9 липня у Римі відбувся side event офіційної програми URC 2025 присвячений європейській інтеграції України та її ролі у впровадженні Чистої промислової угоди ЄС. Організатори заходу: DiXi Group й Флорентійська школа регуляторної політики (Florence School of Regulation).
Українські й європейські експерти дискутували щодо секторів, технологій і конкретних кроків, які допоможуть Україні на її шляху до вступу в ЄС. Мова йшла й про те як післявоєнне відновлення країни підвищить конкурентоспроможність усього європейського блоку.
Після закінчення війни, Україна має процвітати, тому маємо вже зараз думати, як розробити стратегію зростання продуктивності, щоб визначити шлях до цього поступу, у вступному слові зазначила, президентка DiXi Group Олена Павленко.
“Ставши членом ЄС через кілька років, Україна повинна буде повністю слідувати всім європейським політикам і досягати спільних європейських цілей. Тому ми вже обговорюємо, які саме проєкти, ідеї, сектори можуть допомогти Україні стати повноцінною частиною Євросоюзу, від яких виграє не лише наша країна, але й весь Європейський Союз, – зауважує Олена Павленко.
“Цицерон вірив, що бурхливі часи – це великі можливості, і це очевидно в Україні сьогодні. Попри величезні виклики вони впроваджують інновації й цим надихають. Допомагаючи Україні, ЄС насправді допомагає собі стати більш конкурентоспроможним та інноваційним”, – сказав у вступному слові співорганізатор заходу, директор Флорентійської школи регулювання Леонардо Мееус.
Відновлювати країну необхідно за принципом “Bild back better”, тобто краще ніж було, переконана, керівниця напряму енергетичної політики посольства Великої Британії в Україні Джулія Робінсон.
“Коли ми говоримо про відновлення України, то ми не маємо на увазі заміну втраченого на аналогічне, ми говоримо і про відновдення, використовуючи найновіші технології, найефективніші та найекологічніші, а також практики, орієнтовані на людей. Велика Британія підтримала національний енергетичний та кліматичний план України, який був схвалений у рекордно короткі терміни та відповідно до найвищих стандартів. Це демонструє відданість України і її більш екологічному майбутньому. Я дякую DiXi Group та Флорентійській школі регулювання за цей захід, який ставить євроатлантичне майбутнє України в центр дискусій”, – Джулія Робінсон.
Панель 1
“Інтеграція газового сектору для забезпечення кращих цін для споживачів та посилення енергетичної безпеки”
Газ відіграватиме вирішальну роль у шляху ЄС до декарбонізації, що є одним із трьох ключових елементів Плану дій із забезпечення доступної енергії в рамках Чистої промислової угоди.
Україна має потенціал стати ключовим гравцем регіонального газового ринку. Це допоможе забезпечити потребу Центральної та Східної Європи у блакитному паливі, адже на відміну від Західної, там зросте споживання завдяки енергетичній трансформації. Збільшення може скласти до 40% до 2030 року порівняно з поточним рівнем, вважає Аура Сабадус, експерт з енергетики та міжгалузевих товарів в ICIS.
“Найкращим рішенням для цього регіону, коли споживачі мають доступ до різних джерел постачання, що непрямо сприятиме створенню конкуренції та зниженню цін. І ця візія може бути реалізована найближчим часом, якщо Україна стане ключовим ринком для регіону з транзиту газу із заходу на південний схід, з півночі на південь. Швидка інфраструктура транспортування та зберігання України є найкращою для збалансування регіональних ринків та гарантування постачання для всіх сусідніх країн”, – стверджує Сабадус.
Попри потенціал у регіоні, завадити цьому можуть два бар’єри: надмірно високі транзитні тарифи (особливо в Румунії та Молдові) та фрагментація ринку через зарегульованість і втручання держав, зазначає експерт. Подолання цих бар’єрів потребує узгоджених правил, прозорості та спільної інтеграційної стратегії в межах ЄС.
