Вуличні протести молоді та дискусії в соцмережах, які ми бачимо останні два тижні, з’явилися не просто так. Поспішне голосування Верховної Ради за проєкт нового Цивільного кодексу (№ 15150) здивувало багатьох. Детальний аналіз від Олени Темченко, експертки ГО «Українські правозахисні ініціативи», показує, що замість обіцяного відходу від радянського минулого, у документі з’явилися норми, які відверто суперечать європейським цінностям.
Щоб перевести загальне обурення в конструктивне русло, наші партнери з Центру прав людини ZMINA за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного фонду «Відродження» зібрали
понад 60 учасників для обговорення ризиків нового Цивільного кодексу. Правозахисники, юристи та експертів разом сіли за роботу, щоб детально розібратися, де саме в кодексі заховані найбільші ризики та як побудувати адекватний діалог між державою і суспільством.
Чому цей законопроєкт викликав таку тривогу?
- Повернення радянської «недієздатності»: Замість європейського підходу, де людям з інвалідністю допомагають жити самостійно, новий кодекс дозволяє повністю позбавляти їх прав. Людина втрачає контроль над своєю пенсією, майном і життям, а вся влада переходить до опікуна. Якщо опікун виявиться негідником, людина навіть не зможе сама звернутися до суду, бо юридично вона стає «ніхто». Ця норма загрожує тисячам цивільних людей. Також під удар потрапляють ветерани з важким ПТСР чи контузіями, яких через таку систему можна просто ізолювати в інтернатах, закривши питання реабілітації.
- Пастка «доброзвичайності» (або чому мораль заміняє закон): Розмите слово «доброзвичайність» згадується в тексті кодексу аж 45 разів! Автори хочуть, щоб судді оцінювали вчинки людей не за чіткими правилами, а за тим, чи є вони «моральними». На практиці це катастрофа. Наприклад, якщо орендодавець не захоче здавати квартиру парі без штампа в паспорті, ЛГБТК+-людям чи мамі в декреті, він зможе сказати: «Це суперечить моїй доброзвичайності» – і закон буде на його боці, бо це виправдає дискримінацію. Більше того, через таке туманне поняття в суді можна буде скасувати будь-який чесний договір чи заповіт, якщо він просто комусь «не сподобається».
- Загроза для свободи слова та розслідувань: У кодекс вписали поняття «цифрового профілю» та маніпулятивне «право на забуття». На практиці це дозволить чиновникам чи фігурантам корупційних скандалів через суд видаляти про себе неприємну інформацію або взагалі забороняти публікацію журналістських розслідувань ще до їхнього виходу.
- Зелене світло для земельних махінацій: Кодекс фактично легалізує стару схему відмивання краденого майна. Якщо забудовник незаконно забере собі шматок державного лісу чи історичну будівлю, йому достатньо буде швидко перепродати її «своїй» людині. Цей другий покупець за новим законом вважатиметься «чесним набувачем». Суди просто не зможуть забрати у нього майно назад, і земля чи пам’ятка назавжди залишаться в приватних руках.
- Обмеження для військових: Проєкт дозволяє блокувати бійцям доступ до їхніх власних соцмереж та персональних даних. Тобто держава отримує право вирішувати, чи може військовий користуватися своїм фейсбуком чи іншими профілями в інтернеті.
Правозахисна спільнота не просто критикує – вона пропонує реальний вихід. Коаліція організацій уже підготувала та передала парламенту 95 сторінок конкретних поправок. Пропозиції вже у народних депутатів, і тепер хід за робочими групами. Діалог про правила, за якими житиме країна, має бути чесним і відкритим.
***
Заходи та публікації відбуваються у співпраці з Європейським Союзом у межах проєкту «Вступаємо у ЄС разом », який реалізує Міжнародний фонд «Відродження».
Авторка матеріалу: Карина Павленко, стажерка відділу комунікацій Міжнародного фонду “Відродження”
