Майже 60 % затримань, які спостерігали дослідники були незаконними. Міжнародний фонд «Відродження» разом з Правовою Ініціативою Відкритого Суспільства (м. Будапешт) та національними фондами Фундацій Відкритого Суспільства в Молдові та Грузії, Університетом Західної Англії проводять дослідження практичного забезпечення процесуальних гарантій осіб, затриманих за підозрою у вчиненні правопорушення.
Міжнародний фонд «Відродження» разом з Правовою Ініціативою Відкритого Суспільства (м. Будапешт) та національними фондами Фундацій Відкритого Суспільства в Молдові та Грузії, Університетом Західної Англії проводять дослідження практичного забезпечення процесуальних гарантій осіб, затриманих за підозрою у вчиненні правопорушення. Це дослідження у 2014-2015 роках реалізується паралельно у трьох країнах: Молдові, Грузії та Україні.
Головне завдання дослідження полягає в тому, щоб проаналізувати як на практиці забезпечуються процесуальні гарантії для підозрюваних осіб.
В фокусі дослідження є наступні права та гарантії:
– право на інформацію (про наявні процесуальні права, про причини затримання, про злочин (правопорушення), у вчиненні якого особа підозрюється, на доступ до матеріалів справи);
– право на правову допомогу (своєчасність реалізації цього права, якості правового захисту, ролі адвоката);
– право не відповідати на запитання;
– право мати доступ до необхідної медичної допомоги;
– право користуватись перекладом документів та усного спілкування;
– особливі гарантії для вразливих груп підозрюваних (неповнолітніх, осіб, хворих на ВІЛ/СНІД, туберкульоз, пацієнтів замісної підтримувальної терапії тощо).
Особливий фокус дослідження полягає в аналізі дотримання вищезазначених гарантій, починаючи з перших хвилин затримання особи та доставляння її до підрозділу міліції – адже саме на цьому етапі існує найбільший ризик порушення прав людини.
Дослідження складається з двох компонентів: аналітичного (аналіз існуючих гарантій на рівні законодавства) та польового (проведення спостереження у підрозділах міліції, спостереження за роботою адвокатів, інтерв’ю з працівниками органів внутрішніх справ, адвокатами та затриманими особами).
Основну увагу у рамках дослідження присвячено здійсненню прямих спостережень за щоденною роботою правоохоронців та адвокатів у кримінальних справах. Для польового етапу дослідження було обрано 6 місць: Київська обл. (м. Київ), Дніпропетровська обл. (м.Новомосковськ), Хмельницька обл. (м. Хмельницький), Закарпатська обл. (м.Берегово), Одеська обл. (м. Одеса та cмт.Комінтерново).
Методологія здійснення польового етапу дослідження: проектом були сформовані команди у складі дослідника та куратора, які пройшли спеціальну підготовку. Дослідники провели чотири тижні у відділках міліції, де щоденно здійснювали спостереження у різні часи доби, після чого провели цільові інтерв’ю з правоохоронцями, адвокатами та затриманими.
Дослідники фіксували свої спостереження у нотатках, куди заносили інформацію про повідомлення та будь-які неформальні розмови між ними та з правоохоронцями і адвокатами. Для того, щоб отримати базову інформацію та провести порівняння між різними юрисдикціями, було розроблено дві форми для спостережень (для спостереження за роботою адвокатів та правоохоронців). До них вносилась інформація про підозрюваного (вік, стать, вразливість тощо), а також інформація про те, що відбувається протягом всього часу затримання. Дослідниками проведено 94 інтерв’ю, з них 32 – із затриманими та по 31 – з адвокатами та правоохоронцями.
Методологія здійснення обробки результатів польового етапу дослідження: інформація, зібрана дослідниками, обробляється та використовується на умовах суворої конфіденційності. Усі дані для дослідження збиралися на засадах анонімності. За публікаціями проекту не можна буде ідентифікувати осіб, які брали участь у дослідженні. Аналогічним чином, не можна буде визначити відділки міліції та адвокатів, з якими проводилося дослідження. Те саме стосується по можливості й інших установ та місць, де проводилося дослідження.
ПОПЕРЕДНІ ВИСНОВКИ ЩОДО ДОТРИМАННЯ ПРОЦЕСУАЛЬНИХ ГАРАНТІЙ ПІДОЗРЮВАНИХ ОСІБ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ ПОЛЬОВОГО ЕТАПУ ДОСЛІДЖЕННЯ
Відповідно до здійснених спостережень загальною по Україні проблемою дотримання прав затриманих стало незаконне затримання (приховування факту затримання та неоформлення статусу затриманого), що фактично робить неможливим дотримання будь-яких процесуальних гарантій для затриманих.
В процесі реалізації ПРАВА НА МОВЧАННЯ зафіксовано наступні тенденції:
¨ має місце нероз’яснення або неналежне роз’яснення права на мовчання затриманим особам як працівниками органів внутрішніх справ, так і адвокатами;
¨ з затриманими до офіційного допиту проводяться бесіди, опитування тощо;
¨ має місце здійснення психологічного впливу на затриманих з метою перешкоджання реалізації ними права на мовчання (працівники ОВС нерідко роз’яснюють затриманим наслідки застосування права на мовчання як такі, які неодмінно негативно позначаться на результатах справи).
