Верховна Рада України у першому читанні ухвалила законопроєкт №10225-д, що став важливим кроком до запуску у країні повноцінного ринку віртуальних активів.
На сьогодні криптовалюта в Україні не є платіжним засобом, але її можна декларувати та обмінювати, сплачуючи відповідні податки. Коли закон набере силу, вирішиться питання оподаткування операцій з віртуальними активами, а бізнес, що працює з віртуальними активами, буде зобов’язаний впроваджувати процедури протидії відмиванню коштів (AML) та «знай свого клієнта» (KYC), включаючи ідентифікацію клієнтів та моніторинг транзакцій.
Крім того, криптобіржі, зареєстровані за кордоном, зможуть працювати в Україні за спрощеною процедурою авторизації. Щодо захисту споживачів від оманливої інформації пропонується доповнити Закон «Про рекламу» нормою про спеціальні вимоги та заборони для реклами віртуальних активів.
Якими є можливі візії розвитку ринку віртуальних активів в Україні та ключові виклики та можливості його запуску? Що уявляє собою ефективний крипторинок очима представників приватного та громадського секторів та практичні рекомендації для законодавців і регуляторів щодо подальших кроків. Ці та інші питання стали темами експертної дискусії “Бути чи не бути – майбутнє ринку віртуальних активів в Україні”.
«Віртуальні активи вже є. Питання з тим, як нам в Україні з ними бути. Під час опрацювання законопроекту ми думали над тим, як вивести цей сектор з тіні, забезпечити прозоре оподаткування для того, щоб допомогти нашому бюджету, захистити права інвесторів і водночас імплементувати всі міжнародні стандарти. Законопроект 10-225Д отримав тисячу правок, і ми зараз працюємо над моделлю регулювання щодо повноважень Національного банку України і інших органів, які борються за те, щоб стати регулятором віртуальних активів в Україні», – відмітила народна депутатка України Ольга Василевська-Смаглюк.
Директор з розвитку Центру демократії та верховенства права (ЦЕДЕМ) Тарас Шевченко нагадав, що вирішення питання про віртуальні активи вказано в звіті про розширення ЄС, однак, це потрібно передусім Україні: «Багато активістів громадських організацій отримали кошти через криптогаманції. Це ставить питання, наскільки це легально і безпечно? Чи не буде пізніше ризиків переслідувань чи кримінальних справ, або чи інших негативних наслідків. Тому для громадського сектору надзвичайно важливими є чіткість, ясність і зрозумілість в цьому питанні».
Вікнами можливостей назвав цифрові активи представник з питань політики DG ENEST Маттео де Сімоне. В той же час він зазначив, що нерегуляторні прогалини на цьому ринку становлятьпевні ризики для національної безпеки: «Неврегульований ринок цифрових активів – це фактично відкриті двері для різних проблематичних ситуацій: уникання податків, уникання сплати податків, відмивання коштів, корупція, якась незаконна діяльність і так далі. Все це може, на превеликий жаль, відбуватися».
«Питання нормального врегулювання віртуальних активів вже настільки замусовано за останні шість років, що позиція бізнесу, якщо я її правильно розумію, звучить так: «Приймай хоч щось. Вже шість років ви нам розповідаєте, що щось трапиться, а воно все одно не працює. До нас все одно приходять СБУ і інші правоохоронні органи, і чомусь вимагають від нас неправомірну матеріальну вигоду за нашу діяльність. Тож можна замість хабарів ми будемо платити державний бюджет?» І це достатньо розумний запит від бізнесу», – підкреслив народний депутат України Ярослав Железняк.
Експертна дискусія “Бути чи не бути – майбутнє ринку віртуальних активів в Україні” проводилась Центром демократії та верховенства права за підтримки European Union in Ukraine та Міжнародним фондом “Відродження” в рамках спільної ініціативи “Вступаємо в ЄС разом” спільно з Центром фінансової цілісності за підтримки Національного фонду на підтримку демократії.
Джерело: УКМЦ
