У Дергачівській громаді на Харківщині розпочали системний перехід від захоронення відходів до сучасної моделі управління ресурсами. Громадська організація «Нуль відходів Харків» спільно з Дергачівською міською радою та КП «Дергачіекоресурс» реалізує проєкт «Дергачі на шляху до екологічної трансформації» у межах проєкту «Імпульс», яку впроваджує Міжнародний фонд «Відродження» разом із Фондом Східна Європа за підтримки Норвегії (Norad) та Швеції (Sida).
Ініціатива передбачає не лише роздільний збір, а комплексні рішення — із пріоритетом запобігання утворенню відходів, повторного використання та компостування біовідходів. Публікуємо частину тексту грантерів «Імпульсу», повний текст читайте на сайті Громадської організації «Нуль відходів Харків».
Світова система управління відходами перебуває в процесі масштабної структурної трансформації. За оцінками Світового банку, людство вже сьогодні генерує понад 2 млрд тонн муніципальних відходів щороку, і без системних змін ця цифра може зрости майже на 70% до 2050 року.
Хоча сучасні технології дозволяють переробляти, компостувати та використовувати відходи для відновлення ресурсів, станом на 2022 рік лише близько 14–16% глобальних муніципальних відходів перероблялися, а загальна частка відходів, що повертаються в обіг через переробку чи компостування, становила приблизно 19–20%. Це свідчить про те, що понад 80% відходів ще потрапляють на полігони, відкриті звалища або на спалення, і потребують системного підходу для скорочення негативного впливу на довкілля та клімат.
Саме тому у світі відбувається перехід до ієрархії управління відходами: запобігання їх утворенню, повторне використання, переробка, відновлення ресурсів і лише в останню чергу — захоронення. Таке рішення підтримують у Європейському Союзі, США, Канаді. Цей підхід поєднує економічну ефективність, екологічну безпеку та зменшення викидів парникових газів.
Центральна роль у цій трансформації належить саме біовідходам. За даними Світового банку, у країнах із середнім рівнем доходу органіка становить 50–57% побутових відходів, у країнах із високим доходом — близько 32%. Тобто понад половину всіх відходів потенційно можна не захоронювати і повернути в ґрунт. Компостування дозволяє скоротити обсяг захоронення на 30–40%, зменшити викиди метану та продовжити термін експлуатації полігонів.
Кроки до компостування: досвід Дергачів
Україна довгий час залишалася в полігонній моделі: понад 90% побутових відходів захоронюється, а рівень підготовки до повторного використання та переробки становить близько 8 %. Це в кілька разів нижче за середній показник ЄС. Ситуація почала змінюватися після набуття чинності 9 липня 2023 року Законом України «Про управління відходами» № 2320-IX. Закон запровадив ієрархію управління відходами, обов’язок роздільного збирання, принцип розширеної відповідальності виробника та зобов’язав громади розробляти місцеві плани управління відходами.
Подальший крок — затвердження Національного плану управління відходами до 2033 року (розпорядження КМУ від 27.12.2024 № 1353-р). Документ передбачає підвищення рівня підготовки до повторного використання та рециклінгу до 20% до 2030 року, щорічне розширення охоплення населення роздільним збиранням на 10%, обов’язкове компостування зелених відходів у містах понад 100 тисяч населення та модернізацію інфраструктури.
Фактично держава закріпила перехід від полігонної моделі до системного управління ресурсами.
На цьому фоні особливо показовими є дані Дергачівської громади. За результатами морфологічного аналізу, 31,7% побутових відходів — це органіка. Тобто з кожних 100 кг відходів майже 32 кг можна не відвозити на полігон, а компостувати. Якщо громада утворює близько 5 000 тонн відходів на рік, то приблизно 1 600 тонн — це потенційний компост, а не навантаження на полігон.
Додатково значну частку становлять матеріали, що можуть бути відсортовані: пластик — 10,9 %, скло — 10,1 %, текстиль — 7,2 %, папір і картон — 4,6 %, метал — 2,6 %. Сукупно це ще понад чверть потоку, який може бути вилучений із захоронення. Іншими словами, мінімум 67% всіх відходів громади можна і треба не захоронювати.
31,7 % органіки означає, що Дергачі мають реальний потенціал зменшити обсяг захоронення щонайменше на третину лише завдяки системному компостуванню. Це скорочення витрат на транспортування, зменшення викидів метану, продовження терміну служби полігону та формування місцевого ресурсу — компосту для озеленення та господарських потреб.
Світ уже зробив вибір на користь компостування. Європа закріпила це нормативно, США та Канада впроваджують це економічно, Індія демонструє силу локальних спільнот. Україна формує законодавчу основу. А Дергачі мають конкретні цифри, які доводять: трансформація тут не гасло, а обґрунтована стратегія.
Саме в цьому контексті громадська організація «Нуль відходів Харків» разом із Дергачівською міською радою та КП «Дергачіекоресурс» реалізує проєкт «Дергачі на шляху до екологічної трансформації». Його суть — не просто встановлення контейнерів для роздільного збору, а поступовий перехід від захоронення відходів до системного управління ресурсами: із фокусом на запобіганні утворенню сміття, повторному використанні та компостуванні біовідходів.
Перехід від полігонів до компостування — це не експеримент і не забаганка. Це вимога законодавства, частина Національного плану, глобальний кліматичний тренд і економічно раціональне рішення. І найважливіше — Дергачі вже рухаються в цьому напрямку. Це означає, що громада не наздоганяє зміни, а стає їх частиною.
Матеріал підготовлений в межах проєкту «Імпульс», що реалізовується Міжнародним фондом «Відродження» та Фондом Східна Європа за фінансування Норвегії (Norad) та Швеції (Sida). Зміст матеріалу не обовʼязково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження», Фонду Східна Європа, Уряду Норвегії та Уряду Швеції.
