На полях Ukrainе Recovery Conference українці презентували рекомендації та успішні практики залучення Рад ВПО, діаспори та біженців до процесів відновлення.
Представники Рад ВПО та українських і світових організацій громадянського суспільства організували окремий захід за участі міжнародних експертів та урядовців після того, як його не вдалося організувати в рамках основної події Ukrainian Recovery Conference.
Підтримка Рад ВПО від міжнародних експертів
Спеціальна доповідачка ООН з прав внутрішньо переміщених осіб Паула Ґавірія Бетанкур оголосила про продовження свого мандату на наступні три роки й пообіцяла надалі сприяти розвитку мережі Рад ВПО та підтримувати вимушених переселенців в Україні та світі.
«Внутрішньо переміщені особи — це не просто отримувачі допомоги, не просто жертви. Це носії прав, громадяни, агенти відновлення, агенти змін, агенти миру», — заявила Бетанкур, долучившись до заходу онлайн.
Елісса Голберг, пані посол Канади в Італії, розповіла про підтримку канадського уряду: з 19 мільярдів доларів, виділених Україні, 12 мільярдів спрямували на підтримку державних послуг — зокрема на виплату пенсій і допомоги для внутрішньо переміщених осіб.
Нідерланди підтримали проєкт діалогу між українцями
На круглому столі зробили важливе оголошення про запуск нового проєкту структурованого діалогу між українцями в Європі та Радами ВПО в Україні. Дорон Верстрелен із Міністерства притулку та міграції Нідерландів розповів, що його країна дуже зацікавлена в результатах проєкту, який реалізують український БФ «ССС» та нідерландська організація OpenEmbassy.
«Це перш за все діалог “людина — людина”», — підкреслив Верстрелен, додавши, що такий формат допоможе краще зрозуміти потреби українців для формування політики обох країн: «Ми створимо програми у сфері освіти та підприємництва в ключових секторах економіки Нідерландів, які є й ключовими секторами української економіки».
Перша зустріч відбулася на початку липня й фокусувалася на спільних потребах українців у Нідерландах та в Україні.
Ради ВПО як механізм участі у місцевому відновленні
Валерія Вершиніна, виконавча директорка БФ «ССС» та співзасновниця Конгресу рад ВПО, зазначила: «Ради ВПО активно долучаються до проєктів відновлення на місцевому рівні — і до консультування щодо відбудови інфраструктури, і до розробки програм для населення. А от залученості до змін на національному рівні бракує. Чимало рішень, програм і стратегій приймаються без урахування думки переселенців. Нам необхідна системна співпраця між урядом, донорами, радами ВПО та іншими представниками постраждалого населення. Ми закликаємо державу взяти на себе лідерську функцію в цьому процесі».
Сьогодні в Україні працює понад 800 рад ВПО у 66% всіх громад, де проживають переселенки й переселенці.
Анна Чернова з благодійного фонду «Посмішка UA» закликала не зводити роль переміщених осіб лише до отримувачів послуг: «Ми бачимо ради ВПО як стратегічного партнера, а не просто як сервісну агенцію, тому що я думаю, це не їхня справжня мета — бути сервісними агентами. Будь ласка, залучайте нас як місцевих діячів, які вже пов’язані з громадами».
Мартіна Ранєлі, керівниця відділу Міжнародного інституту гуманітарного права, наголосила на важливості створення нейтральних і безпечних просторів для діалогу між урядом та переселенцями, адже саме в таких умовах може виникнути взаєморозуміння.
«Ми працюємо над тим, щоб люди з досвідом переміщення стали співтворцями різноманітних проєктів і програм та мали простір для звернення до урядових чиновників з усього світу», — зазначила вона.
Системні проблеми координації
Проблеми повернення пов’язані не лише з безпекою, а й із системними викликами в політиці держави щодо переміщених осіб.
Яна Любімова, співзасновниця Конгресу Рад ВПО, розповіла про підготовку узагальненої адвокаційної позиції щодо політики в царині ВПО за підтримки МБФ «Відродження»: «Ми визначили 11 ключових викликів, одним з яких є відсутність чіткої координації після того, як відповідальність розділено між Міністерством розвитку громад та Міністерством соціальної політики».
«Найважливіше — визнання ВПО як партнерів у процесі відновлення, як згадували мої колеги раніше. — додала вона. — Цей документ, який ми представили сьогодні, — не фінальний результат. Це заклик до дії».
Альона Луньова з Центру прав людини «ZMINA» теж говорила про нестачу координації на рівні міністерств після ліквідації міністерства реінтеграції наприкінці 2024 року.
Вона розповіла про спільну заяву правозахисних організацій: «Ми з колегами зробили заяву про необхідність включення порядку денного тимчасових територій до порядку денного Ukraine Recovery Conference. Бо поки що ці проблеми не в фокусі дискусій про людський капітал».
Потреба нової стратегії для 6 мільйонів українців
Ольга Токарюк, дослідниця з лондонського Chatham House, представила результати дослідження українців за кордоном, яке показало тривожну тенденцію: за даними київського Центру економічної стратегії, частка тих, хто має намір повертатися, знизилася з 70% у 2022 році до 44% у травні 2025 року.
При цьому 55% українців за кордоном походять зі східних та південних регіонів, багато з них мають досвід подвійного переміщення — спочатку у 2014-му, потім у 2022-му.
«Ці люди можуть почуватись найбільш вразливими, але водночас вони часто відчувають найтісніший емоційний зв’язок з Україною», — зазначила дослідниця.
Практичні результати
Учасники заходу домовилися про розробку політичного документу з рекомендаціями для урядів, створення мережі партнерств між радами ВПО та організаціями українців за кордоном, запуск транскордонних платформ для діалогу та підтримки повернення.
Контекст
Круглий стіл відбувся напередодні головної Ukrainе Recovery Conference у Римі, де міжнародні донори обговорюють багатомільярдні інвестиції у відбудову України. Українські активісти підкреслили важливість людського виміру цього процесу поряд з економічними питаннями.
За словами організаторів, це була перша спроба на міжнародному рівні обговорити конкретні механізми залучення української діаспори не як отримувачів допомоги, а як активних партнерів у відбудові країни.
Довідка
Захід організував БФ «Стабілізейшен Суппорт Сервісез» за підтримки міжнародного благодійного фонду «Відродження» та Університету МакГілл (Канада).
Джерело: Вікно відновлення
