29 вересня обговорили якість та вимоги до професійної освіти для державних службовців різних рівнів та посадових осіб місцевого самоврядування.
29 вересня експерти, урядовці та представники вишів, що спеціалізуються на публічній політиці, обговорили якість та вимоги до професійної освіти для державних службовців різних рівнів та посадових осіб місцевого самоврядування. Стартом для дискусії стала презентація дослідження аналітичного центру СEDOS «Окремі аспекти якості освітнього процесу у Національній академії державного управління при Президентові України». Обговорення ініціював центр СEDOS та Інціатива з розвитку аналітичних центрів , яку виконує Міжнародний фонд «Відродження».
«У травні 2016 року набув чинності закон «Про державну службу» і розпочалась реформа державного управління. Наразі низка міністерств запроваджує директорати, що будуть формувати та реалізовувати публічну політику. Виконувати таку функцію зможуть лише професійні державні службовці. Та чи спроможна чинна система освітньої підготовки держслужбовців у НАДУ забезпечити знання та навички, які відповідають вимогам і потребам реформи?», – розпочав дискусію заступник виконавчого директора Міжнародного фонду «Відродження» Тарас Качка.
Дослідження виявило, що формально рівень освіти держслужбовців досить високий: 92% з них мають вищу освіту. При цьому лише 1,5 % є випускниками Національної академії державного управління при Президентові України, на фінансування якої у Держбюджеті-2017 передбачено 298 мільйонів гривень, тобто не менше 80 тисяч гривень на підготовку одного студента. Проте лише половина з випускників НАДУ після закінчення магістерської програми залишаються працювати на держслужбі.
З одного боку, причина в тому, що диплом НАДУ – не гарантує посаду чи просування по службі. Згідно з новим законом «Про державну службу» лише відкритий конкурс дає на це шанс. Тим не менше, 67% опитаних переконані, що випускники НАДУ повинні гарантовано отримати посаду чи підвищення, незважаючи на рівень професійної підготовки.
З іншого боку, відсутність конкурентного освітнього середовища та розподілу державного фінансування, гальмує розвиток якісної освіти для держслужбовців. Дослідження засвідчило, що Національна академія державного управління при Президентові України має монополію на державне фінансування.
Щодо якості освіти в Національній академії державного управління, то респонденти високо оцінюють компетентність викладачів НАДУ, натомість досить низько оцінюють відповідність програм навчання сьогоднішнім потребам. У п’ятірку найслабших навчальних дисциплін увійшли: англійська мова, бюджетування, електронна демократія, багаторівневе врядування та запобігання корупції. А найкращу підготовку студенти отримують за напрямками європейської інтеграції, системи українського законодавства, принципів належного врядування та аналізу політики.
Але президент Національної академії державного управління при Президентові України Василь Куйбіда підкреслив, що презентоване дослідження проводилось протягом лютого-липня цього року і стосувалось аналізу даних за 2013-2016 рік. Проте у 2017 році НАДУ розпочав деякі зміни, тому було би корисно також проаналізувати стан професійної освіти держслужбовців у цьому році.
Щоб якість освіти для держслужбовців стала кращою й відповідала потребам реформи, автори дослідження, зокрема, пропонують:
- створити конкурентне середовище між вищими навчальними закладами, які мають ліцензію на підготовку за спеціальністю «Публічне управління та адміністрування». Для цього уряд має внести зміни до Постанови про формування державного замовлення на підготовку держслужбовців;
- здійснити аналіз обсягу державного замовлення на підготовку магістрів публічного адміністрування, щоб з’ясувати чи справі держава потребує такої кількості фахівців з профільною освітою рівня магістра;
- розробити перелік та систему моніторингу індикаторів якості програм підготовки з публічного управління та адміністрування. Це – завдання для Національного агентства України з питань державної служби, Міністретсва освіти України та Національного агентства з забезпечення якості вищої освіти;
- забезпечити систему конкурентного відбору та професійного росту викладачів НАДУ;
- зберігати практику відкритого конкурсу для працевлаштування на державну службу та до органів місцевого самоврядування без спеціальних преференцій для випускників НАДУ.
Окрім цього, є необхідність переглянути модель навчання та систему мотивації випускників спеціалізованих вишів з публічного адміністрування. За словами голови Національного агентства України з питань державної служби Костянтина Ващенка у Казахстані, наприклад, після навчання студент зобов’язаний мінімум 5 років працювати на державній службі, а в Сербії – три роки. Також він наголосив, що самостійно НАДУ не зможе забезпечити швидке та якісне навчання професіоналів, здатних конкурувати за робоче місце в новостворених директоратах. Тому важливо сформувати так званий консорціум вишів, де найкращі викладачі будуть навчати майбутніх реформаторів.
Дослідження та експертне обговорення проводилось у межах «Ініціативи з розвитку аналітичних центрів України», яку виконує Міжнародний фонд «Відродження» у партнерстві з «Фондом розвитку аналітичних центрів» (TTF) та за фінансової підтримки посольства Швеції в Україні.
