У рейтингу країн Східного Партнерства Україна демонструє погіршення за показниками демократії та ринкової економіки
У рейтингу країн Східного Партнерства Україна демонструє погіршення за показниками демократії та ринкової економіки, передусім бізнес-клімату. Про це заявили учасники експертної дискусії “Індекс європейської інтеграції країн Східного Партнерства: як Україні повернути лідерство?”, яка відбулася 21 червня в Києві. Захід провели Європейська програма та програма “Схід-Схід: партнерство без кордонів” Міжнародного фонду “Відродження” спільно з Комітетом Верховної Ради з питань європейської інтеграції та Інститутом Євро-Атлантичного Співробітництва.
Експерти обговорили Індекс європейської інтеграції країн Східного Партнерства, який підготували Міжнародний фонд “Відродження” та Фундації Відкритого Суспільства.
Директор Європейської програми Ірина Солоненко розповіла, що особливий акцент у дослідженні було зроблено на концепції глибокої та сталої демократії, яку Євросоюз запропонував ще минулого року як основний індикатор оцінки прогресу країн. Вона наголосила, що Україна поки що не використовує повною мірою тих можливостей, які в неї є. Хоча в України найвищі показники економічної співпраці з Європейським Союзом, бізнес-клімат в Україні найгірший у регіоні (поряд із Білоруссю). Також рівень наближення до стандартів ЄС, які передбачає майбутня зона вільної торгівлі, в Україні такий самий, що й у Молдові, при цьому Україна відстає від Грузії. Що стосується інституційного забезпечення європейської інтеграції, то, незважаючи на те, що в Україні досить розвинута система адаптації законодавства, вона є формальною, а рівень запровадження стандартів ЄС низьким.
Експерт Інституту економічних досліджень і політичних консультацій Вероніка Мовчан наголосила, що Україна найбільше погіршила свої показники серед країн Східного Партнерства. За її словами, рівень адаптації українського законодавства до європейського досі дуже низький.
Як зауважив науковий директор Інституту Євро-Атлантичного Співробітництва Олександр Сушко, Україна першою у Східному Партнерстві підписала План дій щодо візової лібералізації та виробила модель вимог Євросоюзу до інших країн, але вже не першою вийде на другу фазу запровадження безвізового режиму з ЄС. За його словами, закони, потрібні навіть для першої фази (щодо боротьби з дискримінацією, захисту персональних даних, захисту прав біженців, документів, що посвідчують особу), ухвалюють із великими труднощами. “Не все можна виміряти, але стало очевидно, що Україна починає втрачати темп”, – сказав експерт.
У свою чергу, Леонід Літра, експерт Індексу з Молдови, поінформував, що його країна виконала всі вимоги першої фази візової лібералізації та посіла перше місце за цим показником.
Роман Куйбіда, експерт Центру політико-правових реформ, зупинився на такому показнику Індексу, як реформування судової системи. Він відзначив, що нещодавно ухвалений закон про судоустрій і статус суддів виглядає начебто прогресивно, але насправді є регресом порівняно з європейськими нормами. За його словами, переваги цього документу нівелює практика його застосування або ж інші дотичні закони. Експерт наголосив, що сьогодні судді стали залежними від політичної влади, а критерії незалежності правосуддя зведено нанівець.
Загалом фахівці дійшли висновку, що Україна, що свого часу вважалася флагманською країною Східного Партнерства, нині за багатьма показниками поступається Молдові, Грузії та навіть Вірменії. Такий результат, на їхню думку, свідчить про те, що політична воля керівництва кожної з країн є рушійною силою європейської інтеграції
Результати Індексу-2012 свідчать про те, що Молдова випереджає інші країни Східного Партнерства передусім за рівнем демократії, рівнем контактів між людьми з ЄС й інституційним забезпеченням європейської інтеграції. Також Молдова демонструє високі показники допомоги з боку ЄС. Це може бути свідченням запровадження політики ЄС “більше за більше”: більше підтримки з боку ЄС у відповідь на більш успішні внутрішні реформи.
Індекс-2012 підтвердив іще одну тенденцію: тоді як Україна тримає лідерство у сфері інтенсивності та глибини зв’язків із ЄС, передусім на рівні політичного діалогу, економічної співпраці та співпраці у таких секторах, як свобода, юстиція, правосуддя, транспорт та енергетика, вона перебуває позаду Молдови Грузії та Вірменії з погляду виконання “домашнього завдання” – запровадження стандартів ЄС на різних рівнях.
Результати Індексу ґрунтуються на дослідженні, яке здійснила група з понад 50 експертів з усіх країн Східного Партнерства – України, Молдови, Білорусі, Грузії, Вірменії й Азербайджану.
У межах Індексу розглядають три основні складові європейської інтеграції:
– глибина й інтенсивність зв’язків із ЄС на різних рівнях (від політичного діалогу й торгівлі до секторальної інтеграції та контактів між людьми);
– внутрішні перетворення у країнах Східного Партнерства, які наближують ці країни до стандартів і практик ЄС;
– інституційне забезпечення європейської інтеграції.
Кожна зі складових містить низку секцій, які, у свою чергу, скомпоновано з майже 700 питань та індикаторів.
Індекс-2012 порівняно з Індексом-2011 ґрунтується на доповненій і поглибленій системі показників. 2012 року дослідження охопило такі додаткові сфери, як політика недискримінації, демократичний контроль сектору безпеки, запровадження стандартів, які передбачає зона вільної торгівлі. Розділ, що оцінює управління європейською інтеграцією (інституційне забезпечення, система адаптації законодавства, підготовка фахівців у сфері європейської інтеграції), значно розширено.
Індекс європейської інтеграції країн Східного Партнерства виходить щорічно.
Європейська програма
Ірина Солоненко
solonenko@irf.ua
“Схід-Схід: партнерство без кордонів”
Ольга Квашук
kvashuk@irf.ua
(044) 461 95 00
***
Мета Європейської програми – сприяти європейській інтеграції України через поєднання зовнішнього тиску Європейського Союзу з внутрішнім тиском українського громадянського суспільства для утвердження цінностей відкритого суспільства в Україні.
Мета програми “Схід-Схід: партнерство без кордонів” – розвивати довготривале стратегічне партнерство між представниками міжнародної громадськості для вирішення соціальних і соціально-економічних проблем, які виникли в перехідний період після розпаду Радянського Союзу та соціалістичної системи.
