У п’ятій хвилі нашого дослідження ми оновлюємо оцінку кількості українських біженців за кордоном, аналізуємо виїзд молоді віком 18–22 років, а також досліджуємо чинники, що впливають на готовність повернутися до України.
Окремо ми аналізуємо рівень зайнятості та доходів українських біженців, а також їхню готовність до можливого скасування тимчасового захисту у країнах перебування.
У дослідженні ми використовуємо дані репрезентативного соціологічного опитування, проведеного у грудні 2025—січні 2026 року дослідницькою агенцією Info Sapiens на замовлення ЦЕС.
Нижче ви знайдете короткий дайджест з найголовнішою та найцікавішою інформацією з нашого дослідження. Залишились питання? Можливо, відповіді на них ви знайдете у презентації дослідження та у повному звіті — там набагато більше деталей.
Дослідження проведене за підтримки Міжнародного фонду “Відродження”.
У 2026 році за кордоном перебуває 5,6 млн українських біженців
За оцінкою Центру економічної стратегії, станом на січень 2026 року за кордоном залишається 5,6 млн українських біженців.
4 млн з них покинули Україну через західні кордони. Від початку повномасштабної війни і до кінця 2025 року кордон на виїзд з України перетнули 60,4 млн разів, а на в’їзд — 56,3 разів; різниця між цими числами показує кількість людей, які виїхали і не повернулися назад. Це не враховує тих українців, які вимушені були виїжджати до європейських країн через Росію чи Білорусь.
За нашою оцінкою, до країн Європи через територію РФ чи Білорусі виїхало близько 277 тис. українців (0,3 млн).
Ще 1,3 млн українців, за даними ООН, стали біженцями в Росії чи Білорусі.
За 2025 рік з України через західні та південно-західні кордони виїхало на 303 тис. більше громадян України, аніж заїхало. Це на 34% менше, аніж у 2024 році (тоді виїхало на 459 тис. українських громадян більше, ніж повернулось додому).
Молодь виїжджає, старші повертаються в Україну
Більшість українських біженців закордоном — дорослі жінки. Їхня частка серед біженців становить 40%.
Частка дорослих чоловіків серед біженців дещо збільшилась за рік – з 27% до 29%.
31% біженців складають діти до 18 років.
Помітною зміною за рік є скорочення частки біженців старше 45 років. Це збігається із загальною тенденцію на більшу схильність старших українців до повернення та може свідчити про часткове повернення українців цього віку з-за кордону.
Дві третини — 66% — українських біженців це працездатне населення віком 18-65 років. Молодь — люди віком до 35 років — становить понад половину всіх українських біженців (56%).
Більше половини біженців — зі сходу та півдня
Більшість біженців до виїзду за кордон жили в Києві і Київської області (24%), а також у східних та південних областях України (52%).
З міст виїждали частіше, ніж з сіл. Тільки кожен десятий український біженець виїхав з села. 64% біженців проживали у великих містах та обласних центрах: 20% в Києві, 11% в Харкові, 7% в Дніпрі, 6% в Одесі.
Кожен четвертий український біженець живе в Німеччині
Найбільша кількість українських біженців зараз проживають у Німеччині (23%) та Польщі (19,5%).
Німеччину дещо частіше обирає молодь до 35 років. Тут живе 28% біженців до 35 років та 20% біженців, яким 35 років чи більше.
Польща привабливіша для біженців віком 35-49 років: тут живе 24% цієї вікової групи. Для порівняння, лише 15% біженців до 35 років та 18% біженців старших 49 років живуть в цій країні.
Українські біженці не є однорідною групою
Українці, що виїхали за кордон у зв’язку з повномасштабним вторгненням не складають однорідної групи. Вони мають різні мотивації, різні життєві та соціально-економічні обставини, різні плани щодо повернення тощо.
Докладний опис результатів кластерного аналізу, який ми провели, є у повній версії дослідження. Найбільше нас турбує питання: «Чи повернуться біженці додому?»
Кластерний аналіз дозволив виділити 2 групи біженців, більш схильних до повернення — ми назвали ці кластери “Класичні воєнні біженці” і “З сильним зв’язком”. Ще 2 групи більш схильні лишитися за кордоном — кластери “Нова життєва траєкторія” та “Економічно вразливі”.