Що стосується забезпечення ПРАВА НА ІНФОРМАЦІЮ:
¨ фактичні допити затриманих осіб нерідко проводяться не слідчими, а оперативними співробітниками органів внутрішніх справ, які не здійснюють жодного роз’яснення прав затриманим;
¨ затриманим особам нерідко не роз’яснюються підстави їх затримання;
¨ має місце реальна відсутність роз’яснення прав затриманих осіб чи їх перерахування вголос, затриманим зазвичай дають прочитати «пам’ятку про права» і пропонують запитати про те, що є для затриманого незрозумілим, нерідко затриманого просто просять поставити підпис в потрібному місці;
¨ зустрічаються випадки неінформування близьких осіб затриманого про факти затримання і місце перебування затриманих.
ПРАВО НА ПРАВОВУ ДОПОМОГУ на практиці реалізується наступним чином:
¨ правоохоронці нерідко навмисно неналежним чином роз’яснюють право особи на правову допомогу і випадки, за яких особа може скористатися цим правом за рахунок держави;
¨ зафіксовано випадки неесвоєчасного повідомлення органами внутрішніх справ регіональних центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги про факти затримання осіб (зокрема, мають місце ситуації, коли про затримання повідомлялися безпосередньо конкретні адвокати, що співпрацюють з Центром);
¨ Непоодинокими є випадки неознайомлення адвоката з матеріалами кримінального провадження до першого допиту затриманої особи (найчастіше – через відмову працівників органів внутрішніх справ надати адвокатам матеріали кримінального провадження в порядку ст. 221 КПК України);
¨ відсутність належних умов для проведення конфіденційного побачення адвоката та затриманого;
¨ проведення адвокатом першого побачення з затриманим явно короткою тривалістю.
Що стосується реалізації ПРАВА НА ПЕРЕКЛАД:
¨ має місце нероз’яснення права на переклад, а також того, що переклад для затриманого буде оплачений державою;
¨ в Україні відсутній реєстр професійних перекладачів та нормативно-правовий механізм їх залучення на етапі досудового розслідування;
¨ системною проблемою є відсутність фінансування в органах внутрішніх справ для оплати послуг перекладача, що нерідко призводить до покладення витрат на здійснення перекладу на сторону захисту або конкретного працівника правоохоронного органу, що працює над справою затриманого;
¨ найчастіше переклад здійснюють неналежні суб’єкти (самі правоохоронці, адвокати, інші особи, які володіють мовою кримінального провадження та мовою, яку розуміє затримана особа), що викликає сумніви у достовірності, правильності та якості такого перекладу.
Щодо забезпечення ПРАВА НА МЕДИЧНУ ДОПОМОГУ:
¨ зафіксовано випадки ненадання або неналежного/несвоєчасного надання медичної допомоги особам, які знаходяться в хворобливому стані, стані алкогольного чи наркотичного сп’яніння;
¨ в Україні відсутній ефективний механізм надання медичної допомоги затриманим особам.
Щодо дотримання ОСОБЛИВИХ ГАРАНТІЙ ДЛЯ ВРАЗЛИВИХ ГРУП ПІДОЗРЮВАНИХ:
¨ нерідко першочергові процесуальні дії проводяться з неповнолітніми затриманими без залучення їх батьків (опікунів, піклувальників, законних представників), без участі захисника, педагога, психолога тощо, що призводить до визнання такими затриманими своєї провини і передання всієї необхідної для розслідування з обинувальним ухилом інформації від затриманого правоохоронцям;
¨ має місце несвоєчасне повідомлення (затягування дзвінка) близьким неповнолітньої особи;
¨ фактичні допити, зняття відбитків пальців, впізнання та інші дії нерідко здійснюються з особами, що перебувають в хворобливому стані, затриманими, що перебувають у стані алкогольного/наркотичного сп’яніння.
Узагальнений звіт за результатами дослідження буде представлено орієнтовно в березні 2015 року. До звіту також буде включено окремі порівняльні дані щодо країн – учасниць. Команда дослідників також запропонує конкретні рекомендації щодо змін як законодавства, так і практики задля кращого забезпечення гарантій дотримання прав підозрюваних осіб.
Команда основних дослідників:
Катерина Кармазіна, адвокат, м. Одеса
Тетяна Сівак, адвокат, м. Хмельницький
Володимир Сущенко, Центр дослідження проблем імплементації принципу верховенства права в національну практику України, Національний університет «Києво – Могилянська академія»
Геннадій Токарєв, адвокат, Харківська правозахисна група
Юрій Бєлоусов, Офіс Уповноваженого Верховної Pади України з прав людини
Для контактів:
Василина Яворська, менеджер програмної ініціативи «Права людини і правосуддя» Міжнародного фонду «Відродження»: yavorska@irf.kiev.ua
