У місті Ірпінь (Київська область) відбувся Перший національний конгрес із паліативної допомоги
26-27 вересня в місті Ірпінь (Київська область) відбувався Перший національний конгрес із паліативної допомоги. Захід організували ВГО “Українська ліга сприяння розвитку паліативної та хоспісної допомоги” й Міністерство охорони здоров’я за сприяння Міністерства соціальної політики, Національної академії медичних наук, Національної медичної академії післядипломної освіти імені Платона Шупика, Інституту паліативної та хоспісної медицини, Європейської асоціації паліативної допомоги (EAPC) та програми “Громадське здоров’я” Міжнародного фонду “Відродження”.
У конгресі взяли участь понад 300 фахівців з України, США, Великої Британії, Італії, Франції, Польщі, Росії та Білорусі – медичні та соціальні працівники, науковці та керівники охорони здоров’я, психологи та священнослужителі, представники міжнародних та українських громадських організацій, волонтери та інші.
Показово, що конгрес об’єднав усі релігійні конфесії України. З вітальним словом перед учасниками виступив блаженніший Любомир Гузар, прозвучали вітання від Святійшого Патріарха Київського і всія Руси-України Філарета й Митрополита Української православної церкви Московського патріархату Володимира, а також професора-отця Арнальдо Панґраці, експерта Ватиканського Престолу з питань опіки над невиліковно хворими. Представники церков узяли участь у роботі конгресу.
За словами експертів, упродовж останніх трьох десятиліть в Україні існує несприятлива демографічна ситуація, яка відзначається невпинним старінням населення та зростанням частки осіб, які страждають на важкі хронічні невиліковні хвороби – передусім злоякісні новоутворення. Як засвідчує статистика, сьогодні в Україні чисельність людей віком понад 60 років становить 10 млн., а понад 75 років – близько 3 млн. осіб. Це зумовлює збільшення загальної смертності населення України. Згідно з рекомендаціями Всесвітньої організації охорони здоров’я, близько 5% осіб у віці понад 60 років потребують паліативної допомоги, а у віці понад 75 років питома вага таких людей зростає до 60%.
Тож у зв’язку з загальним старінням населення суттєво змінюються типи захворювань, які зумовлюють смертність пацієнтів і супроводжуються тяжкими фізичними та психоемоційними стражданнями людей в останні місяці життя. Крім того, щороку збільшується кількість хворих на останніх стадіях СНІДу й туберкульозу з множинною й розширеною медикаментозною стійкістю.
За даними Української ліги сприяння розвитку паліативної та хоспісної допомоги, щороку близько 1,5-2 мільйони пацієнтів і членів їхніх родин потребують паліативної допомоги, мета якої – полегшити фізичний біль хворих і надати їм і їхнім родинам психологічну та духовну підтримку. Одначе повністю ці потреби українська медицина забезпечити неспроможна – передусім через брак спеціальних установ і кваліфікованих працівників, недоступність якісних методів знеболення.
За інформацією фахівців, кількість паліативних відділень і хоспісів в Україні не відповідає міжнародним вимогам: в Україні функціонують 7 хоспісів, 54 відділення паліативної допомоги, у яких розгорнуто загалом 1 041 паліативне ліжко – при мінімальній потребі 3,5 тис. Та головною проблемою є недофінансування: не вистачає гігієнічних матеріалів для догляду за важкохворими, обладнання, додаткових ставок медичного персоналу.
На думку експертів, задля покращення ситуації слід координувати й консолідувати зусилля державного та приватного секторів, надавати підтримку організаціям громадянського суспільства. Досвід країн Європи, США, Канади, Ізраїлю, Австралії переконливо свідчить, що саме співпраця держави та громадськості, фінансування як за рахунок бюджетних коштів, так і через залучення благодійних фондів і приватного сектору дозволяє досягти якісних результатів у розвитку та забезпеченні доступності паліативної допомоги.
Результатом роботи Конгресу було ухвалення проекту Національної стратегії створення та розвитку системи паліативної допомоги в Україні, яка передбачає:
– розробку оптимальних моделей і створення системи паліативної допомоги в Україні;
– затвердження стандартів і протоколів лікування паліативних хворих;
– оптимізацію доступності опіоїдних анальгетиків для надання паліативної допомоги вдома та у стаціонарних закладах;
– затвердження проектних, технічних, соціальних, побутових та інших вимог до закладів паліативної допомоги, приміщень, комунікацій, обладнання, яке використовують для надання паліативної допомоги, тощо;
– кадрове забезпечення, навчання та мотивацію фахівців, які надають паліативну допомогу, підготовку соціальних працівників, залучених до обслуговування паліативних хворих удома та у стаціонарних закладах паліативної допомоги.
Контакти:
ВГО “Українська ліга сприяння розвитку паліативної та хоспісної допомоги”
(044) 239 72 43
info@ligalife.com.ua
***
Мета програми “Громадське здоров’я” – сприяти розвитку спроможності громадянського суспільства для формування ефективної системи охорони здоров’я, яка базується на принципах прав людини та доказової медицини.
