9 серпня у світі відзначали День книголюбів. Ми у «Відродженні» любимо книжки, читаємо книжки і навіть маємо внутрішній книжковий клуб, а тому сміливо зараховуємо себе до тих самих книголюбів.
І вже понад три десятиліття підтримуємо розвиток книговидання та української книжкової спільноти. Ще тоді, коли книжковий ринок був переважно російськомовним, ми підтримали переклад і видання понад 600 книг українською мовою – від класики світової гуманітаристики до академічної літератури. За нашої підтримки поставали видавництва «Основи» та «Дух і літера», зароджувалися Lviv BookForum і міжнародний фестиваль «Книжковий Арсенал», працювала ініціатива «Лабораторія наукового перекладу».
Сьогодні, у часи надважких випробувань і російської агресії, яка знищує друкарні, бібліотеки і книжкові склади, ми продовжуємо бути поруч із видавцями і допомагати там, де можемо.
Як ми допомагаємо сьогодні і з чого все починалось
Програма книговидання 90-х
Ще з 1993 року, задовго до того, як це стало мейнстримом, Фонд започаткував системну підтримку книговидання та перекладацтва в Україні. Усе почалося з програми «Трансформація гуманітарної освіти в Україні», у межах якої підручники, посібники та словники надсилали до шкіл, вишів і бібліотек. Згодом її змінила «Видавнича програма», спрямована на підтримку монографій українських науковців та перекладів світової класики й сучасних праць.
Розвиток ініціативи був послідовним: у 2002 році в межах «Видавничої програми» постала «Лабораторія наукового перекладу», яка сформувала нове покоління перекладачів і допомогла унормувати українську термінологію, а з 2003 по 2011 рік діяла програма «Соціальний капітал та академічні публікації». Завдяки їй українці вперше прочитали рідною мовою фундаментальні праці з громадянського суспільства, прав людини, євроінтеграції та медіа, а також важливі українські видання, зокрема найповніше зібрання творів Василя Стуса.
За результатами роботи цієї програми Фонд інвестував 4,5 мільйони доларів, залучив майже 500 перекладачів і понад 100 видавництв, що дозволило видати близько 600 перекладів світової гуманітаристики.
Так поставав не лише книжковий ринок, а й цілісний простір української ідентичності. Як зазначав Євген Бистрицький, виконавчий директор Міжнародного фонду «Відродження» у 1998 – 2017 роках: «Ми не просто перекладали – ми створювали мову гуманітарного мислення українською. Ці книжки формували уявлення про себе – як громадян, як особистостей, як українців».
Lviv BookForum
Розвиваючи книжкову інфраструктуру, Фонд підтримував не лише видання, а й майданчики для зустрічі читачів із книгою. Так, у 1994 році за нашої підтримки у Львові відбувся перший Форум видавців – подія, що згодом стала одним із найважливіших книжкових ярмарків країни.
Ми залишаємося партнерами Lviv BookForum і сьогодні, щороку долучаючись до організації важливих дискусій та культурних подій фестивалю.
Книжковий Арсенал
Ще однією знаковою платформою, до творення якої ми долучилися, став Книжковий Арсенал. Міжнародний фонд «Відродження» є його давнім і системним партнером, і ми пишаємося тим, що підтримуємо цей важливий культурний осередок буквально від самого його старту.
«Наш Фонд був у витоків Книжкового Арсеналу, і це, певно, єдиний проєкт, який ми підтримуємо так довго. Це ознака особливої якості, яка змушує нас щороку бути з вами тут. Книжковий Арсенал – це не просто про книжку, це про сенси, які тут виростають, множаться і концентруються. Він і про стійкість нашого суспільства, нашої свободи. І я тішуся тим, що щороку фестиваль наповнюється новими гранями, яскравими думками і людьми», – наголосив наш виконавчий директор Олександр Сушко на відкритті фестивалю у 2026 році.
Схід читає
У 2019 році спільно з Благодійним фондом Сергія Жадана та Українським інститутом книги ми започатковували серію зустрічей з відомими українськими письменниками у бібліотеках Донбасу. Проєкт називався «Схід читає» і був покликаний привернути читацьку увагу до бібліотек Донецької і Луганської області, як центрів громадського і культурного життя. Бо ж коли мова йде про Схід України, то «книжкові» події є рідкістю, хоч і попит на них є високим.
Команда проєкту відвідала близько 30 бібліотек у 15 населених пунктах Донецької і Луганської областей. Під час зустрічей з письменниками (Сергієм Жаданом, Іваном Андрусяком, Андрієм Курковти, Євгеном Положієм та Татяною Стус) бібліотекам також дарували книги. Сумарно близько 1000 нових книжок опинились на полицях Донеччини і Луганщини.
Премія «Читомо»
У 2023 році культурно-видавничий проєкт «Читомо» започаткував спеціальну премію, аби відзначити тих, хто розвиває та підтримує літературу та книговидання в Україні.
