Україні потрібно змінювати політику управління відходами, бо нинішня система переважно базується на захороненні сміття, що шкодить довкіллю та здоров’ю людей. Європейський Союз вимагає від країн-кандидатів впровадження принципів циркулярної економіки, сортування та переробки відходів, щоб зменшити навантаження на природу. Тому реформа цієї сфери є не лише екологічною необхідністю, а й ключовою умовою для успішних переговорів про вступ України до ЄС. Саме про це говорили учасники експертного обговорення «Євроінтеграція на зв’язку. Відходи».
Виконання так званих бенчмарків буде показником того, що Україна достойна стати членом Європейського Союзу. Щодо політики управління відходами, ці вимоги сформульовані у п.27.4 розділу «Довкілля». Передусім, це подальша адаптація до відповідного законодавства ЄС у сфері відходів, дотримання ієрархії відходів та виділення відповідних коштів на інвестиції в інфраструктуру.
Зі слів Голови Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування Олега Бондаренка, рамкові закони вже прийнято. На черзі ухвалення законів про запровадження розширеної відповідальності виробника за весь життєвий цикл тих чи інших продуктів, які утворюють відходи.
«Це перш за все пакування, батарейки-акумулятори, електричне обладнання, відпрацьовані транспортні засоби, шини, мастила і одяг. Ці закони мають вже бути прийняті на момент вступу до Європейського Союзу вже працювати. Відповідно, ми маємо їх підготувати, створити передумови для роботи інфраструктури з управлінням відходами і знайти кошти – або самостійно, або в наших партнерів, донорів, інвесторів для розвитку інфраструктури. Далі ми маємо розробити програму запобігання утворенням відходів, ухвалити та оновити плани управління відходами національного, оригінального, місцевого рівня і проваджувати всі доступні інструменти управління відходами», – пояснив очільник парламентського комітету.
Команда підтримки реформ вже напрацювала чотири законопроекти з тринадцяти, які мають бути прийняті. Найближчим часом вони мають надійти до Верховної Ради. Про це повідомила Старша проєктна менеджерка реформи управління відходами Команди підтримки реформ при Мінекономіки Олена Вусик.
На її думку, ключовою складовою ефективної реформи в цій сфері має бути інституційна спроможність, наявність ефективних менеджерів та експертів, які мають цю реформу рухати.
Окрім цього Олена Вусик відмітила важливість технічної спроможності розбудови інфраструктури, яка має бути якісно побудована в Україні, та наявність фінансових ресурсів.
«Ця реформа потребує великих фінансів. Я сподіваюся, що Україна зможе подати якісно протягом 2026-27 років якісну картину реформування саме цієї сфери, і, можливо, ми зможемо претендувати на відкриття якихось фінансових програм Європейського Союзу, аби залучити додаткове фінансування на розбудову цієї інфраструктури», – додала представниця Команди підтримки реформ.
Начальник відділу управління побутовими відходами та комунального обслуговування Департаменту систем життєзабезпечення Міністерства розвитку громад та територій України Діана Новікова звернула увагу на те, що особливу роль в процесі управління побутовими відходами відіграють муніципалітети, тому що саме вони відповідно до законодавства відповідають за організацію системи управління побутовими відходами на місцях. І в цьому плані потрібне створення ефективних моделей управління.
«Що може сприяти цьому? В першу чергу міжмуніципальна співпраця. Це дуже дієвий механізм, який необхідно розглядати, оскільки відповідно до планувальних документів, до регіональних планів, в подальшому місцевих планів всі говорять про створення регіональних об’єктів управління побутовими відходами. І велику роль в цьому відіграють саме міжмуніципальна співпраця об’єднаних громад, а також формування кластерів, коли система буде чітко сформована і послуга буде якісно надаватися відповідно до законодавства», – підкреслила Діана Новікова.
В реформі управління відходами є дуже прекрасне мірило. Є маркер, який, насправді, говорить про те, ефективною була реформа, чи неефективною. Це кількість побутових відходів, які щорічно захоронюються. Таку думку висловив керівник “Київспецтрансу” Андрій Грущинський.
Він зазначив, що в Україні на сьогоднішній момент захоронюється 10 мільйонів тон відходів, і ця кількість буде утворюватися і далі, і так само захоронюватись через рік і через два. А ємність сміттєсховищ тим часом зменьшується.
«Саме ці 10 мільйонів тон мають бути мотивом і мотивацією до ухвалення законів, розроблення планів чи впровадження синхронізації нашого законодавства з європейським. Ми хочемо змін в нормативній базі не для того, щоб вона була синхронізована з європейською. Нам потрібно вирішити проблему 10 мільйонів тон на рік твердих побутових відходів, які на сьогоднішній момент захоронюються, а мали би бути обробленими і приведені в той фізичний стан, при якому вони впливають на довкілля менше і в короткостроковій, і в довгостроковій перспективі», – заявив Андрій Грущинський.
Що робити в цій ситуації? Керівник муніципального підприємства порадив активно ділитись досвідом кращих практик, реалізованих в Україні. Наприклад, поспілкуватися з тими, хто вже ризикнув, створивши об’єкт оброблення в Житомирі.
Підбиваючи підсумки обговорення, модераторка зустрічі Голова Ukraine Support Team (UST), співзасновниця ГО “ReThink” Олена Колтик відзначила особливість цієї проблематики.
«Тема відходів бездонна. Я завжди кажу: назвіть мені будь-який вид чи бізнес-діяльності чи нашої життєдіяльності, і я вам скажу, де там утворюються відходи. Багато сфер, багато напрямків. Нам би дуже хотілося би, щоб про це говорили, а журналісти підсвічували цю тему, бо дуже важливо, щоб люди правильно ставилися до відходів і розуміли, що це – не доходи, за цю послугу треба платити. Адже всі ми хочемо жити в чистій, гарній країні, де працює інфраструктура», – наголосила Олена Колтик.
Захід відбувся у рамках проєкту “Євроінтеграція: просто про складне” за фінансової підтримки Міжнародного Фонду “Відродження”
Джерело: УКМЦ
