслила Жані Пелабе, варто також відрізняти кризу легітимності ЄС та кризу європейської ідентичності. Так, говорячи про останню, дослідниця відзначила, що сьогодні єдність і ідентичність у Європі та світі досить часто визначають через протиставлення чомусь іншому. На думку Жані Пелабе, такий підхід може призвести до гомогенізації суспільства та не дозволить вирішити кризи європейської ідентичності, яка “потребує нових рішень та формул”.
Контакти: Книгарня “Є”, Оксана Щур, 066 174 11 95
***
Мета Європейської програми – сприяти європейській інтеграції України шляхом фінансової й експертної підтримки громадських ініціатив.