Створення страхового запасу газу посилить енергетичну безпеку газового сектору Євросоюзу, посилить його енергетичну безпеку і стабільність ринку, адже маємо ресурси як у транспортуванні, так і у зберіганні блакитного палива.
“Україна має величезну інфраструктуру яка здатна транспортувати 149 млрд кубометрів газу, 30 млрд кубометрів потіжності підземних сховищ для зберігання. Ця інфраструктура повинна використовуватися в економічно ефективним чином завантажуючи новими ресурсом за новими маршрутами постачання як Трансбалканський, з Адріатики, Норвегії та LNG”, – наголосив Микола Колісник, заступник міністра енергетики України.
25 млрд кубометрів із 30 наявних місткостей розташовані у західній частині України. Розгалужена газотранспортна система України й пропускна здатність, а саме до Польщі, Словаччини, Угорщини, Молдови та Румунії становить 235 млн м³ на добу. Це може забезпечити ефективний перерозподіл потоків газу, знижуючи ризики збоїв у постачанні в періоди холодів і пікових навантажень в своєму виступі розповів, генеральний директор «Укртрансгаз» Роман Малютін.
“Ми пропонуємо нашим клієнтам, нерезидентам, 10 млрд кубометрів газу для зберігання в Україні. Ці обсяги можуть бути використані не тільки в комерційних цілях, але й для створення стратегічних резервів Європейського Союзу у світлі енергетичної кризи та війни, триває. Ми можемо почати говорити про це зараз, тому що процес розробки правил, нормативних актів і пошуку фінансування. Це довгий шлях, але важливо розуміти, що ми маємо технічні можливості”, – каже генеральний директор «Укртрансгаз»
Значні потужності України зі зберігання газу, вдвічі перевищують потужності Італії, що робить її стратегічним резервом для Європи, підкреслила Клара Полетті, комісар ARERA, голова Ради регуляторів ACER, і дала пораду з регуляторної точки зору.
“Узгодження нормативно-правових актів є ключовим фактором для справжньої інтеграції ринку, а прозоре та передбачуване регулювання є особливо важливим в умовах високого ризику, і я вважаю, що це стосується і України. Ми часто зосереджуємося на інфраструктурі, і її розвиток, безперечно, є викликом. Проте зацікавленість ринку та інвесторів у вкладенні коштів в інфрастуруктуру, а також учасників ринку, які користуються нею – фактично залежать від загальної нормативно-правової бази”, зазначила Клара Полетті
Панель 2
“Розкриття потенціалу України в галузі відновлюваної енергетики та виробництва для енергетичного переходу Європи”
Окрім газової інфраструктури, Україна має потенціал й у сфері відновлюваної енергетики – в сонячній, вітровій енергетиці й виробництві біометану і водню. Завдяки природним ресурсам, географічному розташуванню та інфраструктурі, ми можемо стати ключовим постачальником “зелених” енергоносіїв для ЄС.
Зміцнення співпраці між ЄС та Україною у сфері відновлюваної енергетики не лише підтримує порядок денний, країн-членів щодо декарбонізації, а й підвищує регіональну енергетичну безпеку та економічну стабільність (потенціал виробництва біометану оцінюється у 20 млрд кубометрів на рік).
“Україна може стати частиною наших зусиль, спрямованих на зміцнення європейської стійкості, забезпечуючи зростаючі обсяги ВДЕ. Тож з погляду на енергетичну безпеку, я вважаю, що навіть зараз зосередження уваги на відновлюваних газах є розумним, оскільки під час війни різноманітні джерела енергії, такі як відновлювана електроенергія або відновлювані гази, є більш стійкими до обстрілів”, – зазначила колишній комісарка ЄС з питань енергетики Кадрі Сімсон, яка відіграла ключову роль у синхронізації енергетичної системи України з європейською мережею ENTSO-E на початку широкомасштабного російського вторгнення.
