Нам треба підвищити ефективність громадської адвокації інтересів України в ЄС – питання на часі. Адже сьогодні є максимальна підтримка України основними інституціями Євросоюзу, але ми не можемо бути впевнені, що така підтримка триватиме довго, з огляду на ті зміни, які можуть відбутися в країнах – членах.
Ми впевнені в правильності нашого вибору – рух в ЄС. Але далеко не всі країни – члени оптимістично оцінюють участь України в Спільній аграрній політиці ЄС. І далеко не всі аграрії України в захваті від екологічних та кліматичних вимог САП, до якої ми неодмінно приєднаємось.
Організації громадянського суспільства здатні донести свою позицію до інституцій ЄС, там навіть часто краще дослухаються до думки ОГС, ніж до офіційних переговорників від уряду, зауважують учасники нашої дискусії.
В українських ОГС є вже сьогодні певні інструменти впливу, про це ми написали в публікації, яка створена на основі досліджень та консультацій і щойно оприлюднена. Чимало корисної інформації зібрано в публікаціях наших колег з Ресурсно-аналітичного центру «Суспільство і довкілля», проєкту «Німецько-український агрополітичний діалог (АПД)». Практична діяльність з адвокатування інтересів України ведеться на рівні Східного партнерства членами Форуму громадянського суспільства Східного партнерства, Української сторони Платформи громадянського суспільства Україна–ЄС, платформи Build Ukraine Back Better.
Ми дякуємо представникам цих організацій і платформ за участь у Дискусійному майданчику і за інформацію, якою вони поділилися.
На що нам варто звернути увагу для кращого просування інтересів України в ЄС?
Кілька порад від наших учасників:
- Приходити з чітким посланням, яке фокусується не тільки на наших інтересах, а й враховує інтереси того, з ким ми спілкуємось. Бути добре підготовленими, вміти переконувати.
- Долучати до адвокаційної діяльності колег із організацій Євросоюзу – наші позиції посилюються, коли їх озвучують активісти європейських організацій та мереж.
- Працювати не тільки з інституціями в Брюсселі, а й з представниками країн – членів ЄС (вони мають вплив в Європарламенті), зокрема з тими, з ким Україні на офіційному рівні складно домовитись.
Мабуть, найскладніше – домовитись між собою, всередині України. Ми всі різні й захищаємо інтереси різних груп населення: інтереси аграрних магнатів, наприклад, багато в чому не збігаються з позицією малих фермерів чи екологічних організацій, а ми ж маємо говорити єдиним голосом за межами України задля просування до Євросоюзу. З іншого боку, екологи завжди нагадують – різноманіття є запорукою стійкості системи. Учасники дискусії погоджуються, що дебати й суперечки є нормальним процесом у суспільстві, їх треба продовжувати і залучати до них якомога більше зацікавлених.
Прикладом успішного процесу дискусій може бути стратегічний діалог щодо майбутнього аграрного та продовольчого сектору Євросоюзу задля формування спільного бачення майбутнього сільськогосподарської та продовольчої системи ЄС. Треба навчитись чути один одного тут, вдома. І не забувати ділитися інформацією та напрацюваннями з колегами й усіма стейкхолдерами, налагодити ефективну комунікацію між організаціями та платформами, які вже залучені до процесу адвокації в ЄС.
Дякуємо всім учасникам дискусії! Особлива подяка – Андрію Кулакову, директору з програмної діяльності ГО «Інтерньюз-Україна», модератору цієї непростої розмови.
Цей захід став останнім в рамках проєкту «AgriFuture UA: Просування сталого сільського господарства та інтеграції до ЄС через ОГС», але наша робота триває.
Матеріали заходу:
- Публікація “Громадська адвокація інтересів України в ЄС: зелений курс аграрної галузі” – в розділі Бібліотека.
- Повний відеозапис (українською)
Матеріал підготовлено в рамках проєкту «AgriFuture UA: Просування сталого сільського господарства та інтеграції до ЄС через ОГС» впроваджується МБО ІЦ «Зелене досьє» за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного Фонду «Відродження» в рамках спільної ініціативи «Вступаємо у ЄС разом».
Матеріали представляють позицію авторів і не обов’язково відображають позицію Європейського Союзу чи Міжнародного фонду «Відродження».
Джерело: Інформаційний центр “Зелене досьє”
