Доступна освіта? 200 тисяч українців не мають змоги віддати дитину до школи

Стаття 53 Конституції України визнає право на освіту за кожною людиною, незалежно від її статі, раси, національності, соціального і майнового стану, роду та характеру занять, світоглядних переконань, належності до партій, ставлення до релігії, стану здоров’я та інших обставин. Але наразі в Україні це право можуть зреалізувати далеко не всі. Це підтверджують результати громадського моніторингу, який був проведений в шести областях України Полтавській, Черкаській, Волинській, Закарпатській, Дніпропетровській та Одеській. Українські роми, які є однією з найбільш вразливих та дискримінованих категорій населення, щодня зазнають утиску практично у всіх сферах життя. Зокрема й у сфері освітніх послуг.

Але приклади співпраці, про яку говорить Горват є поодинокими, бо за результати дослідження – 31 % ромських дітей не ходять до школи. Основними причинами цього є відсутність документів, необхідних для запису до школи, а також «непідйомна» вартість шкільних підручників і приладдя та неофіційні платежі.

Тільки 5 % опитаних ромів не мають матеріальних труднощів. Інші ж ледве зводять кінці з кінцями, іноді їм не вистачає коштів навіть на харчування.

Щоправда деяким державним органам вдалося встановити контакт з цією вразливою категорією громадян. Так, серед державних органів найбільшу довіру у ромів викликає школа. Також позитивним є ставлення до управління Державної міграційної служби, міськради/сільради та департаменту соціального захисту населення (35 %).

Це означає, що крім сфери освіти, роми в Україні стикаються з низкою інших проблем, експерти, які проводили дослідження зазначають: не зважаючи на існування спеціальної державної стратегії інтеграції ромів в українське суспільство, яка діє з 2013 року, суттєвих змін не відбулось. Від від 250 до 400 тис.  ромів щодня стикаються із складнощами в пошуку роботи (понад 60 % ромів не працюють.), труднощами при оформленні паспорта, реєстрації місця проживання та отриманні інших документів (34 %), труднощами в отриманні соціальної допомоги (33 %).

Найбільш негативно серед державних інституцій роми сприймають міліцію – 65 % ставляться до неї погано або швидше погано, ніж добре.

Експерти стверджують, для того, аби покращити життя понад 400 тисяч українців, потрібно здійснити низку конкретних кроків, серед яких:

–          Передбачити реальне фінансування для виконання стратегії інтеграції ромів в українське суспільство;

–          Залучити ромські організації до участі в розробці рекомендацій для покращення ефективності програм, спрямованих на виконання стратегії;

–          Розробити ефективну державну концепцію етнонаціональної політики, яка має стати пріоритетним завдання держави у сфері міжнаціональних стосунків;

–          Невідкладно провести загальний перепис населення України для розрахунку фінансового забезпечення соціально-економічних потреб ромської спільноти.

Представники ромських організацій наголошують, що залучення самих ромів до вирішення їх проблем на національному рівні є однією з ключових умов  покращення ситуації.