Освітній омбудсмен презентував для громадськості першу щорічну доповідь “Дотримання прав в освіті — 2020”.
Ця доповідь висвітлює основні проблеми щодо дотримання прав в освіті, захисту інтересів учасників освітнього процесу, зокрема в умовах пандемії та пропонує певні способи вирішення цих проблем.
В межах заходу також відбулася панельна дискусія “Як забезпечити дотримання прав в освіті?”, участь у якій взяли:
- Аксана Філіпішина — представник Уповноваженого Верховної Ради України з дотримання прав дитини та сім’ї;
- Ольга Будник — виконавча директорка Центру «Ейдос», радниця-уповноважена Президента України з питань Фонду Президента з підтримки освіти, науки та спорту, яка модерувала захід;
- Григорій Баран — менеджер програми «Соціальний капітал», секретар; правління Міжнародного фонду “Відродження”;
- Альона Парфьонова — співголова громадського об’єднання “Батьки SOS”;
- Ірина Чернілевська, директорка гімназії №179 м. Києва.
Під час дискусії обговорювалися, зокрема, питання впливу пандемії на освіту, найпоширеніші проблеми, з якими зіткнулися учні, батьки під час пандемії, як влада долала ці виклики, як забезпечується доступ до освіти через формування освітньої мережі та інші.
Першу доповідь освітнього омбудсмена не слід розглядати як всеохопну, оскільки коло прав та проблем в освіті надзвичайно широке й не може бути узагальнене в досить стислому документі. Тому робота буде системно продовжуватися й надалі. Створення цієї доповіді не передбачається нормами законодавства, що визначають правові підстави діяльності освітнього омбудсмена, та є ініціативою освітнього омбудсмена. Особливістю цієї річної доповіді є те, що огляд проблем у ній більшою мірою стосується освіти неповнолітніх, оскільки саме в цьому сегменті системи освіти спостерігається найбільша кількість проблемних моментів, які потребують прискіпливої уваги. Також саме цей сегмент освіти зазнав найсильнішого негативного впливу пандемії Covid-19. Більш докладно питання дотримання прав у професійній (професійно-технічній), передвищій, вищій освіті та освіті дорослих буде висвітлено у наступній річній доповіді.
Узагальнюючи результати доповіді, освітній омбудсмен зазначив, що назагал освітнє законодавство достатньо розвинене та глибоко захищає права в освіті, але це не виключає порушень, іноді — досить суттєвих, з якими треба працювати та які потрібно усувати. Тому важливо розуміти, що чимало норм в освіті все ж застаріли, а з іншого боку чимало фактів реального життя не мають належного нормативного регулювання. І пандемія це дуже яскраво показала.
Також освітній омбудсмен вчергове наголосив, що без якісного фінансування якісна освіта неможлива. Фінансуванню закладів освіти присвячений найбільший підрозділ доповіді. Ще одна проблема — це виразна нестача якісної комунікації в освіті та комунікації з громадою.
Також необхідно звернути особливу увагу на доступ та право на освіту дітей з особливими освітніми потребами.
“Нас дуже хвилює ставлення до дітей з особливими освітніми потребами. Проблема навіть не в тому, що школа чи система освіти не знає, як з ними працювати — вже здебільшого знає. Але ми стикаємося з численними випадками, коли дитина, яка потребує уваги, яка має особливі потреби, опиняється у ролі вигнанця, і починається булінг і дитини, і її батьків. Це негуманно, незаконно і неприйнятно. Ми маємо тримати курс на те, щоб діти, які мають особливі освітні потреби, відчували себе повноправними членами суспільства, соціалізувалися, зростали, виховувалися і спілкувалися з іншими дітьми, а не опинялися у спеціалізованих школах”, — зазначив освітній омбудсмен.
СВІТА В УМОВАХ ПАНДЕМІЇ
Як зазначила виконавча директорка Центру «Ейдос», радниця-уповноважена Президента України з питань Фонду Президента з підтримки освіти, науки та спорту Ольга Будник, за результатами дослідження “Освіта в умовах пандемії”, проведеного в межах підготовки доповіді, саме керівники шкіл мали брати на себе відповідальність за роботу в нових умовах: “Ніхто спочатку не розумів, як жити в нових умовах. Всі очікували від Міністерства освіти і науки України конкретних вказівок, як рухатися далі, але дослідження показало, що нормативна база з’явилася певною мірою із затримкою і не завжди була ефективною. Респонденти очікували, що документи мали бути чіткими розпорядженнями, а не носити рекомендаційний характер”.
Представник Уповноваженого Верховної Ради України з дотримання прав дитини та сім’ї Аксана Філіпішина звернула увагу на вплив на доступ учасників освітнього процесу до якісної освіти реформи децентралізації, деінституціалізації, питання економічного добробуту в Україні, коли збільшується економічна криза і так само на пряму впливає на доступ до якісної освіти. Вона зазначила про тонку межу між автономією закладу освіти та діями керівника: секретаріат Уповноваженого продовжує отримувати звернення громадян стосовно того, що користуючись своєю автономією керівники закладів іноді вдаються до самоуправства, розуміючи безкарність і слабкий вплив з центру і регіону на ситуацію, яка відбувається у територіальних громадах.
Також представник Уповноваженого Верховної Ради України з дотримання прав дитини та сім’ї надзвичайно схвильована, що доступ до освіти все менше можливо реалізувати для сімей у складних життєвих обставинах і дітей із цих сімей.
