Впровадження Пан-Євро-Середземноморської регіональної конвенції (ПЄМК) є стратегічним інструментом для інтеграції України у глобальні ланцюги доданої вартості, проте наразі її потенціал використовується лише частково. Про це заявила Вероніка Мовчан, директорка з наукової роботи Інституту економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД), під час презентації дослідження «Пан-Євро-Середземноморська Регіональна конвенція: поточний вплив та потенціал».
Про ПЄМК
ПЄМК — це багатостороння угода, створена для гармонізації правил походження у мережі преференційних торговельних угод між країнами Європи, Південної Африки та Близького Сходу. Преференційні правила походження визначають, у якій країні товар вважається виробленим, від чого залежить використання торговельних преференцій.
При цьому кумуляція походження дозволяє враховувати матеріали та операції кількох країн як частину єдиного виробничого процесу для надання товару преференційного статусу.
У ПЄМК передбачено двосторонню, діагональну та повну кумуляцію*. Умова застосування – це чинні зовнішньо-торгівельні угоди між усіма залученими країнами, тотожні правила походження та відповідність правилам про достатню переробку.
Найбільший потенціал використання правил кумуляції – у трикутнику Україна-ЄС-Туреччина
Основна торгівля України проміжними товарами (сировина, деталі) відбувається з Європейським союзом (60% експорту та 47% імпорту проміжних товарів, ринковий збіг товарних структур для експорту та імпорту понад 65%). Тож у відносинах з ЄС Україна має високий потенціал для використання правил кумуляції.
Також високий потенціал Україна має з Туреччиною, з якою наша держава підписала угоду про ЗВТ у 2022 році, але досі не ратифікувала. Частка Туреччини у торгівлі проміжними товарами України становить 7% в експорті та 9% в імпорті, ринковий збіг товарних структур становить за експортом України 66%, за імпортом – 44%.
Натомість потенціал кумуляції з Молдовою та Грузією низький через невеликі обсяги ринків та низький збіг товарних структур для імпорту та експорту в Україну. Ізраїль має помірний потенціал.
Аналіз за допомогою прикладної моделі загальної рівноваги свідчить, що використання діагональної кумуляції у торгівлі між Україною, ЄС та Туреччиною матиме позитивний вплив на реальний ВВП України. Для реалізації цих можливостей необхідно завершити процес ратифікації угоди про вільну торгівлю з Туреччиною.
«Аналіз структури торгівлі з країнами ПЄМК та результати аналізу за допомогою моделі загальної рівноваги для України свідчать, що Україна поки що далеко не повною мірою використала можливості Конвенції. Нашим пріоритетом має стати завершення всіх формальностей з великими торговельними партнерами, такими як Туреччина, та стимулювання бізнесу до побудови багатосторонніх виробничих ланцюгів», — підкреслила Вероніка Мовчан.
Нова редакція Конвенції запроваджує повну кумуляцію, що має надати ще більше переваг виробникам порівняно з поточною діагональною моделлю.
Рекомендації:
- Завершити ратифікацію угоди про вільну торгівлю з Туреччиною, що розблокує можливості використання кумуляції.
- Забезпечити використання ПЄМК у відносинах з Ізраїлем.
- Інформувати бізнес про переваги нової редакції Конвенції, зокрема про перехід до повної кумуляції.
* Двостороння кумуляція дозволяє двом країнам, що мають угоду про вільну торгівлю (наприклад, Україна та ЄС), розглядати матеріали, які походять з однієї з сторін, іншою стороною угоди як «свої», що відкриває можливість використання преференційних ставок ввізного мита у взаємній торгівлі.
Наприклад, Україна може використати товари походженням з ЄС у виробництві й потім, при визначення країни походження товари під час експорту в ЄС, матеріали походженням з ЄС будуть розглядатись як такі, що «походять з України».
Діагональна кумуляція створює ширші можливості для співпраці. Порівняно з двосторонньою кумуляцією, до переліку «свого» у розумінні походження можна додати також вартість матеріалів походженням з третіх країн (наприклад, Туреччини), якщо ці країни мають угоди про вільну торгівлю з рештою партнерів і всі угоди містять тотожні правила походження.
У нашому прикладі, Україна може використати товари походженням з Туреччини у своєму виробництві, й, за умови початку дії угоди про вільну торгівлю між Україною та Туреччиною, й оскільки угоди між Україною та ЄС та між Туреччиною та ЄС вже діють, турецькі складові виробленого в Україні товару будуть розглядатись як «вироблені в Україні» для потреб визначення правил походження при експорті в ЄС. Що покращує шанси на отримання преференційного (переважно нульового) мита в ЄС.
Повна кумуляція схожа на діагональну кумуляцію, але у цьому випадку під час розрахунку походження є можливість включення не лише вартості матеріалів, які мають підтвердження походження у країнах-партнерах, але й вартості робіт, навіть якщо ці роботи проводяться з матеріалами, які не відповідають критеріям походження, а також вартості матеріалів, які не відповідають критеріям походження, але які пройшли достатню переробку у країнах-партнерах.
Якщо розглядати наш попередній приклад, у випадку діагональної кумуляції, Україна може ввезти з Туреччини продукцію з матеріалів, які були вироблені в Китаї та перероблені далі в Туреччині, використати її далі у своєму виробничому процесі й, залежно від рівня переробки, або включати всю вартість продукції, або вартість роботи в Туреччині як «свою» для потреб визначення походження під час експорту в ЄС.
Дослідження було проведене в рамках проєкту «Оцінка економічного впливу адаптації права ЄС на окремі сфери економіки України» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» та Європейського Союзу.
Джерело: ІЕД