«Наша команда завжди намагалася надати видимості знаковим постатям і проєктам, що своєю діяльністю задавали вектор подальшого розвитку всієї сфери. Ці дієвці надихали нас, гуртували та налаштовували на системну, тривалу і ефективну роботу», – розповідають організатори.
З 2024 року ми стали генеральним партнером ініціативи, забезпечуючи грошовий фонд для переможців.
Нагороди вручають у трьох основних категоріях, а також у спеціальній номінації від Франкфуртського книжкового ярмарку. За роки нашого партнерства (2024-2025) лавреатами премії стали: засновник видавництва «Лабораторія» Антон Мартинов та книгарня «Сенс», Український ПЕН та директорка «Книжкового Арсеналу» Юлія Козловець, простір дитячої книги BaraBooka та проєкт «Книга на фронт» від «Культурного десанту».
Спеціальну відзнаку від Франкфуртського книжкового ярмарку, себто можливість представити власні стенди у Німеччині, вибороли видавництва Creative Women Publishing та «Основи».
Українська програма на Франкфуртському книжковому ярмарку
О, так, Франкфуртський книжковий ярмарок – найбільша B2B-платформа світу для видавців, літературних агентів та перекладачів. Україна має давню історію участі у події, однак із 2018 року, завдяки роботі Українського інституту книги, наша країна представляє консолідовану та креативну національну програму.
У 2024 році за підтримки Фонду на ярмарку було реалізовано фокусну тему «Reclaiming the voice / Повернення голосу». Вона стала платформою для посилення звучання української культури й історії у світовому контексті, а національний стенд, оформлений за мотивами робіт Павла Макова, об’єднав 31 видавництво та понад 300 видань.
У 2025 році ми знову виступили партнером участі України під фокусною темою «Filling in / Доповнення». Метою програми стало заповнення прогалин на європейській культурній мапі – від презентацій перекладів української класики до відкриття нових вимірів нашої спадщини. Національний стенд об’єднав 38 видавництв, понад 300 книжок для продажу прав, а також окрему представницьку локацію Creative Women Publishing як переможця Премії «Читомо».
Ініціативи, що виникли як відповідь на повномасштабне вторннення
Літературно-волонтерські поїздки Українського ПЕН
З червня 2022 року Український ПЕН організовує літературно-волонтерські поїздки на деокуповані та прифронтові території України. За цей час відбулося понад 45 подорожей – на Харківщину, Чернігівщину, Херсонщину, Миколаївщину, Сумщину, Донеччину, Запоріжжя та інші території. Більшість із них підтримав наш Фонд, і продовжує долучатись до інших благодійних ініціатив ПЕНу.
Під час цих поїздок українські й іноземні письменники та журналісти проводили зустрічі з читачами, передавали книжки пошкодженим бібліотекам у межах ініціативи «Незламні бібліотеки», допомагали цивільним і військовим, а також документували злочини росії проти української культури й збирали свідчення людей для світових медіа.
Проєкт «Книга з Дому»
Аби підтримати понад 50 тисяч українців, які вимушено виїхали до Латвії через війну, наші добрі друзі з Фонду родини Богдана Гаврилишина спільно з Посольством України в Латвійській Республіці започаткували проєкт «Книга з Дому». І ми не могли не приєднатись і не підтримати цю ініціативу.
У межах неї місцевим бібліотекам, культурним осередкам та дітям передали 906 книжок українською мовою від 16 провідних видавництв. Значну частину комплекту складає дитяча та підліткова література, а кожне видання доповнили спеціальними закладками від клубу Pictoric із тезами Декларації відповідальності людини Богдана Гаврилишина. Цей проєкт покликаний зберегти зв’язок українців за кордоном із рідною культурою та нагадати, що пам’ять про власне коріння дає наснагу триматися у будь-якому куточку світу.
Недописані
Меморіальний проєкт «Недописані» виник у 2024 році і присвячений тим, чиї літературні шляхи були трагічно обірвані війною. Автори проєкту Олена Герасим’юк і Євген Лір зібрали історії, твори та спогади про загиблих, щоб не дати їхнім голосам зникнути. Вони звертаються до громадськості з проханням поділитися інформацією про тих літераторів, які стали жертвами російської агресії.
«Недописані» поєднує кілька форматів роботи. У соцмережах проєкту команда розповідає історії літераторів, яких убила росія, публікує уривки з їхніх творів і матеріали, зібрані під час розмов із рідними та друзями загиблих. Водночас проєкт допомагає повертати їхні тексти до читачів: якщо твори вже були видані, команда додає посилання, де їх можна придбати, а якщо вони залишилися лише в рукописах – знайомить із ними видавців і сприяє їхній подальшій публікації.
Хоч наш Фонд і не є безпосереднім фінансовим партнером проєкту, частка його роботи стала можливою завдяки нашій допомозі.
