29 листопада в рамках Всеукраїнського форуму організаційного розвитку громадського суспільства пройшла дискусія “Коли і як держава буде фінансувати незалежну аналітику?”. Учасники обговорили питання готовності держави до фінансування незалежних наукових досліджень та аналітики, а також готовність самих аналітичних центрів боротися за державні замовлення.
29 листопада в рамках Всеукраїнського форуму організаційного розвитку громадського суспільства пройшла дискусія “Коли і як держава буде фінансувати незалежну аналітику?”. Учасники обговорили питання готовності держави до фінансування незалежних наукових досліджень та аналітики, а також готовність самих аналітичних центрів боротися за державні замовлення. У дискусії взяли участь заступниця директора Міжнародного фонду “Відродження” Інна Підлуська, керівник Інституту аналітики та адвокації Юрій Ромашко, виконавча директорка Центру “Ейдос” Ольга Будник та директор аналітичного центру CEDOS Єгор Стадний.
Інна Підлуська розповіла про те, як має працювати система фінансування аналітичних центрів. “Якщо аналітичний центр приходить до органу влади і пропонує провести аналітичне дослідженння, а влада каже “Ок, знайдіть на це кошти”, – це неправильна взаємодія. Якщо чиновники самі знаходять ресурси від міжнародних донорів на розробку такої аналітики – це вже краще, але це все ще не той сценарій, за яким має відбуватися цей процес. Ми прагнемо до того, щоб якщо органи влади бачитимуть потребу у розробці аналітики, то вони самі бюджетували кошти на її розробку і зверталися до незалежних аналітичних центрів, які можуть це дослідженння провести” – пояснила Інна Підлуська.
Юрій Ромашко розповів про результати дослідження державного замовлення аналітики щодо державного фінансування досліджень для недержавних аналітичних центрів. За словами Юрія, система може працювати в Україні, проте все ще існує багато обмежень. “Потрібно працювати з регіональними органами влади, пояснювати їм, навіщо це потрібно. Наприклад, ОТГ мають кошти на такі речі, проте не знають, у кого замовити аналітику і навіщо це потрібно”, – пояснив Ромашко.
За словами Ольги Будник, питання проведення досліджень не завжди актуальна для регіонів. Адже для створення якісної аналітики часто потрібно мати аналітиків на місцях. Проте в регіонах може просто не бути справді політично-незалежних аналітичних центрів, які можуть зробити якісне дослідження.
“Потрібно мати якісне портфоліо, реноме. Але потрібно також працювати безпосередньо з органами влади. Потрібно пояснити їм, як аналітичні центри можуть допомогти у впровадженні політики тощо. Тільки маючи довіру до аналітичного центру і його неупередженості органи влади можуть піти на цей крок”, – поділилася власним досвідом Ольга Будник.
Єгор Стадний пояснив необхідність розробки стандартів проведення досліджень, адже якщо органи влади почнуть масово замовляти аналітику, можуть перемагати установи, що не мають відповідного досвіду і готуватимуть низькоякісні матеріали. “Треба напрацьовувати стандарти, обєднуватись і просувати їх. Без попередньої системи забезпечення якості, держава не отримає якісну аналітику, навіть якщо виділить на неї кошти. А це призведе лише до розчарування чиновників”, – сказав Стадний.