Найбільш схильними до повернення є “класичні воєнні біженці”. Ця група частіше виїжджала через бойові дії в своєму населеному пункті (26%) або поряд з ним (27%), та рідше через економічні причини, втрату роботи, страх мобілізації чи зневіру в Україні.
“Класичні воєнні біженці” мають найвищий позитивний баланс намірів повернутися в Україну — 63% цієї групи кажуть, що точно або скоріше планують повернутися. Середній показник для усіх біженців є 43%.
Наміри повернення біженців стабілізувалися у 2025 році
Близько 43% біженців мають наміри повертатися в Україну, і 36% не планують/скоріше не планують.
У цій хвилі дослідження частка біженців, що мають намір повернутися, не змінилася порівняно з попередньою. До цього ми спостерігали чіткий тренд на падіння частки біженців, що планують повертатись.
Серед охочих повернутися до України майже 80% готові повертатися лише після остаточного завершення війни з підписанням документа, який дозволить відновити польоти цивільної авіації над Україною.
Додому повернеться 1,3–2,2 млн біженців
За нашими розрахунками, після закінчення війни до України за середнього сценарію повернуться 1,6 млн біженців. За кордоном (без урахування РФ та Білорусі) за середнього сценарію залишаться 2,7 млн.
За песимістичного сценарію додому повернуться лише 1,3 млн українців, а за кордоном залишаться 3,0 млн. Оптимістичний сценарій передбачає повернення 2,2 млн українців; за кордоном залишаться лише 2,1 млн біженців.
Ми базуємо наші сценарії на припущеннях щодо того, наскільки щирими є висловлені респондентами наміри повернутися. Наприклад, за оптимістичного сценарію ті, хто «точно планують» повернутися, зроблять це з імовірністю 100%. За середнього (базового) сценарію імовірність знижується до 80%, за песимістичного — до 60%.
У 2027 році більшість біженців намагатиметься закріпитися за кордоном
Тимчасовий захист для українців у ЄС діє до 4 березня 2027 року.
Після цієї дати, автоматичне право українців перебувати в країнах ЄС завершиться. Євросоюз планує керований перехід або до альтернативних статусів, що дозволятимуть перебувати в країні (на основі освіти, роботи, тощо), або до добровільного повернення в Україну.
У відповідь на запитання про готовність до скасування статусу тимчасового захисту 21% українських біженців повідомили, що вже мають інші документи, які дозволяють перебувати в країні. Ще 26% планують найближчим часом отримати такі альтернативні тимчасовому захисту документи.
У разі скасування тимчасового захисту 27% біженців планують шукати можливості отримати дозвіл на проживання в іншій країні (не Україні). Лише 23% планують повернутися в Україну. Ще 11% повернулися б до України тимчасово, але знову шукали б способів виїхати за кордон. 11% залишилися б у країні проживання без відповідного дозволу.
Регресійний аналіз факторів, пов’язаних із бажанням повернутися
Тут ми аналізуємо, які фактори пов’язані із бажанням українців повернутися в Україну на основі опитування.
Результати цього аналізу не можна інтерпретувати як причинно-наслідкові зв’язки. Так, скажімо, якщо результати регресії свідчать, що біженці в Польщі на 65% більш схильні повертатись, ніж біженці в Німеччині, це не обов’язково значить, що переїхавши з Німеччини в Польщу людина хотітиме більше повернутися в Україну – можуть бути інші не враховані фактори, що впливають і на місце перебування, і на бажання повернутися (omitted variable bias); або ж плани щодо повернення можуть диктувати країну перебування (reverse causality).
Попри це, результати регресії дають нам краще розуміння про те, які з біженців більш або менш схильні повернутися та які чинники з цим ймовірно пов’язані.
Як і в попередніх хвилях опитування, ми використовуємо впорядковану логіт-модель (ordered logit regression). Залежною змінною у регресії є заявлені плани повернутися. Незалежними змінними є гендер, вік, наявність дітей, освіта, регіон походження, країна перебування, працевлаштування, дохід тощо. Результати такого аналізу нам дозволяють краще зрозуміти, які фактори пов’язані з вищими чи нижчими бажаннями повернутись до України.
Джерело: Центр економічної стратегії
