Уже понад десять років Україна живе в умовах війни. Поряд із зовнішніми викликами – російською агресією та необхідністю збереження міжнародної підтримки – існують і внутрішні: людські втрати, руйнування, демографічні зміни, ризики суспільних поділів.
Один із ключових внутрішніх викликів – збереження єдності та згуртованості суспільства. На це спрямований конкурс “Культура. Єдність. Стійкість 2.0”, оголошений програмою “Соціальний капітал” Міжнародного фонду “Відродження”.
Його мета – трансформувати досвід взаємодії між громадянським суспільством, владою, митцями й освітянами у сталі форми співпраці, що підвищують стійкість громад через культуру, освіту та мистецтво. Освіта й культура розглядаються як ключові чинники стійкості та потенціалу повоєнного відновлення.
Ідея конкурсу виникла ще у 2023 році під час моніторингових візитів на південь і схід України – зокрема до громад Харківської та Херсонської областей. Через безпекову ситуацію там не могли повноцінно працювати бібліотеки, театри, кінотеатри, книгарні. Водночас був очевидний запит на простори, де люди могли б гуртуватися, обмінюватися досвідом, осмислювати пережите та реалізовувати спільні ініціативи. Саме тоді ми почали підтримувати локальні хаби, а згодом ця логіка трансформувалася в повноцінну конкурсну програму.
Проєктні пропозиції на конкурс приймаються до 4 березня 2026 року. З умовами конкурсу можна ознайомитись за посиланням.
Ми зібрали головні питання учасників та учасниць онлайн презентації конкурсу і ділимось відповідями Григорія Барана та Радослави Кабачій з програми «Соціальний капітал», а також їхніми порадами тим, хто подаватиметься на конкурс. Запис презентації можна переглянути на Youtube каналі Фонду.
Про що цей конкурс?
Про перехід від реагування на кризу до формування майбутнього. Йдеться не лише про проведення подій, а й про зміну культури взаємодії в громадах – формування довіри, сталих партнерств і відчуття суб’єктності. Громади мають відчувати, що здатні впливати на власний розвиток і визначати своє майбутнє.
Які пріоритети конкурсу?
Конкурс має пʼять пріоритетів.
- Переосмислення та опрацювання досвіду війни: через війну в суспільстві з’являються нові поділи – між тими, хто виїхав і хто залишився, хто воює, хто волонтерить, хто має різні форми травматичного досвіду. Завдання цього пріоритету – не допустити перетворення цих відмінностей на глибокі суспільні розриви. Підтримуватимуться проєкти, що працюють із пам’яттю, травмою, ідентичністю та формуванням спільного бачення майбутнього. Це можуть бути мистецькі, освітні або дослідницькі формати, які залучають різні групи до співтворення та діалогу й посилюють спроможність громад до відновлення.
- Формування мереж і партнерств: перевага надаватиметься проєктам, які об’єднують різні сектори (громадський, культурний, освітній, дослідницький) і залучають ветеранів, військових, бізнес, волонтерів. Партнерство має бути змістовним, а не формальним. Очікується спільне визначення проблеми, розподіл відповідальності та активна участь партнерів у реалізації проєкту.
- Промоція культури та залучення спільнот: культура дедалі більше сприймається як складова безпеки та стратегічної стійкості країни. Підтримуватимуться ініціативи, що підвищують видимість культурних і освітніх практик, розвивають культуру участі та партисипативні формати. Громада не має бути лише аудиторією чи бенефіціаром – вона має бути співтворцем проєкту.
- Інноваційність або масштабування перевірених моделей: масштабування апробованої моделі з демонстрацією її ефективності через чіткі показники АБО впровадження інноваційної моделі з чітко прописаною логікою змін і реалістичним планом перевірки гіпотези.
Проєкти мають бути вимірюваними – з якісними та кількісними показниками. - Територіальний фокус: конкурс спрямований на громади Чернігівської, Сумської, Харківської, Дніпропетровської, Запорізької, Херсонської, Миколаївської та Одеської областей, а також на ініціативи, що працюють з внутрішньо переміщеними особами з Криму, Донецької та Луганської областей.
Проєкти можуть залучати спільноти з тимчасово окупованих територій, однак реалізація має відбуватися на підконтрольній Україні території.
Чи можуть подаватися організації з інших областей?
Так, якщо діяльність спрямована на спільноти Чернігівської, Сумської, Харківської, Дніпропетровської, Запорізької, Херсонської, Миколаївської, Одеської областей, або на внутрішньо переміщених осіб з Криму, Донецької та Луганської областей.
Якщо організація з іншого регіону подає заявку, вона має чітко обґрунтувати:
- реальну потребу;
наявність запиту від спільноти; - сталі зв’язки та залученість цільової групи.
Формальна згадка про наявність ВПО без реальної взаємодії не є достатньою підставою для підтримки.
Де має відбуватися реалізація проєкту?
Проєкт може реалізовуватися не лише безпосередньо в прифронтових громадах, а й в інших регіонах України – за умови залучення та суб’єктності спільнот із визначених географічних пріоритетів.
Це особливо актуально для громад, де через безпекову ситуацію неможливо проводити заходи на місці.
Чи може подаватися організація, яка зареєстрована на непідконтрольній території, але евакуювалася?
Ні. Подаватися можуть лише організації, які вже перереєстровані на підконтрольній Україні території. Організації, що залишаються юридично зареєстрованими на непідконтрольній території, брати участь у конкурсі не можуть.
Хто може брати участь у конкурсі?
