Примусова натуралізація – інструмент, який Росія використовує для дискримінації, особливо стосовно тих, хто сприймає себе як українця або кримського татарина.
22 березня Міжнародний фонд «Відродження» програма «Права людини й правосуддя» запросила експертів обговорити порушення права людини в окупованому Криму в контексті нав’язування російського громадянства. Під час зустрічі також презентували дослідження «Права людини в контексті нав’язування громадянства в Криму» від фахівців Правової Ініціативи Відкритого Суспільства, повний текст якого можна завантажити тут.
«В історії світу останніх десятиліть важко знайти настільки масові порушення прав людини, які ми спостерігали в Криму під час примусового переведення жителів Криму до російського громадянства. Права людини частіше порушуються через позбавлення громадянства, але в Криму зворотна ситуація. Здавалось би, які можуть бути негативні наслідки примусового набуття громадянства? Ми дослідили й виявили у зв’язку з цим безліч дискримінаційних практик», – зазначив Олександр Сушко, виконавчий директор МФВ.
Лора Бінгем із Правової Ініціативи Відкритого Суспільства (Нью-Йорк) пояснила, що в міжнародних та українських нормах про захист прав людини відсутній чіткий механізм щодо прийнятності заходів, які вживають країни щодо визнання етнічних груп і надання їм громадянства. «Саме з цим на практиці ми і зустрілися в Криму», – відзначила вона.
«Деякі давні держави поставали з того, що приходила банда, яка казала: все, ми будемо тут правити, тепер ви належите нам. Це ж відбулось і в Криму. 2,5 млн жителів в дусі середньовіччя просто оголосили власністю російського уряду. Громадянство є елементом ідентичності людини. Змушуючи кримчан примусово набувати громадянство, Росія порушує їх право на власну ідентичність. І це вже може бути причиною, за якою можна звертатися до Європейського суду з прав людини», – прокоментував Сергій Заяць, експерт Регіонального центру прав людини.
Дар’я Свиридова, експертка Української Гельсінської спілки з прав людини, навела приклад маніпуляції з боку Росії: «Можливість для кримчан зберегти громадянство існувала лише 2 тижні у 4-х місцях. Але навіть для цього громадянин України мав визнати окупаційну владу і взаємодіяти з нею так, наче вона є легітимною. Ті 3,5 тисячі кримчан, які таки пройшли процедуру і заявили Росії себе як громадян України, зіштовхнулися з дискримінацією аж до примусового видворення їх з території Криму. В один день вони стали іноземцями в своєму домі». При цьому Свиридова наголосила, що українська влада має постійно контакті та діалозі з кримчанами, в тому числі щодо їхнього примусового громадянства.
Зі слів представниці МЗС Оксани Золотарьової, у червні 2018 року Україна подала меморандум на 18 тисяч сторінок у Міжнародний суд ООН з приводу порушень прав людини в Криму. «Для цього знадобилось 4 автобуси», – уточнила вона.
Примусова натуралізація – інструмент, який Росія використовує для дискримінації, особливо стосовно тих, хто сприймає себе як українця або кримського татарина. Про це згадав Тарас Качка, стратегічний радник МФВ, додавши: «Ми трактуємо для Міжнародного суду ООН це як метод порушення прав людини».
Пропонуємо переглянути повний запис дискусії
