Цьогорічний звіт Єврокомісії про прогрес України загалом позитивний, проте реформи уповільнилися. Якщо такі темпи зберігатимуться далі, виконати всі умови для членства в ЄС до 2030 року не вдасться.
Таку думку висловили експерти під час публічної дискусії про те, як громадянське суспільство оцінює Звіт про розширення 2025 року.
Звіт Єврокомісії за 2025 рік щодо прогресу реформ на засіданні політичних фракцій у Раді оцінили як позитивний сигнал, зазначив нардеп Павло Бакунець.
“Однак ми розуміємо, як багато ще роботи в парламенті. У 2022, 2023, 2024 році парламент був єдиним – всі відклали політичні амбіції і працювали на Україну, на єдність через війну. Однак цього року цей процес дещо сповільнився, а змін законодавства, необхідних у всіх сферах, – ще маса”, – зауважив він.
Бакунець додав, що 2025 року Рада провалювала голосування за законопроєкти, передбачені програмою Ukraine Facility, через що держава втрачала кошти до держбюджету:
“Це не лише в антикорупційній чи судовій реформі, але й в економіці, митниці. Перед українським парламентом наразі велика законотворча робота, щоб наступний річний звіт був таким самим позитивним. Однак, розуміючи внутрішню ситуацію, я не впевнений, що ми пройдемо його добре”.
Менеджерка програми “Європа і світ” Міжнародного фонду “Відродження” Ольга Квашук зауважила, що попри те, що у звіті ЄС немає дуже критичних зауважень щодо України, не варто “розслаблятися”:
“Бо цифри, можливо, не такі погані, але якщо ми такими темпами будемо і далі рухатися, то, думаю, буде дуже важко вступити до ЄС у 2030 році”.
Вона додала, що ЄС дає Україні шанс в умовах війни й цим не варто зловживати.
“Дійсно, зараз бачимо велику проблему, що законопроєкти на рівні парламенту не так легко йдуть. З іншого боку, не може бути постійний підйом, коли тільки варто сказати, що це євроінтеграційний законопроєкт, і всі за нього голосують. Зараз потрібно робити більше роз’яснювальної роботи – і для населення, і для депутатів”, – сказала Ольга Квашук.
Звіт Єврокомісії в частині правосуддя містить змістовно вже хорошу оцінку, вимоги та рекомендації, звернув увагу виконавчий директор Фундації DEJURE Михайло Жернаков:
“Визначилися нарешті з тим, чи нам потрібні “міжнародники” в комісіях. Єврокомісія дуже чітко вказує, що міжнародних експертів потрібно повернути до Вищої кваліфікаційної комісії суддів, що оновлення Верховного Суду має бути проведене з допомогою незалежних міжнародних експертів. Це абсолютна необхідність”.
Михайло Жернаков звернув увагу, що якщо реформи розтягнуться на довгі роки, то вступ України до ЄС не відбудеться. На його думку, в Україні треба не лише терміново нарощувати темпи змін, але змінювати й підходи:
“Бо це не те що дзвіночки, а вже системна політика. І атаки на детективів у НАБУ, атаки на громадянське суспільство, про що згадано окремо у звіті. На моє переконання, якщо ми зараз принципово не змінимо ці підходи і не почнемо реально боротися з корупцією, будувати правосуддя і не припинимо атаки, то ніякого ЄС ми не побачимо”.
Жернаков розповів про ініціативу громадськості щодо репараційного кредиту, щоб “прив’язати” кошти до ключових реформ у сфері правосуддя і сфері основоположних прав, які охоплені кластером 1 у процесі євроінтеграції.
Координаторка напряму “Європейська інтеграція” Центру політико-правових реформ Вікторія Мельник зазначила, що звіт Єврокомісії відзначає певну динаміку в реформах в Україні. На її думку, частково позитивні зміни відзначено, бо кожен елемент у розділах предметніше досліджували:
“Звісно, десь у нас є більш негативна динаміка, є багато критичних елементів за першим кластером. Реформа публічної адміністрації відзначена у звіті як одна з найуспішніших, але ми десь частково не погоджуємося з цим твердженням”.
Експертка додала, що позитивна динаміка у звіті за 2025 рік відзначена завдяки послугам діджиталізації, а величезна частина, яка стосується формування політики, функціонування координаційних механізмів цієї реформи, залишається слабкою. Вікторія Мельник також звернула увагу, що “вікно можливостей” для здійснення реформ фактично становить два роки, щоб Україна могла стати членом ЄС у 2030-му.
4 листопада Європейська комісія опублікувала звіт про розширення, у якому позитивно оцінила прогрес України за рік з вересня 2024 року. Україна ввійшла до четвірки країн, які найбільше просунулись у реформах минулого року.
Переговори про вступ до Євросоюзу нових держав розбито на 35 розділів. 33 з них об’єднано в шість тематичних кластерів, які відкриваються почергово. Кластер 1 “Основи процесу вступу до ЄС” відкривається першим і закривається останнім. Розділи 34 (“Інституції”) та 35 (“Інші питання”) розглядатимуться окремо.
Нагадаємо, 23 жовтня під час заходу “Шлях до ЄС: погляд громадянського суспільства на прогрес України за переговорними розділами 23 і 24” представили Тіньовий звіт до розділу 23 “Правосуддя та фундаментальні права” та розділу 24 “Юстиція, свобода та безпека” Звіту Європейської комісії щодо прогресу України в межах Пакета розширення Європейського Союзу у 2024 році.
Документ охоплює теми свободи слова, захисту прав дитини, протидії дискримінації, запобігання катуванням і незалежності інституту Омбудсмана, а також містить рекомендації щодо оновлення Національної стратегії з прав людини та вдосконалення державних “дорожніх карт” у цій сфері.
Джерело: ZMINA