Заявниками можуть бути громадські організації, спілки, асоціації, благодійні фонди та інші неприбуткові об’єднання, зареєстровані на підконтрольній Україні території відповідно до чинного законодавства. Державні та комунальні установи не можуть подати проєкт від себе, але можуть бути партнерами проєкту – з чітко визначеною роллю, відповідальністю та участю в реалізації. Партнерство має бути змістовним, а не формальним.
Чи передбачає конкурс гуманітарну підтримку?
Ні, Конкурс спрямований на розвиток освіти й культури, але без компоненту прямої гуманітарної допомоги чи фізичної відбудови.
Які критерії відбору проєктів?
Якою б не була тема проєкту, важливо показати, як діяльність триватиме після завершення гранту та впливатиме на систему в цілому.
Практика попереднього року засвідчила, що найбільш ефективними є проєкти, де є реальна взаємодія між різними середовищами – освітнім, культурним, громадським, бізнесовим. Саме тому цей конкурс спрямований не на підтримку окремих подій чи продуктів, а на створення екосистем співпраці, де з горизонтальної взаємодії виростають сталі моделі партнерства.
Чи є обов’язковим співфінансування?
Співфінансування не є обов’язковою вимогою, але воно посилює заявку.
Наприклад, якщо місцева влада або бізнес фінансують ремонт простору, то в межах проєкту може бути частково профінансована закупівля літератури – за умови, що це безпосередньо пов’язано з досягненням цілей конкурсу.
Чи може брати участь новостворена організація?
Фонд щороку підтримує нові команди, але зазвичай це організації, які вже мають досвід діяльності – навіть якщо раніше працювали без донорської підтримки або на волонтерських засадах. Якщо організація ніколи не працювала в цій сфері й не має релевантного досвіду, шанси на підтримку суттєво зменшуються.
Що має продемонструвати заявник, щоб фонд розглядав довгострокову співпрацю?
Передусім – якісно підготовлену проєктну пропозицію з чіткою логікою:
- визначена проблема або потреба;
- зрозуміла мета;
- діяльність, що прямо веде до цієї мети;
- очікувані результати, які відповідають діяльності;
- адекватно сплановані ресурси (команда, досвід, партнери, бюджет).
Окремо важлива довгострокова перспектива – так звана exit strategy. У заявці має бути описано, як діяльність триватиме після завершення фінансування: через диверсифікацію ресурсів, розвиток партнерств, соціальне підприємництво або інші механізми сталості.
Проєкт не може бути орієнтований на отримання прибутку як основну мету. Водночас у довгостроковій перспективі елементи соціального підприємництва можуть посилити його сталість.
Також важливо продемонструвати потенціал системного впливу – наприклад, на рівні освітньої чи культурної політики або змін у практиках роботи установ.
Чи можна отримати підтримку на проведення фестивалю?
Фонд не підтримує одноразові події як самоціль, проте якщо йдеться про довготривалу ініціативу, фестиваль може бути підтриманий, за умов, що:
- за ним стоїть активна спільнота;
- він є частиною довшого процесу взаємодії;
- має значення для локальної пам’яті та розвитку громади;
- сприяє формуванню мережі, платформи або сталої співпраці.
Йдеться не про подію тривалістю два дні, а про процес, що триває місяцями: спільне планування, підготовка, комунікація, залучення різних груп – читачів, митців, військових, волонтерів, бізнесу.
Наявність простору (наприклад, бібліотеки як «точки зборки») може бути важливим активом, якщо він використовується для формування стійкої спільноти, а не лише для проведення окремого заходу.
Чи можна подаватись на конкурс, якщо організація не мала досвіду грантової підтримки?
Звісно. Опишіть попередній досвід у заявці: які проєкти реалізовувалися, з ким, у якому форматі та з яким результатом. Навіть якщо діяльність здійснювалася без грантового фінансування або організація працювала як неформальне об’єднання до офіційної реєстрації, цей досвід можна і потрібно презентувати.
Важлива не форма фінансування, а реальна спроможність і досвід.
Чи можуть подаватися переможці попереднього року?
Так, обмежень немає. Водночас до таких заявок будуть вищі очікування. Експертна рада звертатиме увагу на результати попереднього проєкту, масштабування або нову додану вартість. Новизна та якісна еволюція проєкту є критично важливими.
Якою може бути тривалість проєкту?
Типова тривалість – до одного року. Але можливі як і коротші проєкти (близько шести місяців), так і довші (до півтора року), якщо логіка реалізації це обґрунтовує.
У заявці має бути зрозумілий графік реалізації з етапами – підготовчим, дослідницьким (за потреби), реалізаційним і презентаційним.
Чи може бути підтримана виставка дитячих малюнків або закордонна поїздка?
Так, можуть. Але проєкт не може складатися лише з однієї події. Виставка або поїздка мають бути частиною ширшої логіки. З якою спільнотою це пов’язано?
Яку проблему це вирішує? Як це сприяє згуртованості? Як вимірюється вплив? Якщо ви можете дати відповіді на ці запитання, подаючи проєкт обовʼязково зазначте це в заявці.
Не знайшли відповідь на своє питання?
Звертайтесь до 27 лютого 2026 року на електронні адреси:
- Людмила Григор’єва, координаторка Програми «Соціальний капітал», hryhorieva@irf.ua
- Радослава Кабачій, менеджерка Програми «Соціальний капітал», kabachiy@irf.ua
Якщо маєте питання з приводу реєстрації у системі е-конкурсів, звертайтесь на it@irf.ua
