Людиноцентричність є ключовою умовою успішної відбудови і раннього відновлення після війни. Проте що справді означає поставити людину в центр процесів і результатів відновлення? Чим цей підхід відрізняється від звичної гуманітарної допомоги? І чому важливим є не лише результат, а й шлях до його досягнення, на якому громади стають активними учасниками змін? Ми пропонуємо відповіді на ці запитання та пояснюємо, як саме працює людиноцентричне відновлення в проєкті «Імпульс» і поза ним.
З чого складається людиноцентричне відновлення
Людиноцентричне відновлення означає, що в центрі роботи над відновленням стоїть людина – її гідність, права, потреби й можливості. Для цього необхідно створити умови для участі людей у прийнятті рішень, підтримки їхньої активності та спроможності до адвокації змін. Важливо, що йдеться не про одноразову допомогу, а про формування можливостей. Щоб відповідати цьому принципу, проєкт має шукати системні рішення для цілих громад, залучаючи до цього самих жителів. Саме такі ініціативи підтримує Фонд, адже вони дають громадам і громадянам інструменти для активної участі та формують підґрунтя для сталих змін і розвитку.
Проєкт «Імпульс: розширення можливостей громадянського суспільства для стійкості та відновлення України», який Міжнародний фонд «Відродження» впроваджує разом із Фондом Східна Європа за підтримки Норвегії (Norad) і Швеції (Sida), побудований саме на принципах людиноцентричності. Розуміння цієї концепції стане у пригоді тим, хто лише планує подати заявку на конкурс, і тим, хто вже працює над своїми ідеями. Воно допомагає краще оцінити проєкти крізь призму цінностей та пріоритетів проєкту «Імпульс» і Фонду в цілому та подумати, як саме закласти у свої проєкти сталість і розвиток громади через розвиток людського потенціалу.
Читайте також:
7 помилок у заявках і як їх виправити. Висновки з першої хвилі Конкурсу малих грантів
Визначальними ознаками людиноцентричного відновлення є:
- участь громадян у плануванні та ухваленні рішень;
- пріоритетність людини над інфраструктурою;
- створення сприятливого середовища для життя й розвитку;
- підтримка спроможності людей вирішувати власні проблеми;
- орієнтація на довгостроковий вплив замість точкової підтримки;
- робота через інституції (громади, організації), а не через безпосередню допомогу окремим людям.
Цей підхід важливий не лише результатами, а й самим процесом, у якому громади стають активними учасниками змін. Наприклад, коли екологічне відновлення річки стає спільною справою громади: люди обговорюють проблему і її рішення, беруть участь у прибираннях, вчаться доглядати за водними ресурсами й створюють ініціативи, які забезпечать сталість результату.
У ході цього процесу формується досвід співпраці, зростає довіра, з’являються сталі механізми участі. Після завершення проєкту залишаються нові можливості для розвитку і зростання у громаді: сильніші громадські організації, партнерства, практики планування та моніторингу. Саме участь громадян у прийнятті рішень є ключовим показником людиноцентричності, адже завдяки цьому рішення відповідають реальним потребам і працюють не лише зараз, а й надалі.
Читайте також:
«Візія стійкості 2.0. Людський вимір»: що пропонує нове дослідження Міжнародного фонду «Відродження»
Що є і не є людиноцентричним відновленням
До тем, тісно пов’язаних із людиноцентричним відновленням, Фонд відносить сфери, де людина виступає не лише отримувачем підтримки, а й активним учасником змін і чинником стійкості громади. До них належать:
- Інтеграція внутрішньо переміщених осіб у нові громади та підтримка ВПО загалом
- Реінтеграція ветеранів
- Гендерна рівність
- Інклюзивність
- Права людей з інвалідністю (мобільність, доступність послуг)
- Розвиток потенціалу громадських організацій
- Використання даних і досліджень для планування
- Створення механізмів громадського моніторингу й нагляду (зокрема у сфері антикорупції)
- Залучення громадян до ухвалення рішень
- Освіта як послуга, а не лише інфраструктура
- Питання довкілля й кліматичної стійкості
- Відновлення та планування деокупованих територій
- Міжрегіональна солідарність і обмін досвідом
Є теми, які дотичні до людиноцентричного відновлення, але стосуються його лише частково, допомагаючи розвитку людського капіталу та посилюючи громади. Фонд активно підтримує проєкти, що стосуються цих тематик, проте для проєкту “Імпульс” вони не є пріоритетиними. Це аж ніяк не означає, що роботи з цими темами взагалі не може бути у вашому проєкті. Проте вони не можуть стати основою для вашого проєкту, серцевинною ідеєю, на яку буде спрямований фокус проєкту.