Створення такої доповіді — велика за обсягом робота, що була б неможлива без співпраці з партнерськими організаціями, зокрема, Центром політичних студій та аналітики «Ейдос», які отримали фінансову допомогу Міжнародного Фонду “Відродження”. Секретар правління Міжнародного фонду “Відродження” Григорій Баран зазначив, що дослідження, які проводилися за підтримки фонду “Відродження”, також показали, що діти із вразливих груп найбільше постраждали від пандемії. Пан Григорій наголосив на трьох речах, чому для фонду важливо підтримувати такі дослідження:
- По-перше, на думку фонду “Відродження”, право на освіту — це одне із фундаментальних прав людини, яке дозволяє нам реалізувати всі інші права.
- По-друге, дуже важливо, щоб будь-які рішення та рекомендації базувалися на дослідженнях, на якісних доказових даних.
- По-третє, в умовах кризи ресурси завжди обмежені, й дуже важливо використовувати ці ресурси саме на освіту, а не забирати у неї гроші на інші галузі.
“Буквально за кілька місяців ми починаємо новий навчальний рік, але про якусь надзвичайну державну програму вимірювання втрачених знань або підтримки освітньої сфери, я, на жаль, не чув. Саме тому ми підтримуємо такі дослідження, які показують, що недофінансування, зменшення фінансування, перенесення коштів — це дії, що несуть ефект, який ми зможемо побачити через 10 років”, — зазначив пан Григорій.
Альона Парфьонова — співголова громадського об’єднання “Батьки SOS” визначила три основні проблеми, з якими зіткнулися батьки під час дистанційного навчання:
- відсутність комунікації та зворотного зв’язку вчителя з батьками та дітьми;
- зниження якості освіти, зокрема, через неякісні підручники;
- забезпечення освітнього процесу (відсутність інтернету, достатньої кількості гаджетів у родинах).
“Я чула думки — і з ними можна погодитися, що, якби карантину не було, його потрібно було б вигадати для того, щоб пришвидшити в освіті усі процеси щодо нормотворчості, щодо зміни нормативних документів, тому що дистанційна освіта отримала своє право на життя, хоч і була передбачена саме як форма освіти під час карантину, під час жорстких обмежень. Усі зрозуміли, що має бути її нормативно-правове врегулювання, а його не було. І тому в турбо режимі розпочалися ці зміни”, — зауважила пані Альона.
Директорка гімназії №179 м. Києва Ірина Чернілевська також зазначила, що, дійсно, питання обставин, які змінювалися, і необхідність прийняття швидких рішень лягли в першу чергу на директорів. Вона висловила сподівання, що доповідь освітнього омбудсмена стане дороговказом для майбутніх реформ і буде врахована під час обговорення нового закону про містобудування для забезпечення права дитини на доступність та безоплатність освіти. Адже нині часто запускаються нові житлові комплекси, натомість заклади освіти не будуються, що призводить до переповнення класів та відсутності місць для зарахування у школу.
Цікавим та змістовним було спілкування і з іншими учасниками обговорення, які були присутні в Укрінформі.
Зокрема, представниця НАЗК Вікторія Козаченко поставила запитання, як саме треба забезпечити в освіті протидію корупції.
А представниця асоціації Digital Ukraine Ксенія Захарченко запитала щодо того, як необхідно змінювати шкільну STEAM-освіту, аби покращити її якість.
Варто зазначити, що представленню доповіді для широкого загалу передувала її презентація на засіданні Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій, яка відбулася 7 липня.
На Комітеті освітній омбудсмен детально презентував пропозиції щодо змін до законодавства, які необхідно прийняти для забезпечення прав учасників освітнього процесу. Це, зокрема, зміни до антибулінгового законодавства, зміни до статті 30 Закону України “Про освіту” тощо.
Доповідь викликала жваву дискусію та запитання від депутатів щодо реалізації прав учасників освітнього процесу. Загалом депутати позитивно оцінили доповідь та пропозиції, які в ній містяться.
Народна депутатка Юлія Гришина також звернула увагу на проблему, яку освітній омбудсмен теж підняв у своїй доповіді — навчання дітей з особливими освітніми потребами та проблема подальшої роботи із впровадженням інклюзії в Україні.
За результатами презентації та обговорення на засіданні Комітету з питань освіти, науки та інновацій Верховної Ради України голова Комітету Сергій Бабак запропонував провести у вересні слухання «Права учасників освітнього процесу», оскільки це питання є надважливим. Це рішення було підтримано Комітетом — і Служба освітнього омбудсмена обов’язково долучиться до його підготовки та проведення.
Презентацію доповіді на Комітеті можна переглянути, починаючи із 45 хвилини тут.
Завантажити доповідь можна на сайті освітнього омбудсмена.
Переглянути презентацію доповіді в Укрінформі можна тут.
Варто ще раз нагадати, що створення такої доповіді — велика за обсягом робота, що була б неможлива без співпраці з партнерськими організаціями, зокрема, Центром політичних студій та аналітики «Ейдос», які отримали фінансову допомогу Міжнародного Фонду “Відродження”.
Матеріал підготовлено за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». Матеріал відображає позицію авторів і не обов’язково збігається з позицією Міжнародного фонду «Відродження».
Освітній омбудсмен висловлює сподівання, що інформація, яка наведена в річній доповіді освітнього омбудсмена, висновки та пропозиції сприятимуть системній роботі із захисту прав в освіті, допомагатимуть у плануванні та реалізації довготривалої, послідовної державної політики в освіті, головна мета якої — якісна сучасна й ціннісна освіта в безпечних умовах.
