Оприлюднено новий звіт з оцінкою перспективи розвитку сільського господарства на найближче десятиріччя «Сільськогосподарський огляд ОЕСР-ФАО на 2025-2034 роки». Звіт містить комплексну оцінку десятирічних перспектив розвитку сільськогосподарських товарних та рибних ринків на національному, регіональному та глобальному рівнях, відстежує основні тенденції у виробництві, торгівлі та споживанні харчових продуктів та впливу агросектора на довкілля та клімат, а також реакцію світового сільського господарства на сучасні економічні, політичні та екологічні виклики.
Базові прогнози, представлені в звіті, ґрунтуються на наявних історичних даних та отриманих з них припущеннях щодо економічного, політичного, культурного, кліматичного та технологічного розвитку протягом наступного десятиліття. Проте, ймовірний вплив таких подій, як зміни в світовій торговельній політиці та посилення економічної невизначеності, не був врахований.
Звіт зазначає, що до 2034 року загальне споживання сільськогосподарських продуктів харчування зросте на 13% (порівняно з поточним рівнем у постійних цінах).
При цьому майже все зростання відбудеться в країнах з низьким та середнім рівнем доходу, через зростання чисельності і дедалі більший рівень заможності населення в цих регіонах. Половина зростання споживання в країнах із середнім рівнем доходу пояснюється зростанням доходів, а три чверті зростання в країнах з низьким рівнем доходу ґрунтуються на зростанні чисельності населення.
Зростання доходів та урбанізація, особливо в країнах із середнім рівнем доходу, призведуть до змін у моделях харчування на користь більш різноманітних та поживних продуктів, включаючи продукти тваринництва: частка загальної кількості калорій у раціоні, що забезпечується продуктами тваринного походження, зросте на 6%.
Зростання у світовому агровиробництві прогнозується у 14% і буде зумовлено поєднанням поступового впровадження інновацій та інвестицій з інтенсифікацією використання добрив, кормів та інших ресурсів у країнах із середнім рівнем доходу і буде базуватися переважно на підвищенні продуктивності.
Також очікується розширення посівних площ та тваринницьких потужностей, особливо в Африці та Південній Азії, де зберігаються обмеження доступу до сучасних сільськогосподарських технологій. Через розширення посівних площ та тваринництва прямі викиди парникових газів у сільському господарстві, за прогнозами, зростуть на 6%, проте вуглецемісткість сільськогосподарського виробництва знизиться у всіх регіонах через покращення ефективності ресурсокористування та управління ландшафтами.
Приведений у звіти аналіз сценаріїв показує, що до 2034 року потенційно можливо ліквідувати проблему недоїдання і одночасно знизити прямі викиди парникових газів у сільському господарстві на 7% порівняно з поточним рівнем.
Одночасне досягнення цих результатів при 10% збільшення виробництва та 15% підвищення продуктивності сільського господарства залежатиме від широкого впровадженням наявних технологій скорочення викидів парникових газів та поглинання вуглецю, таких як точне землеробство, якісне управління поживними речовинами у ґрунті, підвищення ефективності зрошення та використання води, покращення якості кормів, якісна сівозміна, тощо. При цьому темпи та масштаби впровадження технологій, розвиток інфраструктури та поширення знань теж значно впливатимуть на вуглецемісткість агровиробництва.
Звіт окреслює тенденцію подальшого збільшення торговельних потоків сільськогосподарської продукції через географічну розділеність сільськогосподарського виробництва та споживання: зі зростанням попиту на продукти харчування та корми прогнозується, що 22% усіх калорій перетинатимуть міжнародні кордони протягом наступних десяти років. Тому для продовольчої безпеки та кліматичної стійкості світового агровиробництва вирішальне значення мають багатостороння міжнародна співпраця та система справедливої торгівлі сільськогосподарською продукцією.
Проте, зростання продуктивності сільськогосподарського сектору призведе до зниження цін на сільськогосподарські товари, тож стале підвищення ефективності виробництва та зниження його ресурсоємності, впровадження інноваційних технологій, доступ до ресурсів, знань та ринків, а також ефективні практики управління бізнес-ризиками матимуть вирішальне значення для підтримки доходів фермерських господарств та їх економічної стійкості.
Ольга Ігнатенко, Інформаційний центр «Зелене досьє»
Джерело: ОЕСР веб-сторінка www.oecd.org
***
Матеріал підготовлено в рамках проєкту «AgriFuture UA: Просування сталого сільського господарства та інтеграції до ЄС через ОГС» впроваджується МБО ІЦ «Зелене досьє» за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного Фонду «Відродження» в рамках спільної ініціативи «Вступаємо у ЄС разом».
Матеріали представляють позицію авторів і не обов’язково відображають позицію Європейського Союзу чи Міжнародного фонду «Відродження».