До цього кола відносяться:
- Молодіжна політика
- Ментальне здоров’я
- Культура й культурна спадщина (комеморація, формування української національної чи громадянської ідентичності)
- Розвиток ринку праці й працевлаштування
- Підтримка малого й середнього бізнесу
- Енергетика та теплопостачання як складові життєздатності громади
Є іще одна категорія тем, які одночасно стосуються стійкості громад та допомоги постраждалим від війни, проте які ми не вважаємо частиною людиноцентричного відновлення. У межах «Імпульсу» ви не можете претендувати на фінансування проєктів у таких сферах як:
- Гуманітарна допомога;
- Прозорість та підзвітність органів влади;
- Економічна справедливість та податкова політика;
- Верховенство права та доступ до правосуддя;
- Інформаційна безпека та протидія дезінформації;
- Євроінтеграція на рівні громад;
- Підтримка незалежних медіа;
- Цифрова інфраструктура та зв’язок;
- Індивідуальні мистецькі практики.
Крім цього, Фонд взагалі не працює з проєктами, що спрямовані на забезпечення доступу громад до медичних послуг, допомоги тваринам, фінансування наукових досліджень, будівництва та ремонту критичної інфраструктури, підтримки політичних партій, релігійних організацій, комерційних установ тощо. Проєкти у цих сферах не мають шансів на підтримку.
Чи є ваш проєкт людиноцентричним?
Для Фонду ключовим є саме «як» ви плануєте реалізовувати проєкт. Якщо він орієнтований на участь, інклюзію, гідність, співтворення та прозорість, тоді він відповідає людиноцентричному підходу. Якщо ж цих пріоритетів у вашому проєкті немає, навіть найактуальніша тематика не узгоджується з пріоритетами «Імпульсу».
Багато ініціатив, які підтримує Фонд, можна розглядати як прототипи чи нові моделі, що шукають відповіді на складні питання. Їхня цінність у тому, що знайдені рішення можна масштабувати та застосовувати в різних громадах. Це не готові відповіді, а створення умов для того, щоб самі громади виробляли дієві механізми, які згодом можуть бути розгорнуті, поширені та дофінансовані.
Читайте також:
«Маленький поштовх – велика зміна»: як працює проєкт «Імпульс» і хто за ним стоїть
Якщо ви вже працюєте у цих напрямках, але не впевнені, що компонент людиноцентричності у вашому проєкті достатньо розкритий, радимо відповісти в команді на кілька простих запитань:
- Чи створює ваш проєкт можливості для участі людей у плануванні й ухваленні рішень?
- Чи залучає громадян, організації громадянського суспільства, громади, до вирішення питань, пов’язаних зі стійкістю людського капіталу?
- Чи залишає ваш проєкт після себе не лише безпосередні результати, а й нові інструменти та можливості для розвитку громади?
- Чи ваш проєкт зміцнює спроможність організації та формує партнерства?
Якщо відповіді на них позитивні, тоді, ймовірно, ваш проєкт справді ставить людину в центр відновлення.
«Людиноцентричне відновлення – це коли кожна дія організації та громади вимірюється тим, як вона впливає на конкретну людину, а не лише на статистику, – говорить про зміст відновлення Інна Підлуська, заступниця виконавчого директора Фонду. – Наш вклад часто непомітний з першого погляду: стратегія, закон, реформа. Але у великій картині це пазли, з яких складається майбутнє, – більш відкрите, справедливе та людяне».
Нагадуємо, Конкурс малих грантів у межах проєкту «Імпульс» триває. Прочитати умови конкурсу і подати заявку можна за посиланням.