Конкурс поезії та прози для військовослужбовців і ветеранів «4.5.0.»
«4.5.0.» починався у 2024 році як операційний (тобто організований безпосередньо командою Фонду) проєкт. Утративши назавжди голоси Максима Кривцова, Володимира Вакуленка-К., Вікторії Амеліної, Юрія Руфа, Гліба Бабіча та багатьох талановитих українських авторів, ми дуже хотіли створити простір, де історії захисників і захисниць будуть почутими вже зараз, а не посмертно. Серед загиблих були і наші друзі, тож для частини команди Фонду конкурс «4.5.0.» почався з особистої втрати і бажання зберегти голоси інших.
Військовослужбовці та ветерани, які воювали від початку АТО, подавали свої роботи у категоріях: поезія, оповідання, есе та щоденникові записи. Деякі твори нам подавали рідні військових, поки ті були в полоні або, на жаль, загинули на війні і не встигли податись особисто.
Переможці в кожній із категорій отримували фінансову винагороду, а найкращі тексти стали частиною друкованої антології, виданої Видавництвом Старого Лева.
У 2025 році ми провели другу хвилю конкурсу і вже готуємо друк другої антологї.
У 2026 році ми передали конкурс під опіку партнерам з Об‘єднання діячів культури для підтримки та розвитку прифронтових громад «Культурні сили». До речі, прийом заявок уже на новий конкурс триває до 31 серпня.
Памʼяті Володимира Вакуленка і Вікторії Амеліної
У 2023 році ми підтримали видання щоденників окупації Володимира Вакуленка-К., якого викрали й вбили росіяни під час окупації його рідного села Капитолівка на Харківщині між 24 березня 2022 року і 12 травня 2022 року. До книжки увійшли тексти щоденника окупації, вибрана поезія Володимира Вакуленка-К. для дітей і дорослих, а також історії від друзів, колег та очевидців, що занурять у хроніку перших місяців повномасштабної війни Росії проти України.
Авторкої ідеї та передмови стала українська письменниця Вікторія Амеліна. У 2021 році Вікторія започаткувала Нью-йоркський літературний фестиваль (NЛФ), для підтримки громади містечка Нью-Йорк Донецької області, а також для промоції справжніх Донеччини та Луганщини в Україні. До окремих ініціатив фестивалю також долучались і ми.
За три місяці до першої презентації книги Вікторія загинула під час російського обстрілу Краматорська. Так, «Я перетворююсь…» береже памʼять і про чин Володимира Вакуленка, і про Вікторію Амеліну.
А що ще?
Насправді, згадані ініціативи є лише малою частиною тих проєктів, які за підтримки Фонду зберігають і розвивають українську книгу.
Загалом «Відродження» є системним донором реформування книжкової сфери. У 2016 році ми сприяли постанню Українського інституту книги і підтримуємо його роботу дотепер. Мета установи – підтримувати видавців, перекладачів й авторів та працювати над тим, щоб українська література ставала доступнішою в Україні й видимішою у світі. За роки роботи УІК: поповнив фонди публічних бібліотек більш ніж 2 млн примірників; організував 59 національних стендів на міжнародних ярмарках, де понад 120 українських видавців змогли заявити про себе; підтримав переклад понад 250 українських книжок іноземними мовами; організував друк понад 300 тис. дитячих книг для маленьких українців, які виїхали за кордон через війну.
Чому Фонду так важливо підтримувати українську книгу?
Власне, коли у 1993 році ми включились у переклад і видання класики українською, то розуміли – без української книги суспільству буде значно важче формувати власну мову, знання і здатність говорити про складні речі українською. Йшлося не просто про те, щоб надрукувати кількасот книжок, а про те, щоб українською можна було повноцінно говорити про демократію, права людини, філософію та історію.
Сьогодні українська книга в Україні – це мейнстрим, а не ніша. Український «букток» є окремим популярним форматом в соцмережах, книжкові ярмарки і фестивалі без перебільшення популярні і збирають десятки тисяч відвідувачів. Видавництва перевидають класику, щороку виходять новинки як українських авторів, так і перекладів світових бестселлерів.
Здавалося б, навіщо і далі «Відродженню» підтримувати цю тему?
Від початку повномасштабного вторгнення росія зруйнувала або пошкодила понад 900 українських бібліотек. Після ракетного удару по харківській друкарні «Фактор-Друк» у 2024 році, внаслідок якого постраждали зокрема потужності видавництва Vivat, ми надали екстрену підтримку, аби видавці могли продовжувати роботу.
Лише за літо 2026 року внаслідок 15 атак на видавничу інфраструктуру було знищено 9,65 мільйона книжок – це майже 29% від усього річного накладу країни за 2025 рік. росіяни продовжують знищувати нашу книгу, як і сотні років до цього. Тож і наша підтримка має тривати.
***