Наша держава, додає Андрій Телюпа, заступник міністра економіки України, може стати для ЄС частиною рішення на шляху до досягненні цілі в межах Закону про промисловість Net Zero — виробляти 40% технологій з нульовими викидами на території ЄС.
“В Україні найбільші в Європі запаси титану та урану, а також свого роду європейські запаси літію, також входимо до п’ятірки країн світу за запасами графіту. Це необхідно для майбутніх акумуляторів, вітрогенераторів і сонячних панелей. Отже, матеріали у нас є. Європейська комісія визнала це, надавши Україні статус стратегічного постачальника графіту і тому ми дійсно рухаємося далі з прозорою роботою та ліцензіями на всі наші сировинні матеріали, щоб не просто забезпечувати сировиною інші країни, а мати внутрішнє виробництво в Україні”, – наголосив заступник міністра економіки України.
Україна взяла на себе зобов’язання щодо декарбонізації 70% економіки до 2050 р. та збільшення частки відновлюваної енергії до 25% до 2030 р., що наближає її до європейських кліматичних цілей.
Війна показала, що відновлювана енергетика — не лише стала, а й стійка: децентралізовані сонячні та вітрові станції допомагають підтримувати критичну інфраструктуру навіть під обстрілами. Водночас, генеральний директор D.Trading Дмитро Сахарук, як представник українського бізнесу на панелі, зазначив, що перепоною для них є не технології чи гроші, а стабільність.
“Це суто передбачуваність і надійність державної політики на певний період часу, не рік, не два, а п’ять з гаком років, тому що це все довгострокові проєкти. І я думаю, що сюди також можна додати верховенство права, тому що зрештою, якщо щось порушується, потрібно захищати це в суді. Зараз ми рухаємося повільно, проте ми рухаємося в правильному напрямку, хоча звісно, хотілося б рухатися швидше”, – каже генеральний директор D.Trading.
Енергетика визначатиме економічне майбутнє України, і тому американські компанії активно досліджують можливості інвестування в усі її сегменти – від традиційної генерації до відновлюваних джерел та критичних корисних копалин, говорить експосол США в Україні, – підкреслив, старший провідний директор з питань енергетики та критично важливих мінералів у компанії McLarty Associates Джеффрі Паєтт.
“Ми маємо дуже велику американську корпоративну делегацію на цьогорічній Ukraine Recovery Conference, яка представляє усі сектори: сільське господарство, енергетику, видобуток критично важливих корисних копалин, низку провідних компаній, які вивчають можливості в цьому секторі. Я не можу сказати, коли закінчиться війна, але я впевнений, що коли вона закінчиться, то найважливішим сектором, який визначатиме майбутній економічний успіх України, буде енергетика. Я знаю, що американські компанії дуже хочуть бути частиною цієї історії, і я очікую, що вони будуть підштовхувати наш уряд до цього. І я, безумовно, також”, – Джеффрі Паєтт.
Панель 3
“Ядерна енергія для зміцнення Європи”
Учасником третьої панелі, яка була присвячена ядерній енергетиці став Міністр енергетики України, Герман Галущенко.
Очільник міністерства акцентував на тому, що світові потреби в електроенергії лише зростатимуть у майбутньому. І задовольняти такий попит може саме атомна енергетика. Недарма в неї інвестують провідні компанії, зазначає міністр і додає, що для України атомна генерація є життєво важливою. Вона забезпечує до 60% усієї електроенергії в години пікового споживання.
“Україна планує нарощувати свої потужності як у сфері ядерної енергетики, так і йти в розвитку відновлюваних джерел енергії. Адже енергетика – це перше, із чого почнеться відновлення країни“, – зазначив Герман Галущенко.
Та нагадав, що визначальну роль у досягненні глобальних нульових викидів парникових газів відіграє саме атомна енергетика. Свідченням цього є декларація #COP28 про потребу потроїти її потужності до 2050 року. Це зобов’язання підтримали більше 20 країн, серед яких і наша. Особливий наголос Герман Галущенко ставить на необхідності повернути під законний український контроль ЗАЕС, що перебуває під тимчасовою російською окупацією.
