У 2010 році в Україні представники міжнародної організації Human Rights Watch (HRW) проводили дослідження доступу до знеболення та паліативної допомоги з точки зору прав людини – «Неконтрольований біль» (з текстом дослідження можна ознайомитися на сайті www.hrw.org). Вони звернули увагу правозахисної спільноти України на кричуще порушення прав людини.
У 2010 році в Україні представники міжнародної організації Human Rights Watch (HRW) проводили дослідження доступу до знеболення та паліативної допомоги з точки зору прав людини – «Неконтрольований біль» (з текстом дослідження можна ознайомитися на сайті www.hrw.org). Вони звернули увагу правозахисної спільноти України на кричуще порушення прав людини.
Представники правозахисних організацій України вирішили встановити, чи дійсно так відбувається? Можливо, колеги з інших країн помиляються, бо вони не знайомі з сучасною медичною допомогою в Україні? Виходячи з цього, спільно з представниками організації Human Rights Watch було проведено перше в Україні дослідження доступу до знеболення пацієнтів, які мають хронічний больовий синдром. Матеріали цього дослідження було опубліковано у двох документах: доповіді Human Rights Watch «Неконтролируемая боль. Обязательства Украины в области обеспечения паллиативной помощи по стандартам доказательной медицины» та доповіді українських правозахисних організацій «Мы имеем право жить без боли и страданий: отчет правозащитных организаций о соблюдении прав паллиативных пациентов Украины».
Протягом років правозахисники працювали над тим, аби ситуація в Україні змінилася. Поступ є – з 2013 року в Україні з’явився таблетований морфін відповідно до Постанови КМУ №333. Відтоді лікар має призначати сильнодіючі знеболювальні засоби одноосібно. Отже законодавство в сфері обігу сильнодіючих знеболювальних у закладах охорони здоров’я значно лібералізувалось. Але при цьому в Україні лише від 5 до 15% пацієнтів, які потребують сильнодіючих знеболюваних засобів, можуть безперешкодно їх отримати. Лікарі почасти свідомо не виписують знеболення, створюють для пацієнтів нестерпні умови життя, які можна порівняти з тортурами.
Міжнародний фонд «Відродження», усвідомлюючи право кожної людини на гідне життя до останньої миті, протягом останніх 8 років підтримує ініціативи громадянського суспільства, які сприяють розвитку паліативної допомоги. Фонд залучає провідних експертів для навчання медичного персоналу; за підтримки Фонду створено два тренінгові центри паліативної допомоги в Івано-Франківську та Харкові. Окрім цього, Фонд підтримує інформаційні кампанії та культурницькі проекти, які пояснюють українському суспільству, що кожен пацієнт має невід’ємне право на гідні умови життя, адекватне знеболення, підтримку членів родини паліативного пацієнта. Всесвітня організація охорони здоров’я з цьго приводу запевняє, що при адекватному знеболенні, якість життя пацієнтів стає значно кращою.
Саме тому у квітні 2017 року експерти у сфері паліативної допомоги запустили інформаційну кампанію #ЗнімайРожевіОкуляри, яка пояснює пацієнтам, лікарям і фармацевтам, що знеболення – це право кожної людини.
Інформаційну кампанію реалізовує програмна ініціатива «Громадське здоров’я» Міжнародного фонду «Відродження» у партнерстві з Інститутом правових досліджень та стратегій, благодійним фондом «Соборність», благодійним фондом допомоги невиліковно хворим «Мати Тереза», громадською організацією «Клуб «Шанс», Інститутом соціального розвитку, Українськими правовими ініціативами, благодійною організацією «Мережа 100 відсотків життя Рівне».
Експерти, що проводили дослідження – Неконтрольований біль – 2016: що змінилось? – роблять висновки:
1. Від 2013 року в Україні створено сучасну нормативно-правову базу для організації та надання паліативної допомоги і спрощено систему призначення опіоїдних анальгетиків, яка тепер відповідає практиці країн ЄС. Проте виникли проблеми з упровадженням цих нових правил в чинну систему охорони здоров’я, зокрема у вигляді штучних перешкод, які створюють самі лікарі-практики, та залишилась потреба у продовженні удосконалення чинних Законів України та відомчих нормативно-правових актів. В Україні налагоджено виробництво таблетованої форми морфіну з 2013 року двома національними виробниками.
2. Розроблено і затверджено новий порядок забезпечення сильнодіючими знеболювальними засобами з метою запобігання страждань пацієнтів:
- призначення відбувається за рішенням лікуючого лікаря будь-якої спеціальності, а не за комісійним рішенням і тільки за рекомендацією «профільного» лікаря;
- отримати препарати в лікувальному закладі для важкохворого може його піклувальник, тобто особа, яка здійснює догляд;
- введення ін’єкційних форм препаратів здійснює або пацієнт самостійно, або ж його піклувальник (на відміну від попередньої норми, коли ін’єкційні форми знеболювальних могли вводити лише медичні працівники);
- запас ліків, який можна отримати пацієнтові, у тому числі й за рецептом, може розраховуватися на період до 15 діб (на відміну від попередніх трьох);
- рецептурний бланк дійсний 10 діб (на відміну від попередніх п’яти);
- за непільговим рецептурним бланком, виписаним в одній адміністративній одиниці, можна придбати ліки за повну їх вартість в іншій адміністративній одиниці.
3. Порядок ліцензування та вимоги до забезпечення схоронності контрольованих лікарських засобів не були спрощені для медичних закладів. Особливо це стосується закладів у сільській місцевості – у таких закладах найчастіше не вистачає коштів для обладнання відповідного приміщення (стіни, ґрати, двері, сейф) та налаштування світлово-звукової сигналізації. Також не було приведено у відповідність одну до одної низку постанов КМУ та підзаконних нормативно-правових актів щодо ліцензування господарської діяльності, пов’язаної з використанням наркотичних лікувальних засобів.
4. Силами неурядових організацій, правозахисників і медичних експертів з паліативної допомоги вдалося розробити методичні та інформаційні матеріали для практикуючих лікарів щодо нових норм провадження діяльності з обігу контрольованих речовин у закладах охорони здоров’я й надання паліативної допомоги, рекомендації з призначення й використання таблетованих форм морфіну.
5. У Харкові та Івано-Франківську, за підтримки Міжнародного фонду «Відродження», функціонують два тренінгові центри паліативної допомоги, у яких навчання можна пройти безкоштовно. Центри працюють за міжнародними навчальними програмами, у співпраці з медичними коледжами та університетами, але фінансову підтримку отримують лише від донорів.
З повним текстом доповіді можна ознайомитися за посиланням.
Для детальніших коментарів експертів представники ЗМІ можуть звернутись із запитом до Радослави Чекмишевої, координаторки з комунікацій Міжнародного фонду «Відродження», chekmysheva@irf.ua, +38 093 070 88 78.
