XIX Форум «Україна–Польща», який відбувся у Києві 14-16 травня 2026 року, став однією з ключових українсько-польських експертних подій напередодні червневої Конференції з відбудови України (URC) у Гданську. Організований Фундацією імені Стефана Баторія та Міжнародним фондом «Відродження», форум цього року був спеціально присвячений «людському виміру» відбудови – ветеранам, прифронтовим громадам, внутрішньо переміщеним особам, мешканцям окупованих територій та українцям, які перебувають у Польщі під тимчасовим захистом.
Форум «Україна-Польща» вже багато років залишається однією з найважливіших платформ діалогу між громадянськими суспільствами двох країн. Саме цей формат, який виник ще задовго до повномасштабної війни, дозволив у критичний момент 2022 року зберегти інтенсивність контактів між українськими та польськими експертами, активістами, місцевими громадами й аналітичними центрами. Цьогорічний форум фактично став спробою сформулювати спільне бачення того, якою має бути політика відбудови України напередодні URC у Гданську – із акцентом не лише на інфраструктурі та інвестиціях, а насамперед на людях.
Виконавчий директор Міжнародного фонду «Відродження» Олександр Сушко, відкриваючи форум, наголосив, що захід уже багато років проводиться спільно з Фундацією імені Стефана Баторія – «сестринською фундацією з Польщі, яка разом з нами вже десятиліття підтримує діалоги з найбільш актуальних питань двосторонніх і багатосторонніх відносин».
Сушко також подякував польським партнерам за незмінну участь у форумі та окремо відзначив участь тимчасового повіреного у справах Польщі в Україні Пьотра Лукасєвіча, підкресливши важливість постійного польсько-українського діалогу навіть у найскладніші періоди війни.
Наскрізною темою майже всіх дискусій форуму стало усвідомлення того, що відбудова України вже давно перестала бути лише питанням реконструкції зруйнованих міст чи пошуку міжнародного фінансування. Учасники форуму фактично описували нову соціальну реальність країни, де мільйони людей живуть у стані тривалого виснаження, переміщення або постійної небезпеки, а держава та громади змушені одночасно вести війну й будувати довгострокові механізми стійкості. Ветеранська політика, психологічна підтримка, енергетична безпека громад, інтеграція ВПО, підтримка українців у Польщі чи зв’язок із людьми на окупованих територіях розглядалися не як окремі гуманітарні теми, а як фундамент майбутньої стабільності країни.
При цьому форум продемонстрував і ще одну важливу зміну в українсько-польському діалозі: дедалі більше уваги приділяється не лише державним рішенням, а ролі громадянського суспільства, місцевих громад та горизонтальних партнерств. У багатьох дискусіях звучала думка, що саме громади, волонтерські мережі та громадські організації стали одним із головних факторів стійкості України під час повномасштабної війни. Відтак підготовка до URC у Гданську сприймається учасниками форуму як можливість домогтися більшого включення громадянського суспільства у формування міжнародної політики відбудови – зокрема у питаннях підтримки ветеранів, прифронтових регіонів та соціальної інтеграції людей, яких війна зробила найбільш вразливими.
Програма форуму охопила сім великих тематичних панелей. Учасники обговорювали підтримку військовослужбовців, ветеранів та їхніх родин; стійкість місцевих громад і критичної інфраструктури; життя прифронтових регіонів; ситуацію українців на окупованих територіях; проблеми внутрішньо переміщених осіб; становище українських біженців у Польщі; а також можливості спільної адвокації українських і польських громадських організацій напередодні URC. Серед учасників дискусій були представники українських та польських аналітичних центрів, гуманітарних і правозахисних організацій, місцевих громад, експертного середовища та міжнародних фондів – зокрема Міжнародного фонду «Відродження», Фундації імені Стефана Баторія, Polska Akcja Humanitarna, «Право на захист», «Діксі Груп», Greencubator, «Майдан Моніторинг», «Інтелект Сумщини», Homo Faber та інших організацій.