Ядерний потенціал України, а також досвід не лише в експлуатації атомних електростанцій (АЕС), а й в управлінні ними в кризових ситуаціях демонструє, що Україна може відігравати ключову роль у розвитку безпечної та стійкої ядерної енергетики в Європі, в своєму виступі зауважив виконуючий обов’язки члена правління НАЕК “Енергоатом” Хартмут Якоб. Він розповів, що попри окупацію Запорізької АЕС – компанії вдалось відновити довоєнні фінансові показники. І саме в управліннях під час кризи Україна може допомогти новим країнам-членам ЄС.
“Зараз дев’ять реакторів виробляють 50 мільярдів кіловат-годин електроенергії. Якщо ви подивитесь на ці цифри, то побачите, що ми намагаємося отримати якомога більше від цих блоків. Тож якщо взяти їх окремо, то зараз вони виробляють більше, ніж у попередні періоди, коли ще було доступне розділення”, – зазначив Якоб.
В Європі потужність ядерної енергетики у 100 ГВт забезпечує 24% електроенергії Європейського Союзу. Водночас, потужності будуть збільшуватися до 141-150 ГВт до 2050 року, такі дані навів Еммануел Брутін, генеральний директор Nuclear Europe. Обмін технологіями, а також український досвід диверсифікації джерел постачання палива, за словами експерта, Україна може запропонувати європейським колегам.
“Як і Україна, ми досягаємо значного прогресу в пошуку альтернатив російському урану. Це, звичайно, процес, який займає певний час, оскільки потрібно ліцензувати паливо, але я думаю, що ми можемо багато чим обмінятися з українськими колегами, а також отримати вигоду з їхнього досвіду в цьому питанні. Що також дуже важливо, в найближчі роки, і це стосується як України, так і ЄС, нам потрібно буде значно збільшити наші потужності зі збагачення ядерного палива, щоб ми могли виробляти це паливо також і в Європі”, – сказав Еммануел Брутін.
Україна успішно перейшла з російського ядерного палива на альтернативні джерела, зокрема через співпрацю з Westinghouse. Цей досвід є цінним для країн ЄС, які експлуатують радянські реактори, як приклад ефективної диверсифікації ланцюгів постачання. Та окрім диверсифікації, Ден Ліпман, президент підрозділу енергетичних систем компанії Westinghouse наголошує на потенціалі України в регіональному європейському ланцюгу постачання для ядерної енергетики.
“Коли я розглядаю Центральну та Східну Європу, то ми у Westinghouse дотримуємося процесу, який називаємо «купуємо там, де будуємо». Тобто, в будь-якому місці, куди експортуємо ядерний реактор, то там завжди шукаємо місцеві джерела виробництва, інжинірингу, компонентів тощо. Ми бачимо Європу як регіональний ланцюжок постачання, який постачає інженерні послуги з виробництва ядерних компонентів один одному, і Україна відіграє в цьому дуже важливу роль”, – зазначив Ліпман.
Всі учасники конференції погодились про беззаперечний потенціал України як у газотранспортній системі, постачанні відновлювальних джерел енергії та ядерній сфері – як частини всієї Європи. Проте важливо починати роботу вже зараз, аби не витрачати час на планування після вступу до Євросоюзу.
За результатами side event #URC2025 експерти DiXi Group і FSR підготують окремий звіт, стежте за сайтом DiXi Group.
Захід провели в рамках проєкту Уряду Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії, діючи через Управління закордонних справ, Співдружності та розвитку (“FCDO”) “Реалізація Національного плану з енергетики та клімату України й створення Офісу зеленого економічного переходу” та за а підтримки Міжнародного фонду “Відродження” у межах проєкту “Покращення енергетичної безпеки завтрашнього дня”.
Джерело: DiXi Group
